Види й форми контролю якості навчального процесу

Контроль навального процесу як спільної діяльності студентів і викладачів поєднує в собі такі важливі елементи, як якість викладання і якість підготовки майбутніх спеціалістів.

Поняття «якість» включає комплекс показників оволодіння системою знань, умінь та навичок та розвитку якостей і властивостей особистості, котрі забезпечують результативність навчальної праці й професійної діяльності.

Контроль результатів навчання, професійного становлення студентів пов’язаний з контролем якості викладання, професіоналізму викладацького корпусу.

У вузівській практиці використовуються різні види контролю якості навчання: нульовий, вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий,експертний, інспекторський.

Нульовий контроль проводиться серед студентів першого курсу з програми середньої школи. Його мета – виявити рівень готовності студентів до навчання у вищій школі.

Вхідний контроль здійснюється перед вивченням нового матеріалу. Його мета - виявити базові показники підготовки студентів до сприйняття нової інформації. Такий контроль проводиться у формі тестів.

Поточний контроль здійснюється з метою визначення якості засвоєння навчального матеріалу, ефективності навчального процесу , різних видів занять. Форми його проведення досить різноманітні. Допускається проведення такого контролю в усній і писемній формах з використанням ТЗН й обчислювальної техніки. Контроль здійснюється систематично й у відповідності з навчальними планами і програмами.

Рубіжний контроль – такий різновид поточного контролю, котрий здійснюється згідно робочого плану після опрацювання відповідних блоків – модулів навчального матеріалу з даного курсу.

Підсумковий контроль проводиться з метою з’ясування й оцінювання результатів навчання з певної дисципліни, а також зі спеціальності в цілому, корегування навчального процесу з метою підвищити якість професійної підготовки майбутніх педагогів Цей різновид контролю здійснюється в формі заліків та іспитів, курсових і дипломних робіт, державних іспитів, тестів з конкретних предметів чи навчальних курсів.

Експертний контроль: його мета – виявити об’єктивний стан якості підготовки кадрів, вивчення позитивного досвіду й застосування нових технологій навчання у вузівську практику. Він запроваджується силами досвідчених викладачів суміжних,спеціальних і випускаючих кафедр, членами науково – методичної ради, творчих об’єднань і предметних секцій.

Інспекторський контроль – цей різновид контролю використовується при інспектуванні конкретного вузу з метою його акредитації відповідно до стандарту освіти й чинного законодавства.

Ректорський контроль якості навчання проводиться з метою визначення глибини й міцності засвоєння студентами програмового матеріалу, рівня оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками, розвитку властивостей і якостей особистості відповідно до вимог обраної спеціальності; об’єктивної оцінки викладачами рівня готовності студентів до професійної діяльності.

Ректорський контроль здійснює комісія на чолі з проректором з навчально – виховної роботи на підставі семестрового графіка , з урахуванням, щоб за час навчання студентів у вузі були здійснені перевірки їхніх знань з усіх навчальних дисциплін.

Цей вид контролю проводиться у вигляді письмової контрольної роботи чи тестування. Завдання до контрольної роботи розробляються відповідними кафедрами згідно навчальних програм до дисциплін, що вивчаються. Обсяг завдань розрахований на їхнє виконання протягом двох годин студентом із середньою успішністю. За умов великої кількості студентів на потоці перевірку проходять не менше 30% студентів, котрі вивчають той чи інший навчальний предмет.

Задля забезпечення єдиних критеріїв оцінки перевірку контрольної роботи з певної дисципліни слід доручити одному члену комісії.

Після проведення перевірки й оцінювання, тексти контрольних робіт передаються на кафедру для того, щоб викладачі провели аналіз отриманих результатів й намітили заходи по вдосконаленню методики й технології вузівського процесу.

Оскільки екзаменаційна оцінка виступає основним критерієм рівню підготовленості студентів за семестр (за нею призначається стипендія, виносяться заохочення, записується в додатку до диплому тощо), то більшість студентів не надає суттєвого значення поточному контролю знань, умінь та навичок, не працює систематично протягом семестру,Все це негативно впливає не лише на якості навчання, а й у цілому на їхньому професійному становленні.

Останнім часом у вузівській практиці надається перевага нетрадиційним формам контролю за якістю навчання студентів. Усе більшої популярності набувають тести й рейтингова система контролю знань, умінь, навичок та професійних якостей особистості майбутніх спеціалістів.