Консультації

Мета консультації – надання педагогічно доцільної допомоги з навчальної чи науково – пошукової роботи. Під час консультацій студенти отримують інформацію за умови, якщо у них:

• в знаннях є лакуни;

• неадекватно чи з похибками усвідомлений матеріал;

• є потреба в отриманні додаткових знань з теми чи курсу, що вивчається;

• з’явилися складнощі в роботі з курсовими,дипломними роботами;

• бракує умінь і навичок роботи з науковою й навчальною літературою тощо.

Іншими словами,консультації проводяться з усіх питань, в яких студенти зустрічають будь – які ускладнення. Для консультацій властиві наступні функції:

• формування й розвиток інтересу до обраного фаху, спеціальності;

• набуття навичок самостійного навчального й наукового пошуку;

• доповнення, поглиблення й уточнення отриманих теоретичних знань;

• закріплення знань;

• вивчення індивідуальності студента і т.п.

За формою консультації можуть бути індивідуальними(проводяться з одним студентом),груповими (проводяться з групою) і поточними(проводяться з кількома групами, потоками). Як правило, консультації тісно пов’язані з навчальними заняттями: лекціями, семінарськими, практичними, лабораторними заняттями, заліками, іспитами. Тому вони поділяються на вступні, тематичні й передекзаменаційні.

Вступні консультації проводяться перед початком занять з нового курсу. Їхня мета – познайомити з задачами(завданнями), котрі стоять перед курсом;вимогами до студентів при вивченні цього курсу; методикою роботи з даного курсу; змістом і методами самостійної роботи.

Тематичні консультації проводяться після проходження будь – якої теми. Вони можуть проводитися у формі контролю за найскладнішими питаннями, котрі викликали труднощі при їх опрацюванні.

Консультації перед заліками й іспитами. Як правило, під час цих консультацій студенти отримують інформацію про наступне:

• форму проведення заліку чи іспиту;

• вимоги, що висуваються до заліку чи іспиту;

• правильне висвітлення питань,з якими виникали ускладнення;

• критерії оцінки відповідей тощо.

Колоквіуми

Колоквіум (colloguium – бесіда, розмова, співбесіда) – це співбесіда викладача й студента з теми лекцій, прочитаних з того чи іншого предмета або за темами, винесеними на самостійне опрацювання. Колоквіум дає можливість з’ясувати ступінь розуміння прослуханих лекцій, визначити ступінь опанування студентами рекомендованої літератури,проконтролювати результативність самостійної роботи, ступінь засвоєння висхідних й фундаментальних понять і питань дисципліни, котра вивчається. Співбесіда може проводитися і за окремими працями видатних педагогів, науковців, або й за матеріалами сучасних монографій.

Мета й завдання контролю навчання у вузі.

Важливою структурною складовою вузівського навчання є контроль й оцінка його результатів. Контроль навчально – пізнавальної діяльності студентів виступає механізмом взаємодії підсистем процесу навчання. Він покликаний простежити , як протікає процес засвоєння навчального матеріалу, формуються професійно – педагогічні уміння й навички,здійснюється планування й рефлексія навчально – пізнавальної діяльності студентів. Контроль охоплює всі сторони й ланки навчально - пізнавальної діяльності майбутніх педагогів.

Функції контролю

Під функціями контролю мається на увазі його призначення, роль, котру він виконує в навчальному процесі, під час керівництва навчально – пізнавальною діяльністю студентів.

Контроль покликаний здійснювати ряд функцій:освітню, виховну, розвиваючу, контролюючу. Ці функції діють злагоджено, в певному взаємозв’язку й взаємозалежності.

Розглядаючи контроль як складну освітню систему, котра всебічно охоплює навчально – пізнавальну діяльність студентів, виділяють наступну сукупність його функцій:

Констатувально – діагностичну, котра дозволяє виявити ступінь готовності студентів до навчання у вищій школі, визначити фактичний рівень знань, умінь та навичок, здійснити діагностику, котра засвідчує не лише якість засвоєння знань, умінь та навичок, а й ступінь розвитку професійних якостей.

Мотиваційно – цільову, котра забезпечує позитивну мотивацію навчання, прийняття мети вивчення навчальних дисциплін, котрі складають основу навчального плану вузу.

Навчально – розвиваючу, котра є запорукою поглиблення знань, їхньої систематизації, осмислення, усвідомлення ролі й місця навчального матеріалу в професійному становленні студентів,виявляє не лише обсяг знань, але також їхню міцність, глибину, конкретність й узагальненість, систематичність і системність; уміння послуговуватися цими знаннями(уміння аналізувати й аргументовано доводити свою точку зору, вміння виділяти головне, абстрагуватися від другорядного, концентрувати зусилля задля виконання навчального завдання тощо).

Освітньо – розвиваючу,котра забезпечує розвиток і вдосконалення культури розумової праці, стимулює активність, самостійність, творчість студентів у процесі виконання роботи;

Стимулюючо – виховну, покликану підвищити рівень вихованості студентів, формування професійних якостей їхньої особистості, стимулювання налаштування студентів на співробітництво й співтворчість з викладачами у навчальному процесі.

Планувально – діагностичну функцію,котра привчає студентів до правильного планування навчально – пізнавальної діяльності, постановки мети й завдань,виявляє невирішені завдання й вади у плануванні власного начального часу.