Підготовка і робота студента на семінарському занятті

Найбільш важливий і складний лекційний матеріал повинен бути розвинутий і конкретизований на семінарських заняттях. Підготовка до семінарських занять складає одно із центральних напрямків самостійної роботи студента і вона повинна починатися з вивчення теми і плану семінару. Після цього необхідно розібратися з переліком основної та допоміжної літератури, щоб скласти уяву щодо повного об’єму матеріалу з окремих питань теми. Коли список має як основну так і допоміжну літературу, спочатку необхідно перечитати конспект лекції і ознайомитися з текстом основної літератури. Це забезпечить більш правильне розуміння змісту допоміжної літератури.

Для підготовки до активного і більш вільного обговорення, які виносяться на семінарські заняття, мало прочитати та законспектувати матеріал. Тільки після самостійного розміркування, прийдуть узагальнення, визначиться своя точка зору, сформується особисте переконання.

Підготовка до семінарського заняття повинна закінчуватися складанням плану усного виступу. Хороше враження складають виступи, які відрізняються чіткістю структури, аргументованістю, переконливістю, ясною і грамотною мовою. Студенти, які виступають із співдоповіддю, доповненнями, не повинні повторюватися.

Всім студентам необхідно бути уважними до вступного і заключного слова викладача. У вступному слові викладач дає загальний напрямок обговорення теми, а в заключному підводяться підсумки обговорення, співставляються різні точки зору і узагальнюється основна ідея теми.

Для підготовки до семінарських занять студент повинен мати окремий зошит, в якому він готує виступи по окремих питаннях семінарського заняття.

Навчальними планами факультетів на кожен модуль заплановано по 2 години семінарських занять. В зв’язку з цим в кожному модулі передбачається по одному семінарському занятті, тематика якого повинна охоплювати найбільш складні і найбільш важливі питання модуля. В першому модулі це можуть бути найбільш важливі, узагальнюючі питання основ теоретичної екології, в другому - питання, що розкривають основні причини і закономірності негативного впливу на довкілля виробничої діяльності людського суспільства. В третьому модулі ми рекомендуємо розглянути основні екологічні закони, правила, принципи, що діють в природі і якими людство не повинно нехтувати.

Які питання на якому семінарському занятті необхідно розглянути має вирішувати викладач, враховуючи необхідність поглиблення знань студентів з окремих тем модуля.

Пропонується така тематика семінарських занять.

Семінарське заняття «Основи теоретичної екології»

1. Біосфера, поняття, структура її, головні типи речовин Біосфери по

В.І.Вернадському.

2. Джерела потоку енергії на Земній Кулі. Сонячна енергія, потік її в

Біосфері і в живій природі.

3. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів. Біогенні хімічні елементи.

4. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів. Екологічні чинники, види їх. Абіотичні чинники, розподіл їх за призначенням, дія на живі організми (зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості). Закон обмежувальних чинників.

5. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів

( територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря), їх значення для Біосфери і для живих організмів.

6. Літосфера, грунт як біокосний елемент екосистеми, головні фактори

утворення грунту, структура і екосистемні функції його.

7. Біотичні чинники.Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу,

Правило формування видового складу біоценозу.

8. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергії в Біосфері. Трофічні рівні та екологічні піраміди.

9. Екологічний і ценотичний контроль продуктивності, їх вплив на біологічну продуктивність. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір середовища)ю

10. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів людиною. Стабільність та стійкість біосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.

11. Популяціїя її ознаки, структура популяцій. Значення внутріпопуляційної структури.

12. Місце людини в Біосфері та популяційні аспекти розвитку людства.

Семінарське заняття «Прикладні аспекти екології»

1. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з позиції теорії перешкод та за походженням. Екологічна криза та екологічна катастрофа, визначення цих понять.

2. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела. Класифікація антропогенних забруднень за походженням.

3. Механічні забруднення, їх джерела і впливи на навколишнє середовище і живі організми.

4. Хімічні забруднення довкілля, джерела їх і основні забруднюючі речовини. Поведінка хімічних забруднень в навколишньому середовищі, вплив на живі організми і стан навколишнього середовища.

5. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх і джерела. Вплив на живі організми.

6. Забруднення середовища пестицидами, особливості їх впливу на довкілля і живі організми.

7. Біологічне забруднення, природнє і антропогенне.

8. Якість середовища: нормування забруднень (ГДК, ГДР), принципи нормування, особливості нормування забруднень в різних середовищах.

9. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи дослідження.

10. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим довкіллям.

11. Основні напрями заходів щодо попередження забруднень довкілля.

12. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій, Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.

13. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

Під час вивчення третього модуля рекомендується провести семінарське заняття на тему «Основні екологічні закони, правила, принципи», на якому у формі жвавого активного обговорення розглянути екологічні закони, правила, принципи, приведені в переліку питань аналогічної теми.