Порядок перерахунку рейтингових показників

За 100 бальною шкалою За Національною шкалою За шкалою ECTS

90 – 100 балів відмінно А

80 – 89 дуже добре В

65 – 79 добре С

55 – 64 задовільно D

50 – 54 достатньо Е

35 – 49 незадовільно FX

1 – 34 неприйнятно F

Згідно порядку перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної шкали кожному студенту встановлюється сума балів за роботу протягом семестру, яка формується за результатами поточного й проміжного контролю та дає право автоматично отримати залік без його складання.

Студент, який хотів би поліпшити суму балів, повинен пройти співбесіду на заліку.

Організація роботи студента з вивчення основ екології.

У вивченні курсу «Основи екології» серед усіх видів навчальної діяльності основне навантаження випадає на самостійну роботу студента.

Кожен студент повинен мати «Робочий зошит з екології», в якому він буде опрацьовувати кожну тему курсу відповідно контрольним питанням. Відповіді на контрольні питання повинні бути короткими і змістовними. По змістовності висвітлення контрольних питань викладач оцінює систематичність та активність роботи студента протягом семестру над вивченням матеріалу основ екології. В кінці кожної теми необхідно привести перелік літератури, використаної при опрацюванні теми.

Бали по кожній темі модуля разом з балами модульної контрольної роботи будуть складати загальну оцінку модульного контролю.

Якість висвітлення питань означатиме ступінь оволодіння навчальним матеріалом в результаті всіх передбачених робочою програмою для цієї теми видів навчальної діяльності студента (лекції, семінари, консультації та самостійна робота).

Для орієнтації студента при вивченні тем курсу «Основи екології» і його самоконтролю по кожній темі розроблені контрольні питання.

Контрольні питання з курсу «Основи екологіі»

Модуль перший «Основи теоретичної екології»

Тема: Вступ, визначення, становлення екології як науки, завдання і методи

дослідження.

Мета теми: Досягнути розуміння студентами задач екологічної науки, сфер вивчення різними блоками, основних напрямів і методів екологічних досліджень.

1. Екологія, визначення і предмет дослідження.

2. Завдання екологічної науки.

3. Біоекологія.

4. Техноекологія.

5. Агроекологія.

6. Екологія природних сфер.

7. Соціальна екологія.

8. Аутекологія.

9. Демекологія.

10. Синекологія.

11.Основні напрями екологічних досліджень.

12. Методи екологічних досліджень.

Тема: Біосфера.

Мета теми: Досягнути розуміння студентами поняття «Біосфера», потоку енергії в ній і ефективності перенесення, біогеохімічних циклів,факторів навколишнього середовища і принципів їх дії, місця людини в Біосфері.

1. Біосфера, поняття, структура її, основна відмінність від других сфер Землі.

2. Газова частина Біосфери, її роль.

3. Гідросфера, її значення в Біосфері.

4. Літосфера, грунт і його значення.

5. Джерела потоку енергії на Земній Кулі.

6. Сонячна енергія, потік енергії в Біосфері, ефективність перенесення енергії в живій речовині.

7. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів.

8. Біогенні хімічні елементи.

9. Основні типи міграції речовин в межах геосфер, їх значення.

10. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів.

11. Екологічні чинники, види їх.

12. Абіотичні чинники, дія їх на живі організми: зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості. Закон обмежувальних чинників

13. Температура, розподіл тепла на землі. Види температурних змін у середовищі, критерії для оцінки температурного режиму.

14. Вода, значення для Біосфери і для живих організмів.

15. Світло, значення для рослин і тварин.

16. Хімічні чинники.

17. Комплексні чинники: кліматичні, орографічні (рельєф), елфічні (грунтові).

18. Біотичні чинники: фітогенні, мікробогенні, зоогенні, антропогенні.

19. Місце людини в Біосфері.

Тема: Екологічні системи та біогеоценози.

Мета: Пізнання студентами функціональних систем біосфери, їх ознак, усвідомлення всезагальних взаємозвязків і взаємодії живих і неживих компонентів, принципів функціонування екосистем і забезпечення їх стійкості.

1. Екосистеми і біогеоценоз, поняття, компоненти біогеоценозу. Ознаки

для характеристики екосистем.

2. Абіотичні фактори екосистем, їх розподіл за призначенням, типи дії їх.

3. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів

( територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря). Ї х

значення для функціонування екосистем.

4. Грунт як біокосний елемент екосистеми: головні фактори утворення

грунту, структура і екосистемні функції його.

5. Життя в грунті, механізми добування рослинами поживних речовин.

6. Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу, правило

Формування видового складу біоценозу.

7. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі.

8. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів

людиною.

9. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір

середовища).

10. Сукцесія – окремий випадок еволюції екосистем. Первинна та

вторинна сукцесії.

11.Основні природні екосистеми Землі (суходоли і екосистеми водойм).

Розподіл екосистем за продуктивністю.

Тема: Біологічна продуктивність.

Мета: Досягнути розуміння студентами головної функції живої речовини, значимості харчових зв’язків і форм взаємодії живих організмів для забезпечення стабільності і стійкості біосистем.

1. Автотрофне та гетеротрофне живлення. Біохімічні процеси автотрофного живлення.

2. Біологічна продуктивність, міра її, первинна та вторинна біологічна продукція, біомаса.

3. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергіі в Біосфері.

4. Трофічні рівні, екологічні піраміди, види їх.

5. Екологічний контроль продуктивності, вплив абіотичних факторів на біологічну продуктивність.

6. Ценотичний контроль продуктивності, форми взаємодії між живими організмами.

7. Стабільність та стійкість екосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.

8. Стратегії виживання живих організмів: уникнення (ухилення) та адаптація,

значення їх.

Тема: Популяції та навколишнє середовище.

Мета: Ознайомити студентів з поняттям «популяція»,

внутрішньопопуляційна структура, екологічна ніша, ареал популяції.

1. Поняття популяції, її ознаки.

2. Просторова структура популяцій, популяційне поле, три основні типи розподілу живих організмів у популяційному полі. Територіальні взаємовідносини вищих тварин, типи заселення територій.

3. Внутрішньопопуляційна структура: статева, вікова, розмірна. Значення внутрішньопопуляційної структури.

4 .Екологічна ніша, поняття, фундаментальна і реалізована екологічна ніша. Ареал популяції.

5. Динамічні показники популяції. Криві виживання.

6. Концепція демоцену і поняття виду.

7. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління.

8. Популяційні аспекти розвитку людства.