11. Товарне виробництво: умови його виникнення, основні риси.

Товарне в-во – форма організ сусп госп, коли продукти воробляються не доя власного споживання виробниками, а для обмінута продажу на ринку. Воно виникло на базі натоурального, існує біля 7 тис років.

Субєктами товарного виробництва є товаровиробник і покупец, а Обєктами виступає все те що виробляється на ринок.

Розглянимо умови виникнення цієї форми :

1)сусп поділ праці – спеціалізація виробників на виготовлені певних продуктів або на певних видах діяльності. Протягом історії відбулоя 2 таких поділи: а) відокремлення землеробства від твариництва б)відокремлення ремесла від СГ. Ремесло – дрібне в-во, яке засноване на особистій праці виробника і ручному інструменті. Саме ремесло сприяло виготовленю продуктів для обміну

2)ек відокремленіть виробників, основою якої є приватна власність (товаро виробник сам вирішує що, як, скільки, з ким, на я ких умовах виробляти і обмінюватись).

Основними рисами товарного в-ва є 1) основою виступають різні відокремлені госп одиниці, що мають певну спеціалізацію 2) приватна власніть на засоби в-ва 3) обмін товарами 4) наявність ринку, що підпорядковує все. Поява законів ринку: вартість, попит і пропозиція, грошовий обмін, конкуренція. Існують такі різновиди тов вир-ва, як просте та розширене (капіталістичне). Друге є більш автоматизоване, виробник відокремлений від засобів вирва, купівля і продаж робочої сили і метою такого виробництва є одержання собливо високих прибутків власниками виробництва.

12. Товар. Двоїстий характер праці, втіленої в товар.

Товаром – наз продукт в-ва, що задовольняє якусь потребу і призначений для обміну. Марксисти вважали що товар має 2 властивості: 1) споживча вартість здатність товару задовольняти якусь потребу людини ( рідкість, корисність ) 2)вартість – уречевлена в товарі суспільна праця виробника, що проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття мінової вартості. Товар складається із спроживчої вартості і мінової, що є носієм вартості. Мінова вартість – кількісне співвідношення, тобто пропорція в якій один товар обмінюється на інший. Суспільно необхідна праця виробника, що втілюється у вартості, - середні витрати праці на даний момент часу при даній технології та середній кваліфікації виробника. Усі властивості товару не можуть існувати одна без одної і знаходяться у протиріччі одна до одної. Щоб річ стала товаром, вона має переходити з рук у руки не за дарма, а в обмін на щось, на якусь іншу споживчу вартість в тій чи іншій пропорції.

Якістю товару є суспільно-споживча вартість – це також споживча вартість, яка: 1-має корисність,-створена не для влсного споживання,а для обміну на ринку, 2-вона створена в кількості та структурі суспільної потреби; 3-це споживча вартість не лише окремих речей,а всієї маси речей даного роду, призначена для продажу в зіставлення з потребою їх в суспільств

13. Величина вартості товару. Вартість і продуктивність праці.

Вартість – уречевлена в товарі суспільна праця виробника, що проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття мінової вартості

Альтернативні теорії вартості. Сьогодні існує калька теорій вартості : 1) теорія витрат в-ва ( визначає вартість товару за витратави на їхнє в-во) 2) теорія попиту і пропозиції. Що визначає вартість товарів за співвідношенням попиту та пропозиції на них у процесі обміну 3) теорія граничної корисності, що визначає вартість товарів ступенем корисності останьої одиниці товару для споживача 4) трудова вартість ( оцінює вартість товарів залежно від затрат сусп необхідної праці на юхне в-во. Вона впроваджена Марксом. Проте трудова теорія вартості суперечить граничній. Однак, обєктивний аналіз категорій вартості дає основу для висновків, що вартість виступає результатом поєдднання втоварі витрат праці і його корисності.