33. Підприємство, його суть та форми.

Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Задачі підприємства

Одержання доходів, його власникам.

Створення робочих місць для населення.

Охорона навколишнього середовища.

Забезпечення підприємства заробітною платою.

Забезпечення персоналу нормальними, прийнятними умовами праці, а споживачів — продукцією

[ред.]

Форми власності

Державна

Колективна

Приватна

Комунальна

34. Суб’єкт підприємницької діяльності.

Суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці) — громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, які здійснюють діяльність метою якої є отримання прибутку; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України «Про власність».

35. Поняття банкрутства підприємства. Законодавство про банкрутство.

Банкрутство — процес, коли майно індивідуума чи організації, нездатної оплатити борги, забирається за рішенням суду і справедливо розподіляється між кредиторами після попередніх сплат, таких як податки і заробітна плата працівникам організації-банкрута. Процес може бути ініційований або особою-боржником (добровільне банкрутство), або будь-ким з кредиторів, якому боржник не може виплатити борг (вимушене банкрутство). Доти, доки банкрут не розрахується з боргами, його фінансова діяльність жорстко обмежена.

При банкрутстві існують такі пріоритети погашення боргів:

Невиплачена заробітна плата звільнених працівників

Невиплачена заробітна плата працівників

Борги перед державним бюджетом (податки) та державними фондами (пенсійний, соцстрах, зайнятості, «нещасні випадки»)

Борги перед кредиторами, які про себе заявили в установлені строки

Залишок активів розподіляється між власниками юридичної особи (засновниками чи акціонерами).

Підстава для порушення справи про банкрутство — письмова заява будь-кого з кредиторів чи боржника до господарського суду.

36. Кругооборот капіталу та його стадії.

Капітал – це частина фінансових ресурсів. Капітал – гроші які приносять інші гроші Лише вкладення капіталу у господарську діяльність приносить прибуток. Капітал повинен постійно

здійснювати кругообіг – послідовне проходження трьох стадій і відповідне прийняття трьох форм.

Загальна форма кругооборо тукапіталу має вигляд: Д-Т-Д”, де

Д – грошові кошти, що інвестуються;

Т – товар;

Д” – грошові кошти, отримані інвестором від продажу продукції.

Якщо розглянути її більш детально,то В сфері обігу капітал ще має грошову форму, потім на ці гроші купують засоби вирва та робочу силу. У сфері виробництва капітал вже має виробничу форму, а після, коли виробили товар (товарна форма капіталу) ми знову повертаємося у сферу обігу і отримуємо гроші, які будуть вже більіші за авансований капітал

Тому в операції Д-Т-Д” грошові кошти, які вкладаються у виробничо-торговий процес, не затрачуються остаточно, а лише авансуються, а після завершення кругообігу вони повертаються інвестору з додатковим прибутком.

Регулярно повторюваний круооборот називається оборотом капіталу.

Капітал повинен постійно здійснювати кругооборот Чим більше за рік буде зроблено оборотів капіталу, тим більше у інвестора буде річний прибуток.

Концентрація капіталу відбувається тоді, коли великі сумі зосереджуються в одному місці. А централізація – в одних руках.