екзамен ПЕДАГОГІКА
.docxДоведіть важливість і необхідність філософсько-світоглядної підготовки школяра в сучасній школі.
Одним із провідних завдань виховання базової культури особистості є формування світогляду школярів. Світогляд - це система поглядів людини на навколишній світ та своє місце в ньому. Світогляд є духовним середовищем людини, та фактором епохи, складовою культури і фундаментом освіти. Структуру світогляду складають знання, погляди, переконання. У свідомості людини результат пізнання відображається у вигляді понять, теорій, ідей, норм. Переконання визначають духовний склад особистості: її спрямованість, орієнтації, бажання, почуття, вчинки. Сучасна школа зорієнтована на формування науково-матеріалістичних поглядів і переконань. Основними засобами формування світогляду є процес навчання, позакласна діяльність, самостійна робота. Інтелектуальний компонент забезпечує розуміння сутності явищ. Емоційний компонент спонукає звертатися до особистого досвіду, щоб створити фон для формування переконань. Практично-дійовий компонент передбачає включення учнів у широку сферу практичних дій: трудову, громадську, художню, технічну, в коло соц відносин, озброєння інформацією, досвідом спілкування. У виробленні учнями поглядів і переконань важливу роль відіграє позиція педагога. Він повинен мати переконання, жити у відповідності з ними, вміти не нав'язувати і не відмовлятись від них.
Назвіть і охарактеризуйте особливості виховного процесу. Поясніть від чого залежить ефективність виховання.
Закономірності виховання — стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра. У виховному процесі виявляються такі закономірності:
Виховання пов'язане із суспільними потребами й умовами. Дитину мають оточувати рідна мова, природа, культура. Результати виховання залежать від впливу на внутрішній світ дитини. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у духовні процеси особистості (мотиви, установки, ставлення). Визначальними у вихованні є діяльність та спілкування. Ефективність виховання залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності та спрямованих на неї пед впливів, від стосунків в учнівському колективі. Ефективність зростає, коли учні займаються самовихованням Ці закономірності необхідно враховувати під час створення виховної ситуації. Це дає змогу педагогу відпрацювати задану схему дій, щоб досягти поставленої мети, допомагає в процесі виховної роботи.
Визначте умови, що забезпечують успішне виховання дітей в сім'ї. Чи впливає на успішність родинного виховання політичний устрій та економічне становище в державі?
Тон сімейного життя – це наслідок дії багатьох факторів: морального рівня батьків, взаємин між членами сім’ї, культури домашнього побуту, організованості сімейного колективу, його традицій Найголовнішими умовами успішного сімейного виховання є: гармонійна єдність інтересів сім’ї з інтересами суспільства; повна сім’я — важлива умова успішного виховання дітей; єдність вимог з боку батьків; наявність у батьків почуття відповідальності за виховання; атмосфера взаємного довір’я.
На успішність родинного виховання, впливає економічне становище в державі. Усі негативні наслідки економічної кризи у країні приводять до серйозних змін в сім'ї, істотних негативних зрушень у її функціях.
Коли матеріальні інтереси сім'ї стають домінуючими, то витісняються функції соціалізації та виховання дітей, а жінки зміюють свою материнську орієнтацію на пошук матеріальних благ, кар'єру. Необхідність працювати, забирає у жінок час на сімю. Низький прибуток спонукає до зменшення кількості дітей у сім'ї, що негативно впливає на демографію.
Обґрунтуйте необхідність формування естетичної культури учнів. Яка система роботи школи має забезпечити формування основ такої культури.
Естетичне виховання пов'язане з естетичним розвитком особистості у всіх сферах її діяльності – вміння відчувати й розуміти прекрасне в особистому й громадському житті, в природі, праці, мистецтві. Воно покликане пробуджувати в учнів бажання створювати прекрасне й боротися з потворним. Естетичне виховання здійснюється комплексом засобів. Велике значення має матеріальна база школи, декоративне оформлення приміщень, благоустрій пришкільної садиби, оформлення кабінетів і лабораторій, коридорів, інших приміщень. Не випадково у навчально-виховних закладах, якими керував Макаренко, відвідувачі відзначали багато квітів, блискучий паркет, дзеркала, ідеальну чистоту в приміщеннях. У навчальному процесі естетичному вихованню сприяє викладання всіх навчальних предметів. Предмети естетичного циклу - література, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, художня культура дають учням навички практичної творчості, естетичної поведінки.
За яких умов праця стає по-справжньому виховуючим фактором?
Потрібно навчати дитину перемагати труднощі. Праця не завжди легка і приємна, треба так виховувати дитину, щоб вона відчувала моральне задоволення від виконання навіть неприємної і важкої роботи, коли вона необхідна. Організувати цілеспрямовану працю на подолання перешкод, ключове завдання педагога. Важливо, щоб дитина поступово звикала переборювати труднощі. Завдання повинні бути такими, щоб дитина змогла їх виконати. Необхідно забезпечити успіх на початку роботи, бо зневір’я, може відбити бажання до подальших зусиль.
Особливо цінними для педагогіки є ідеї К.Ушинського стосовно провідної ролі праці у формуванні моральних якостей. Працю він розглядає як основу виховання, підкреслюючи, що паразитизм пов’язаний з аморальністю.
Що таке колектив? Визначте і охарактеризуйте основні умови розвитку колективу.
Колектив - група людей об'єднаних спільною діяльністю, згуртованістю, єдністю моральних цінностей, спільною метою, наявністю традицій і перспектив. Колектив має виконувати ф-ї організаційну, виховуючу, стимулюючу.
Згуртований колектив (під керівництвом вчителя), формує актив (що висуває вимоги особистості), згодом колектив починає відігравати провідну роль. Актив та органи самоврядування сприяють розвитку колективу. Вихователь спільно з активом вчить ефективно працювати, вирішувати певні педагогічні завдання, здійснює контроль за роботою. Для ефективної діяльності колективу необхідне панування гуманізму, де колектив стає згуртованим. Велике значення має тон і стиль у стосунках. Стиль має характеризуватися діяльнісністю, діловитістю у різних сферах: навчанні, грі, дозвіллі. Він відрізняється мажорністю (радісним настроєм, готовністю до дії, впевненістю у своїх силах, у майбутньому), гідністю за своє становище в колективі, відповідальністю за його справи, дружніми взаєминами, відчуттям захищеності від принижень. Джерелом формування стилю і тону в колективі є діяльність педагогів.
Проблеми Яку роботу слід проводити вчителю, виховання свідомої дисципліни і культури поведінки школярів?
Важливу роль у вихованні відіграє робота щодо засвоєння учнями правил поведінки в школі. Необхідно привчати їх до виконання правил, формувати потребу в постійному їх дотриманні. Виховання звички дотримуватися правил поведінки, дисциплінованості починається з перших днів перебування учня в школі. Учитель початкових класів повинен пам'ятати, що учень - це громадянин, наділений певними правами й обов'язками. Вимогливість і суворість мають бути доброзичливі. Макаренко велику роль у дисциплінуванні учнів відводив шкільному режимові. Точність повинна бути властива педагогам, тоді вона передається дітям. Загальність режиму — його обов'язковість для всіх членів шкільного колективу. Засвоєння правил формується через привчання.
Організоване виховання повинно підготувати особистість до ролі громадянина, працівника і сім'янина. Визначте конкретні якості особистості з визначених напрямів та шляхи їх формування.
Якості: -патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність, готовність трудитися для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити міжнародний авторітет.
– повага до Конституції, законів, правових норм, висока правосвідомість.
– досконале знання державної мови, турбота про піднесення її престижу і функціонування.
– повага до батьків, свого роду, до традицій та історії народу, усвідомлення належності до нього, як наступника.
– дисциплінованість, працьовитість, творчість, почуття господаря, піклування про природу та екологію.
– фізична досконалість, моральна чистота
– гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій інших народностей, які населяють Україну, культура міжнаціонального спілкування
Назвіть і охарактеризуйте шляхи педагогічної самоосвіти вчителів у контексті нового «Закону про освіту» (2017)
Аби бути цікавим дітям як фахівець, як особистість, педагог має постійно навчатися. Самоосвіта — це шлях професійного та особистісного зростання, що визначає: якість уроків, рівень співпраці з учнем, професійну мотивацію та самооцінку. У законопроекті «Про освіту» виокремлено неформальну та інформальну освіту.
Про здобуття формальної освіти педагог отримує документ. Нинішній закон гарантує оплату підвищення кваліфікації “не менше одного разу на 5 років”.
Неформальна освіта добровільна, орієнтована на індивідуальні запити. Неформальну тлумачено як таку, що здобувають за освітніми програмами, але не набувають права на присвоєння (присудження) кваліфікацій та не отримують відповідних документів. До інформальної відносять власне самоосвіту: Робота з текстовою інформацією, Дистанційне навчання (онлайн та оффлайн), Фестивалі, Реалізація власних (творчих) проектів, Інтервізія (група колег рівних за досвідом і статусом обговорює, розв’язує певні складні ситуації). Освітні подорожі.
Встановіть співвідношення базової культури особистості та змісту освіти, їх взаємозв’язок та взаємовплив.
Одним з основних засобів розвитку особистості і формування її базової культури виступає зміст освіти. В світлі гуманізації освіти стверджується особистісно-орієнтований підхід до змісту освіти.
Зміст освіти - це гуманістично орієнтована система ЗУН, досвіду творчої діяльності і досвіду емоційно-вольового ставлення, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток здібностей учнів, формування наукового світогляду, моралі і поведінки, підготовку до збереження і розвитку матеріальної і духовної культури суспільства
При особистісно-орієнтованому підході, абсолютною цінністю є не відчужені від особистості знання, а сама людина. Такий підхід забезпечує свободу вибору змісту освіти з метою задоволення освітніх, духовних, культурних і життєвих потреб особистості, можливості самореалізації в культурно-освітньому просторі.
О-о зміст освіти спрямований на розвиток цілісної людини: її природних особливостей, соціальних властивостей і властивостей суб'єкта культури. Розвиток здійснюється в контексті змісту освіти, що має загальнолюдську і національну цінність. Зміст освіти змінюється під впливом вимог життя і розвитку наукового знання.
"Діти виховують батьків". Доведіть або спростуйте цю думку, використовуючи знання з педагогіки.
Процес навчання, визначають як двосторонній процес, обумовлений взаємодією між учнем і вчителем. Так само і виховання, на мою думку, є процесом двостороннім. Доречі, варто відкрити очі на той факт, що нам дійсно є чому повчитись у дітей. Маленькі люди народжуються майже досконалими (уже потім, вбираючи наш негатиний приклад).
Спостерігаючи за поведінкою, мовленням, реакціями дитини, ми можемо зі сторони побачити свої негативні якості. Це чудова можливість, яка вказує нам напрям, в якому слід виправлятися, вдосконалюватись. Для того щоб процес виховання дитини і дорослого був ефективним, необхідною є твереза самооцінка старшого. Діти дійсно виховують батьків, їх чистота і щирість, є найкращим стимулом для самовиховання.
Основні підходи до визначення поняття „педагогічний менеджмент”. Роль директора загальноосвітнього навчального закладу у світлі нового Закону про освіту (2017).
З прийняттям закону саме директор буде приймати на роботу вчителя – а не відповідне управління освіти. Звільняти з посади буде теж директор.
Управління освіти не братиме участі в розробці та реалізації варіативної складової навчальної програми, не контролюватиме додержання законів та обов’язкове виконання Держстандарту та не втручатиметься у формування педагогічного навантаження вчителя – усе це відбуватиметься на рівні школи.
Директор школи буде призначатися за конкурсом раз на 6 років. При цьому комісія, яка ухвалюватиме відповідне рішення, складатиметься в тому числі з вчителів цього навчального закладу.
Усе це має на меті переформатувати стосунки між керівником школи та педагогічним колективом. Адже якість його управлінських рішень та їх реалізація прямо впливатимуть на те, чи продовжить засновник школи з ним контракт, чи його посаду обійме більш професійна людина.
Встановіть співвідношення процесів виховання, самовиховання і перевиховання. Обґрунтуйте взаємозв'язок цих процесів.
У педагогічному процесі важливе місце посідає процес виховання - цілеспрямована діяльність педагогів з метою вирішення конкретних виховних завдань.
Виховання є компонентом загальнолюдської культури, динамічна взаємодія вихователя та вихованців, спрямована на засвоєння у діяльності цінностей культури, самоствердження, особистісний розвиток.
Виховання і самовиховання є двома сторонами процесу формування особистості.
Самовиховання - свідома діяльність людини, спрямована на вироблення позитивних рис і подолання негативних.
Самовиховання потребує вміння оцінювати власні позитивні й негативні риси, тривалих вольових зусиль. Тому слід залучати школярів до діяльності, що передбачає зібраність, відповідальність. Ефективність процесу самовиховання підвищує ідеал, до якого прагне учень.
Процес виховання передбачає подолання негативних рис особистості, тобто перевиховання і виправлення.
Перевиховання - виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання. Процес спрямований на виправлення важковиховуваних, педагогічно занедбаних неповнолітніх, правопорушників і злочинців. Якщо вихованець протидіє процесу перевиховання, не піддається виховному впливу, то не відбувається і процес виправлення.
Що таке конфлікт? Динаміка конфлікту. Чи можна вважати конфлікт способом глибинного пізнання людини?
Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих, несумісних потреб, мотивів, інтересів, думок, почуттів, поведінки.
Динаміка конфлікту передбачає такі стадії: -виникнення обєктивної конфліктної ситуації (мб неусвідомлена), -усвідомлення об'єктивної ситуації (+інцидент, - збіг обставин що є приводом для конфлікту), -перехід до конфї поведінки (блокування досягнень), -вирішення конфлікту.
Конфлікти відіграють не лише негативну, але й позитивну роль. Чи він матиме позитивне значення, залежить від того, наскільки сторони здатні керувати його перебігом.
Конфлікти стимулюють оновлення стосунків між людьми. Тому проблема полягає в тому, який характер конф носить – деструктивний чи конструктивний, і яким чином розв’язується. Деструктивний конфлікт переводить причини, на “особистості”. Дана установка загострює конф (зростає упередженість, посилюються неприємні почуття). Конструктивний конфлікт базується на виявленні об’єктивних причин незгоди (різні точки зору на проблему, способи вирішення проблеми). Даний підхід переводить процес проходження конфлікту до співробітництва.