4.4. Особливості розвитку тазу і нижніх кінцівок. Скелет нижніх кінцівок

Тазовий пояс складається з лобкової, клубової і сідничної кісток, які закладаються самостійно і з віком зливаються, утворюючи таз, з'єднаний позаду з крижовим відділом хребта. Таз служить опорою для внутрішніх органів і ніг. Завдяки рухливості поперекового відділу хребта таз збільшує амплітуду рухів ноги.

Скелет ноги складається з стегнової кістки (скелет стегна), з великої гомілкової та малої гомілкової кісток (скелет гомілки) і з кісток стопи.

Предплюсну становлять таранна, п'яткова, човноподібна, кубовидна і три клиноподібні кістки. Плюсну утворюють п'ять плеснових кісток. Пальці стопи складаються з фаланг: дві фаланги в першому пальці і по три фаланги в інших пальцях. Сесамоподібні кісточки розташовані, як і в руці, але значно краще виражені. Найбільшою сесамоподібною кісткою кістяка ноги є надколінна чашка, що знаходиться всередині сухожилля чотириголового м'яза стегна. Вона збільшує силу цього м'язу і захищає колінний суглоб спереду.

Розвиток кісток таза. Найбільш інтенсивне зростання кісток тазу спостерігається в перші три роки життя. У процесі зрощення кісток таза можна виділити кілька етапів: 5-6 років (початок зрощення); 7-8 років (зростаються лобкової і сідничої кістки); 14-16 років (кістки таза вже майже зрощені); 20-25 років (кінець повного зрощення).

Ці терміни необхідно враховувати при трудових рухах і фізичних вправах (особливо для дівчат). При різких стрибках з великої висоти і при носінні взуття на високих підборах незрощені кістки таза зміщуються, що призводить до неправильного їх зрощення і звуження виходу з порожнини малого тазу, що приводить до утруднення пологів. Порушення зрощення також викликають надмірне неправильне сидіння чи стояння, перенесення великих вантажів, особливо при нерівномірному розподілі навантаження.

Розміри тазу у чоловіків менше, ніж у жінок. Розрізняють верхній (великий) таз і нижній (малий) таз. Поперечний розмір входу в малий таз у дівчаток змінюється стрибкоподібно в кілька етапів: у 8-10 років (дуже швидко збільшується); в 10-12 років (спостерігається деяке уповільнення його приросту); з 12 до 14-15 років (приріст знову збільшується). У хлопчиків обидва розміру таза збільшуються рівномірно.

Розвиток кісток нижніх кінцівок. До моменту народження стегнова кістка складається з хряща, кістковим є тільки діафіз. Синостозування в довгих кістках закінчується у віці від 18 до 24 років. Колінна чашка набуває форму, характерну для дорослого до 10 років.

Розвиток кісток передплесна відбувається набагато раніше кісток зап'ястя, ядра окостеніння в них (в п'яткової, таранної і кубовидної кістках) з'являються ще в утробному періоді. У клиновидних кістках вони виникають в 1-3-4 року, в човноподібної - в 4,5 року. У 12-16 років закінчується окостеніння п'яткової кістки.

Кістки плесна костеніють пізніше кісток передплесна, у віці 3-6 років. Окостеніння фаланг стопи відбувається на третьому-четвертому році життя. Остаточне окостеніння кісток ніг відбувається: стегнової, великої та малої гомілкових - до 20-24 років; плеснових - до 17-21 у чоловіків і до 14-19 у жінок; фаланг - до 15-21 у чоловіків і до 13-17 років у жінок .

З 7 років ноги ростуть швидше у хлопчиків. Найбільше відношення довжини ноги до тулуба досягається у хлопчиків до 15 років, у дівчаток - до 13 років.

Стопа людини утворює склепіння, яке спирається на п'яткову кістку і передні кінці плеснових кісток. Загальний звід стопи складають поздовжнє і поперечне склепіння. Формування зводу стопи у людей відбулося як результат прямоходіння.

Для формування зводу стопи велике значення має розвиток м'язів ніг, зокрема тих з них, які утримують подовжнє і поперечне склепіння. Звід дозволяє рівномірно розподіляти вагу тіла, діє як пружина, пом'якшуючи струс і поштовхи тіла під час ходьби. Він захищає від тиску м'язи, судини і нерви підошовної поверхні. Згладжування зводу (плоскостопість) розвивається при тривалому стоянні, перенесенні великих тягарів, при носінні вузького взуття. Плоскостопість приводить до порушень постави, механіки ходьби.