- •Модуль 1. Система управління зед
- •Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.
- •1.1. Функції зед.
- •1.2 Вплив зед на національну економіку.
- •1.4 Принципи здійснення зед.
- •1.5 Поняття суб'єктів зед
- •1.7. Напрямки, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків
- •Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зед в україні.
- •2.3 Основні етапи розвитку зед в україні.
- •2.4 Оцінка сучасного стану зед україни.
- •2.5 Основні показники розвитку зовнішньо-економічного сектора країни.
- •2.6 Платіжний баланс україни: структура та характеристика.
- •Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні
- •3.1. Характеристика системи регулювання зед.
- •3.2 Національне та наднаціональне регулювання зед.
- •3.6. Методи державного регулювання зед.
- •1. Нормативно-правові акти загального характеру
- •3.8 Реєстрація суб'єктів зед.
- •Тема 4. Митно-тарифне регулювання зед
- •4.1 Сутність митного регулювання зед.
- •Митні органи україни: задачі, функції, структура.
- •Митний контроль.
- •Характеристика митних режимів.
- •4.6 Вибір і зміна митного режиму
- •4.7 Товарна номенклатура зед.
- •1 Метод. Визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами
- •2 І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.
- •4 Метод. Метод визначення митної вартості на основі розрахунку вартості.
- •5 Метод. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості
- •6 Метод. Резервний метод.
- •Види мита. Види митних ставок.
- •2) За об'єктом обкладання:
- •3) За характером:
- •4) За походженням:
- •1) За типом ставок:
- •2) За способом обчислення:
- •4.9. Зміни у митно-тарифному регулюванні після вступу україни до сот
- •Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зед
- •5.1 Види та функції податків у сфері зед
- •5.3 Механізм розрахунку і стягнення митних платежів
- •1. Відповідно до зу «Про митний тариф України»:
- •2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- •3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- •1. Відповідно до зу «Митний тариф України»:
- •2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- •3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- •5.4 Порядок нарахування і сплати мита:
- •5.5 Порядок нарахування і сплати митних зборів
- •5.4 Порядок відшкодування пдв при експорті.
- •5.5 Операції, які звільняються від справляння пдв.
- •II. Звільнення від обкладання пдв відповідно до інших законодавчих актів України:
- •III. Звільнення від обкладання пдв відповідно до міжнародних договорів та інших зобов 'язань України:
- •5.8 Порядок нарахування і сплати акцизного збору
- •Тема 6. Нетарифне регулювання зед
- •6.2 Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- •6.3 Інструменти нетарифного регулювання
- •6.7 Специфіка нетарифного регулювання після вступу україни до сот
- •Тема 7. Валютне регулювання зед
- •7.1 Сутність, основні принципи та рівні валютного регулювання.
- •7.3 Суб'єкти валютного регулювання.
- •7.4 Валюта, валютний курс, валютні цінності.
- •7.7 Система валютного контролю.
- •7.7 Види валютних операцій.
- •7.12. Порядок організації в україні розрахунків в іноземній валюті
- •7.13. Порядок переказу коштів на користь нерезидентів
Види мита. Види митних ставок.
Види мита (ЗУ „Митний тариф України”):
1) за способом стягування:
♦ адвалорні (вартісне) - нараховуються у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад, 30 % від митної вартості). Застосовуються при обкладанні товарів, що мають різні якісні характеристики в межах однієї товарної групи. Перевагою є підтримання постійного рівня захисту внутрішнього ринку незалежно від цінових коливань, недоліком – необхідність проведення оцінки митної вартості, що дає можливість для зловживань з боку як сторін торговельної угоди, так і з боку митних органів;
♦ специфічні - нараховуються у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом (15 дол. за 1 шт., т., м.). Специфічні мита накладаються, як правило, на стандартизовані товари. Перевагою є простота його нарахування та адміністрування, недоліком є залежність рівня митного захисту від коливань ціни на даний товар – із зростанням імпортної ціни рівень захисту внутрішнього ринку знижується, а за умов економічного спаду та зниження імпортних цін специфічний тариф збільшує рівень захисту внутрішнього ринку;
♦ комбіновані - поєднує обидва ці види митного обкладання (3% від митної вартості, але не менше 15 дол. за 1).
2) За об'єктом обкладання:
♦ ввізне (імпортне) мито - нараховується на товари при їх ввезенні на митну територію держави. Ввізне мито диференційоване, ставки таких видів:
а) преференційні, що допускають зниження ставок мита чи звільнення від обкладання митом. Вони застосовуються до товарів, що надходять з держав, які створюють разом з державою, яка стягує мито, митний союз чи зону вільної торгівлі, або до товарів, які надходять із країн, що розвиваються;
б) пільгові, які застосовуються до товарів, що надходять з країн чи економічних союзів, що користуються режимом найбільшого сприяння;
в) повні (загальні), що застосовуються до всіх інших товарів.
Ввізні мита є переважною формою мит, що застосовуються всіма країнами світу для захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції;
♦ вивізне (експортне) мито - нараховується на товари при їхньому вивезенні за межі митної території країни. Ця форма мит застосовується рідко, як правило, у випадках великих розходжень між внутрішніми і світовими цінами на певні види товарів. їх мета — зменшити експорт і поповнити бюджет країни. Ставка експортного мита дорівнює відсотковому перевищенню експортної ціни товару над ціною, за якою він продається на внутрішньому ринку.
3) За характером:
♦ сезонне (ввізне і вивізне) мито - нараховується на товари сезонного характеру для оперативного регулювання міжнародної торгівлі. Термін дії не перевищує декількох місяців за рік (в Україні — до чотирьох місяців з моменту встановлення);
♦ спеціальне мито застосовується державою в таких випадках:
а) як захисне, якщо товари ввозяться на митну територію країни в таких кількостях чи на таких умовах, що наносять або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів;
б) як запобіжний захід стосовно учасників ЗЕД, що порушують державні інтереси в даній галузі, а також як захід для припинення несумлінної конкуренції;
в) як захід у відповідь на дискримінаційні дії і (чи) недружні дії з боку закордонних держав, а також у відповідь на дії окремих країн, що обмежують здійснення законних прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності держави.
Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.
♦ антидемпінгове мито, що застосовується при ввезенні на митну територію країни товарів за ціною істотно нижчою, ніж у країні походження в момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва таких товарів. Нараховується на товари, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, і слугує тимчасовим збором для компенсації втрати від товарного демпінгу. Нараховується тільки після проведення антидемпінгового розслідування й одержання об'єктивних доказів нанесення збитку чи погрози нанесення збитку вітчизняній економіці.
Розмір ставки антидемпінгового мита визначається:
- у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування;
- як різниця між мінімальною ціною і митною вартістю даного товару (як різниця між цінами товару на внутрішньому і зовнішньому ринках).
♦ компенсаційне мито, що застосовується при ввезенні на митну територію країни товарів, при виробництві чи експорті яких прямо або побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди національним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва таких товарів.
Компенсаційне мито нараховується після проведення розслідування й одержання об'єктивних доказів нанесення істотного збитку національній економіці.
Розмір ставки компенсаційного мита визначається:
- у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування;
- різницею між мінімальною ціною і митною вартістю зазначеного товару.
Ставка компенсаційного мита не повинна перевищувати встановленого розміру субсидій.
Введення компенсаційних мит дозволяє вирівнювати умови торгівлі.