Тема 3. Світовий ринок товарів і послуг.

План

3.1. Сутність міжнародної торгівлі.

3.2. Основні теоретичні моделі міжнародної торгівлі.

3.3. Світові ринки. Системи кодування товарів.

3.4. Система показників розвитку світової торгівлі.

3.5. Світові товарні ринки. Ціноутворення.

Частина 2.

План

3.6. Міжнародна торгівля послугами. Класифікація послуг.

3.7. Форми торгівлі.

3.8. Методи торгівлі.

3.9. Міжнародна торгова політика

3.10. Інструменти зовнішньоторговельної політики (тарифні, нетарифні)

3.6. Міжнародна торгівля послугами. Класифікація послуг.

Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.

Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, з якої витікають особливості міжнародної торгівлі послугами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок.

Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:

• місце виробництва і споживання послуг співпадає — експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;

• тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;

• ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;

• національна сфера послуг захищена більш сильно;

• ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.

За визначенням ООН і Світового банку, наведеним у довіднику „Лібералізація міжнародних операцій з послугами” (1994 р.) [1], економічна категорія послуга розуміється як зміна в положенні інституційної одиниці, що сталася внаслідок дій і на основі взаємної угоди з іншою інституційною одиницею. Там же зазначено: „інституційні одиниці – це юридичні або фізичні особи, які володіють товарами і активами, мають економічні зобов’язання і від свого імені виконують угоди з іншими юридичними або фізичними особами”.

Послугу як особливий вид товару і об’єкт комерційної діяльності характеризують такі властивості [12]:

• виробництво, реалізація i споживання послу­г здійснюється часто одночасно, ці процеси не відділяються один від одного;

• послуги не підлягають зберіганню, транспортуванню;

• тісний взаємозв’язок між торгівлею послугами і торгівлею то­варами, їх взаємний вплив є суттєвим;

• більша захищеність державою ринку послуг від іноземної конкуренції порівняно з товарними ринками;

• наявність різновидів послуг, які не є предметом міжнародної торгівлі.

Суттєвою характеристикою послуги є економічна цінність, що робить її об’єктом комерційної діяльності i пред­метом міжнародної торгівлі, який за своєю специфікою не проходить митного контролю і на який не оформлюється вантажна митна декларація.

Міжнародна торгівля послугами - це оплачуваний обіг послуг між різними країнами світу, який створює особливу форму міжнародних економічних відносин між суб'єктами різних країн з приводу купівлі та продажу послуг.

В практиці міжнародних економічних відносин розрізняються поняття міжнародної і зовнішньої торгівлі послугами, а саме, під зовнішньою торгівлею послугами розуміється процес оплачуваного обміну послугами між суб’єктами окремо взятої країни та інших країн. Як і у випадку зовнішньої торгівлі товарами, зовнішня торгівля послугами засновується на міжнародному поділі праці, який проявляється у спеціалізації окремих країн, галузей національної економіки та підприємств у наданні певних послуг для зовнішніх ринків.

ГАТС не визначає поняття терміну „послуги”, а лише трактує поняття торгівлі послугами, уточнюючи характеристикою чотирьох способів надання послуг. Тобто у статті І, пт.2. ГАТС відмічається, що для цілей Угоди торгівля послугами означає поставку послуг [7]:

(a) з території однієї країни-члена на територію будь-якої іншої країни-члена;

(b) на території однієї країни-члена споживачеві послуг будь-якої іншої країни-Члена;

(c) постачальником послуг однієї країни-члена шляхом комерційної присутності на території будь-якої іншої країни-члена;

(d) постачальником послуг однієї країни-члена шляхом присутності фізичних осіб країни-члена на території будь-якої іншої країни-члена.

Згідно з вищеназваними визначеннями ГАТС, способи поставки послуг на міжнародний ринок мають наступний зміст [7, с.13]:

1 спосіб - Транскордонне надання (поставка послуг фізичним і юридичним особам з однієї країни до іншої). Надання послуги може здійснюватися, наприклад, по телефону, факсу, Інтернету або за допомогою інших комп'ютерних засобів зв'язку, телебачення або шляхом відправлення документів, дисків, магнітних стрічок і т. ін. по пошті або кур'єром. Це схоже із традиційним уявленням про торгівлю товарами, коли при доставці продукту споживач і постачальник залишаються на території своїх країн. Насправді послуги з транспортування вантажів, які забезпечують торгівлю товарами, самі є прикладами трансграничного надання послуг. Іншими прикладами можуть служити курси заочного навчання й теледіагностика.

2 спосіб - Споживання за кордоном – застосовується у тому випадку, коли споживач виїжджає за закордон і споживає послуги в іншій країні. Йдеться, наприклад, про туристичні послуги (відвідування музеїв), послуги з ремонту суден однієї країни на території іншої або надання медичної допомоги громадянинові однієї країни у лікарні іншої.

3 спосіб - Комерційна присутність - відображає ситуацію, коли для надання послуг необхідно встановити комерційну присутність за кордоном, для того щоб забезпечити тісний контакт зі споживачем на території його країни на різних етапах виробництва й надання послуг, а також після надання послуги. Наприклад, банківська послуга може бути надана через відділення або філію іноземного банку, медичні послуги у лікарні, яка є іноземною власністю і т. ін.

4 спосіб - Присутність фізичних осіб – діє у тому випадку, коли надання послуги на територію країни споживача приїжджає фізична особа або самостійно, або від імені свого роботодавця. Цей спосіб передбачає фактичне пересування осіб через державний кордон. Наприклад, іноземний консультант може приїздити до країни для надання консультаційних послуг або деякі службовці фірми можуть бути відряджені до іншої краї­ни для надання послуги, яка входить до сфери її діяль­ності (консультування щодо встановлення, налагоджен­ня роботи, техогляду, ремонту придбаних на фірмі техні­ки, устаткування).

Існує низка статистичних класифікаційних систем щодо різновидів послуг, які відрізняються між собою, бо мають різне призначення. До них відносяться:

1. Розширена класифікація послуг платіжного балансу Міжнародного валютного фонду (РКППБ МВФ), котрі відбиваються у Керівництві з платіжного балансу Міжнародного валютного фонду - п‘яте видання 1993 р. (КПБ5), шосте видання - 2009 р. (КПБ6). КПБ5,6 - це керівництво щодо методики складання платіжних балансів країн, яке включає РКППБ МВФ і опис специфіки збору статистичних даних щодо зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів країни;

2. Класифікація послуг GNS/W/120 - ґрунтується на Класифікації основних продуктів ООН (Сentral Product Classification of the UN, CPC UN).

Розглянемо кожну окрему класифікацію більш докладно:

1. РКППБ МВФ (табл.3.3) вміщує перелік різновидів послуг, визначений для зручності систематичного простеження за операціями зовнішньоторговельного балансу між певною країною та іншою частиною світу за певний період часу.

Таблиця 3. 3 - Класифікація послуг за системою РКППБ МВФ

Види послуг РКППБ МВФ – шосте видання, останнє оновлення (квітень 2011 р.) [Джерело:http://www.imf.orgexternal/pubs/ft/bop/2007/pdf/chap10.pdf]	Види послуг РКППБ МВФ – п’яте видання, 1993 р. [Джерело:http://www.oecd.org/dataoecd/24/34/2507956.pdf]	Підвиди послуг РКППБ МВФ – п’яте видання, 1993 р.
1. Послуги з промислової обробки	-
2. Послуги з технічного обслуговування; поточний ремонт; ремонт; починка	-
3. Транспортні послуги	1.Транспортні послуги	1.1 Морський транспорт 1.2 Повітряний транспорт 1.3 Інші види транспорту 1.4 Космічний транспорт 1.5 Залізничний транспорт 1.6 Автодорожний транспорт 1.7 Внутрішній водний транспорт 1.8 Транспортування по трубопроводах і передача електроенергії 1.9 Інші супутні й допоміжні транспортні послуги
4. Поїздки	2.Поїздки	2.1.Ділові
		2.2.Особисті
-	3.Послуги зв'язку	3.1 Поштові послуги й послуги кур'єрського зв'язку 3.2 Послуги в області телекомунікацій
5. Будівельні послуги	4.Будівельні послуги	4.1 Будівництво за рубежем 4.2 Будівництво в країні, що складає статистику
6. Страхування та соціальні послуги	5.Страхування	5.1 Страхування життя й пенсійне забезпечення 5.2 Страхування вантажів 5.3 Інші види прямого страхування 5.4 Перестрахування 5.5 Допоміжні послуги
7.Фінансові послуги	6.Фінансові послуги	-
-	7.Комп'ютерні і інформаційні послуги	7.1 Комп'ютерні послуги 7.2 Інформаційні послуги
8. Використання інтелектуальноївласності	-	-
-	8.Роялті і ліцензійні платежі	8.1 Франшизи й аналогічні права 8.2 Інші роялті й ліцензійні платежі
9. Телекомунікаційні, комп'ютерні та інформаційні послуги	-
10. Інші бізнес–послуги	9.Інші бізнес–послуги	9.1 Перепродаж товарів та інші пов'язані з торгівлею послуги 9.2 Послуги по операційному лізингу 9.3 Різні ділові, професійні й технічні послуги
11.Особисті, культурні і рекреаційні послуги	10.Особисті, культурні і рекреаційні послуги	10.1 Аудіовізуальні й пов'язані з ними послуги 10.2 Інші послуги приватним особам і послуги у сфері культури й відпочинку
12.Урядові послуги	11.Урядові послуги	11.1 Посольства й консульства 11.2 Військові представництва й установи 11.3 Інші державні послуги

РКППБ МВФ використовується також у статистичній звітності ЮНКТАД (Міжнародна конференція ООН з торгівлі та розвитку) з приводу дослідження і аналізу показників міжнародної торгівлі послугами. Станом на 01.01.2011 р. аналітичні дані ЮНКТАД ґрунтуються ще на РКППБ МВФ п’ятого видання 1993 р.

Необхідність у редагуванні Керівництва з платіжного балансу (п’яте видання 1993 р., КПБ5, яке вміщує РКППБ МВФ), за результатами чого у 2009 р. була опублікована нова, шоста, версія платіжного балансу (КПБ6), виникла з причин [31]:

• зміни протягом часу (з 1993 р.) економічних і фінансових умов міжнародної економічної діяльності країн світу;

• змін у міжнародних правилах складання таблиць Системи національних рахунків (нова редакція 2008 р.). Оновлення РКППБ МВФ – п’яте видання 1993 р. здійснювалось паралельно з оновленням СНР 1993 р. для забезпечення максимального ступеню узгодженості;

• уточнення керівництва зі статистики торгівлі послугами, яке виконується у рамках нового раунду міжнародних торговельних переговорів СОТ;

• виникнення змін у статистиці опитно-конструкторських робіт, методиці нарахування процентів, статистиці похідних фінансових інструментів, державних фінансів і зовнішнього боргу, міжнародних резервів тощо.

У квітні 2011 р. Статистичним департаментом МВФ було представлено кінцевий варіант Керівництва з платіжного балансу (у шостому виданні 2009 р.), якій вміщує РКППБ МВФ (шосте видання). Оновлення було виконано у тісному співробітництві з Комітетом МВФ зі статистики платіжного балансу при виконанні широких консультацій з національними компіляторами, а також при участі регіональних і міжнародних організацій [31].

2. Класифікація послуг GNS/W/120 в якості головної класифікаційної ознаки має ділове призначення послуги (табл.3.4). Дана класифікація є базовою для Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС) країн-членів Світової організації торгівлі (СОТ). Завдяки цьому вона застосовується у СОТ для підготовки конкретних пропозицій під час здійснення міжнародних торговельних переговорів.

Таблиця 3. 4 - Класифікація послуг GNS/W/120* згідно ГАТС-СОТ

	Назва розділу	Назва підрозділу
І	Ділові послуги	А. Професійні послуги
		В. Комп’ютерні послуги
		С. Науково-дослідницькі послуги
		D. Послуги, пов’язані з орендою нерухомості
		Е. Послуги, пов’язані з орендою та лізингом
		F. Інші ділові послуги
ІІ	Комунікаційні послуги	А. Поштові послуги
		В. Кур’єрські послуги
		С. Телекомунікаційні послуги
		D. Аудіовізуальні послуги
		Е. Інші
ІІІ	Будівні та конструкторські послуги	-
IV	Дистриб’юторські послуги	-
V	Освітні послуги	-
VI	Послуги з охорони довкілля	-
VII	Фінансові послуги	А. Страхування
		В. Банківські послуги
		С. Інші
VIII	Медичні послуги	-
IX	Туристичні послуги	-
X	Розваги, культурні та спортивні послуги	-
XI	Транспортні послуги	А. Послуги морського транспорту
		В. Послуги внутрішнього водного транспорту
		С. Послуги повітряного транспорту
		D. Послуги космічного транспорту
		Е. Послуги залізничного транспорту
		F. Послуги наземного транспорту
		G. Послуги трубопровідного транспорту
		H. Допоміжні послуги для всіх видів транспорту
		I. Інші транспортні послуги
ХІІ	Інші послуги, не зазначені вище	-

*Складено на основі Класифікації GNS/W/120 [Джерело: www.wto.org/english/tratop_e/serv_e/ mtn_gns_w_120_e.doc]

Як видно з табл. 3, 4, структура РКППБ МВФ (як п’яте 1993 р., так і шосте видання 2009 р.) не відповідає класифікації ГАТС, а саме, класифікації різняться за такими параметрами:

1) класифікатор GNS/W/120 ГАТС не включає державні послуги. Це пояснюється тим, що у ГАТС зазначено наступне: "послуги включають будь-який вид послуг у будь-якому секторі за винятком послуг, що постачаються при виконанні функцій державної влади”. При цьому "послуга, що надається при виконанні функцій державної влади, означає будь-яку послугу, яка надається не на комерційній основі і не за умовами конкуренції з одним або кількома постачальниками послуг”;

2) більшість товарів, які направлені за кордон для ремонту, а також більшість послуг, пов'язаних із наступною оброб­кою, розглядаються в класифікаторі ГАТС як послуги, а в РКППБ Інструкції з платіжного балансу МВФ вони віднесені до товарів;

3) до сфери ГАТС не входять роялті та ліцензійні платежі (за винятком франчайзингових).

У процесах міжнародної економічної взаємодії країн торгівля послугами, тісно взаємопов’язана з торгівлею товарами, впливаючи на розвиток відповідного сегменту товарного ринку, пожвавлюючи його й впливаючи на прискорення оборотності товарних ресурсів. При обслуговуванні міжнародної торгівлі товарами відповідний обмін послугами визначається темпами росту, структурою й географічним розподілом товарних потоків. Протягом останніх десятиліть міжнародна торгівля послугами є такою ж динамічною сферою у розвитку світового господарства, як і торгівля товарами. Так, з 1991 р. по 2012 р. обсяги експорту послугами зростали на рівні з обсягами експорту товарів, поступаючись тільки у 1994-1995 рр., 1999-2000 рр. та 2005-2006 рр.

За оцінкою Секретаріату СОТ, місткість світового ринку послуг у 2012р. складала більше 6 трлн. дол., але за статистикою міжнародної торгівлі UNCTAD, яка ураховує головним чином транскордонні поставки і послуги, що надаються через комерційну присутність, зареєстровано близько 3,86 трлн. дол. За десять останніх років у світовому експорті послуг значних структурних змін не відбулось. У галузевому розрізі станом на 2012 р. найбільшу частку у світовому експорті послуг займали „Подорожі” – 25,3% (761,8 млн. дол. США), за ними –„Ділові послуги” 23,5% (708,9 млн. дол. США), „Транспортні послуги” – 19,9% (598,9 млн. дол. США), „Фінансові” – 7,5% (225,4 млн. дол. США), „Роялті та ліцензійні” – 5,8% (173,9 млн. дол. США).

Географічний розподіл світового експорту послуг у розрізі за основними групами країн протягом останніх років залишається практично незмінним і відрізняється крайньою нерівномірністю й асиметричністю: більше 70% обсягів торгівлі припадає на розвинуті країни, біля 25% у світовому експорті послуг займають країни, що розвиваються, а інша частина відноситься до країн з перехідною економкою.

Головними "макрогравцями" на світовому ринку послуг є США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія, Франція, Нідерланди. Вони надають не тільки найбільший обсяг послуг, а й забезпечують найрізноманітнішу номенклатуру послуг. В багатьох випадках ці країни виступають "колективним монополістом" окремих видів послуг. Наприклад, у структурі ділових послуг у світі в 90-х рр. XX ст. та на початку XX ст. 82—90% обсягу припадало саме на ці країни.