Основні функції сот:

Світова організація торгівлі очолює процес лібералізації міжнародної торгівлі. СОТ має статус юридичної особи і спеціалізованої установи ООН. Таким чином, СОТ є як організацією, так і свого роду кодексом правових норм, що розповсюджуються на сферу міжнародного обміну товарами, послугами і предметами інтелектуальної власності. СОТ контролює виконання торгівельних угод і веде спостереження за торгівельною політикою членів СОТ, організовує проведення нових багатосторонніх торгівельних переговорів, займається дозволом торговельних суперечок між членами організації.

Регулювання міжнародної торгівлі послугами.

Механізм міжнародного регулювання торгівлі послугами формувався при участі міжнародних організацій протягом тривалого часу. У рамках діяльності Міжнародного валютного фонду (МВФ) було забезпечено універсальну основу для платежів у сфері торгівлі послугами. Стосовно заходів щодо лібералізації режиму перебування на території держави іноземних осіб, які надають послуги, гарантування інвестицій значного прогресу досягнено інтеграційними об'єднаннями, наприклад, ЄС. Але, на універсальному рівні ці питання вимагають свого подальшого рішення.

Основою сучасного універсального регуляторного механізму міжнародної торгівлі послугами відносно її лібералізації виступає Світова організація торгівлі (СОТ). Головним комплексом уніфікованих, гнучких, імперативних норм, які забезпечують цей механізм є Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС), яка має офіційний статус Додатку до Угоди про COT.

ГАТС установлює норми, що регламентують застосування країнами - членами СОТ заходів в сфері торгівлі послугами. Ці норми включають:

-угоди,

-нормативні акти,

-адміністративні правила й рішення, що стосуються придбання, оплати або використання послуг або присутності іноземних постачальників послуг.

Особливості регулювання міжнародної торгівлі послугами відбиваються у статтях ГАТС, які ґрунтуються на таких основних положеннях:

1) згідно зі ст. ІІ. п.1, міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС), згідно з яким забороняється дискримінація по відношенню послуг та постачальників послуг, що мають різні країни походження. Таким чином, незалежно від того, чи допускає країна іноземну конкуренцію в секторі чи ні, вона повинна застосовувати однакові умови відносно послуг і постачальників послуг зі всіх інших країн - членів СОТ;

2) країна-член СОТ може вживати заходів, несумісних з РНС, за умови, що такий захід внесено до Переліку вилучень і відповідає умовам Додатка щодо відмови від зобов’язань за ст. II.;

3) ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним, транспарентним. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі конкретних пе­реговорів. У відношенні того або іншого сектора й способу надання послуг відповідне конкретне зобов'язання може змінюватися, про що країни зобов'язані сповіщати інші країни протягом року;

4) для забезпечення активної участі у міжнародній торгівлі послугами країн, що розвиваються, дані країни розробляють Графік специфічних зобов’язань в секторі послуг згідно з Переліком вилучень з режиму найбільшого сприяння (РНС), відповідно до статті ІІ ГАТС.

Інструменти зовнішньоторговельної політики, яку проводить країна, групуються відповідно до методів регулювання міжнародної торгівлі.

Методи регулювання міжнародної торгівлі розділяються на дві більші групи, це - тарифні методи й нетарифні (див. табл.3.5).

Таблиця 3.5 – Методи й інструменти зовнішньоторговельної політики

Методы		Инструмент торговой политики	Регулирует преимущественно
1. Тарифные		Таможенные пошлины Тарифная квота		импорт импорт
2. Нетарифные	Количественные	Квотирование Лицензирование "Добровольные" ограничения экспорта	экспорт экспорт экспорт	импорт импорт
	Скрытые	Технические барьеры Внутренние налоги и сборы Государственные закупки Требование о содержании местных компонентов		импорт импорт импорт импорт
	Финансо-вые	Субсидии Экспортное кредитование Демпинг	экспорт экспорт экспорт

Розглядаючи тарифні методи регулювання міжнародної торгів­лі, необхідно з’ясувати такі поняття, як «мито», «митний тариф», «тарифна квота», «митна вартість товару» та ознайомитися з Гар­монізованою системою описання і кодування товарів, що діє в міжнародній торговельній практиці.

Що стосується мита, то під ним розуміють обов’язковий грошовий збір, що стягує держава через мережу митних закладів з товарів під час перетину ними митного кордону.

Митний тариф — це систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності перелік товарів із зазначенням мит, якими вони обкладаються під час перетину митного кордону держави.

Митні тарифи розробляються на основі товарних класифікаторів, найпоширенішою серед яких є Гар­монізована система описання і кодування товарів, що була прийнята у 1983 р. Митний тариф кожної країни складають конкретні ставки мита.

Функції, які виконують мита : протекціоністська, фіскальна та поліпшення умов доступу на зарубіжні ринки.