Тема програми: Персонал підприємства

Тема заняття: Оплата праці на підприємстві

Вид заняття: лекція

Дидактична мета заняття: формування знань щодо мотивації праці, сутності та елементів тарифної системи оплати праці, форм та систем оплати праці.

Виховна мета| заняття|: виховання| почуття| відповідальності, формування раціонального, економного, дбайливого відношення|ставлення| до ресурсів.

План заняття:

1. Мотивація праці

2. Тарифна система оплати праці

3. Форми та системи оплати праці

1. Мотивація праці

Мотивація – це прагнення працівника задовольнити свої потреби через трудову діяльність.

Мотив праці – причина трудової діяльності працівника.

Методи мотивація можна класифікувати на:

• економічні (прямі) – погодинна й відрядна оплата праці; премії за якісні й кількісні показники праці; участь у доходах підприємства; оплата навчання й ін.;

• економічні (непрямі) – надання пільг в оплаті житла, транспортного обслуговування, харчування на підприємстві;

• негрошові – підвищення привабливості праці, просування по службі, участь у прийнятті рішень на більше високому рівні, підвищення кваліфікації, гнучкі робочі графіки виходу на роботу й ін.

Основними формами мотивації працівників підприємства є:

1) Заробітна плата як об'єктивна оцінка внеску працівника.

2) Система внутріфірмових пільг працівникам: ефективне преміювання, доплата за стаж, страхування здоров'я працівників за рахунок підприємства, надання безпроцентних позичок, оплата видатків на

проїзд до місця роботи й назад, пільгове харчування в робочій їдальні, продаж продукції своїм працівникам за собівартістю або йз знижкою; збільшення тривалості оплачуваних відпусток за певні успіхи в роботі; більше ранній вихід на пенсію, надання права виходу на роботу в більше зручний час і т.д.

3) Заходи, що підвищують привабливість і змістовність праці, самостійність і відповідальність працівника.

4) Усунення статусних, адміністративних і психологічних бар'єрів між працівниками, розвиток довіри й взаєморозуміння в колективі.

5) Моральне заохочення працівників.

6) Підвищення кваліфікації й, просування працівників по службі

Оплата праці виступає основним, матеріальним стимулом. Оплата праці - це всякий заробіток у грошовому вираженні, що відповідно до трудового договору або контрактом власний або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу або надану послугу. Оплата праці може здійснюватися й у натуральній формі всякими продуктами праці, крім заборонених.

Заробітну плату варто розглядати як економічну категорію, а також як матеріальний стимул.

Як економічна категорія заробітна плата виражає суспільні відносини між власником засобів виробництва окремим трудовим колективом і працівником із приводу розподілу знову створеної вартості або національного доходу.

Як матеріальний стимул заробітна плата виражає ту частину національного доходу, що направляється на оплату праці й надходить в особисте розпорядження трудящих. Заробітна плата складається з основного й додаткового заробітку.

Основний заробіток залежить від результатів праці працівника й визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами не більше встановленого законодавством максимуму.

Додаткова залежить від результатів господарської діяльності підприємства й установлюється у вигляді премій, винагород і інших заохочувальних виплат.

Основою заробітної плати виступає мінімальна заробітна плата встановлена державою для всіх підприємств незалежно від виду діяльності. Нижче якого не може бути заробіток на повну місячну, денну або годинну норму часу. У мінімальну заробітну плату не включаються надбавки, доплати й компенсації.

Оплата праці заснована на трьох елементах:

1. нормування праці.

2. тарифні системи,

3. форми й системи оплати праці.