1.7. Напрямки, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків

Здійснення ЗЕД відтворюється через зовнішньоекономічні зв'язки (ЗЕЗ) суб'єктів господарювання.

Зовнішньоекономічні зв'язки — це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав та їхніх суб'єктів у всіх галузях економіки. До суб'єктів держави належать носії прав і обов'язків, покладених на них державою. Це регіони, що перебувають на самоврядуванні, суб'єкти гос­подарювання (господарські товариства, унітарні підприємства та ін.) й індивідуальні підприємці.

Сутність ЗЕЗ в їх функціях:

♦ організація й обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх речо­винно-вартісній формі (доведення продуктів, що видобуваються як природні ресурси, і товари, які отримані у процесі міжнародного розподілу праці, до конкретних спожи­вачів через обмін продуктів і результатів праці в їх речовинній і вартісній формі; організація обміну одночасно передбачає й обслуговування цього обміну).

♦ міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці (відбувається завер­шення акта товарно-грошових відносин та закінчення обміну грошей на продукт міжнародного поділу праці, у результаті чого споживча вартість (її практичне значення) цього продук­ту отримує міжнародне визнання.)

♦ організація міжнародного грошового обігу (створення за допомогою ме­ханізму цих зв'язків умов для безупинного руху грошей у про­цесі здійснення різних міжнародних розрахунків).

ЗЕЗ у сучасному світовому господарстві виступають як:

- інструмент впливу на економічну систему держави, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності.

- фактор зростання національного до­ходу держави, економіки народногосподарських витрат та прискорення науково-технічного прогресу.

Основні напрямки ЗЕЗ:

• зовнішня торгівля;

• спільне підприємництво на території України та за кордоном;

• іноземне підприємництво на території України;

• міжнародні об'єднання та організації; консорціуми;

• підрядна співпраця;

• концесії;

• лізинг;

• співробітництво на компенсаційній основі, на умовах розподілу продукції між партнерами;

• переробка давальницької сировини;

• залучення іноземної робочої сили;

• виробниче кооперування;

• науково-технічна співпраця;

• торгівля ліцензіями й технологією;

• прибережна та прикордонна торгівля;

• торгівля будівельними послугами;

• торгівля транспортними послугами;

• співробітництво в банківській сфері;

• іноземний туризм;

• співробітництво у вільних економічних зонах;

• інші форми міжнародного економічного співробітництва (біржі, торговельні будинки, асоціації).

Вид ЗЕЗ - це сукупність зв'язків, об'єднаних однією ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку і структурною ознакою.

Види ЗЕЗ:

1) за напрямком товарного потоку, що визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу:

• експортні; реекспортні

• імпортні, реімпортні

Експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяль­ності (у тому числі з оплатою не у грошо­вій формі) з вивезен­ням або без вивезен­ня цих товарів через митний кордон України.

Імпорт товарів - купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб'єк­тами зовнішньоеко­номічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяль­ності товарів із вивезенням або без ввезення цих товарів на територію Украї­ни, включаючи ку­півлю товарів, при­значених для власного споживання устано­вам та організаціям України, розташова­ним за її межами.

У міжнародній комерційній практиці під експортом та імпортом розуміють тільки операції, які здійснюються на комерційних засадах, на підставі укладання та виконання МТУ - контрактів купівлі-продажу. Поставки у вигляді допомоги, дарування та ін., які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту та імпорту, як правило, не включаються, а враховуються окремо.

Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар після виконання певних митних формальностей та процедур, про які подані відомості для статистичного обліку, пропустили через митний кордон країни-контрагента.

У міжнародній комерційній практиці використовують два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій:

Прямий метод або прямі продажі — передбачає встанов­лення прямих зв'язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем, тобто постачання товарів безпосеред­ньому кінцевому споживачу та закупівлю товарів у безпосереднього самостійного виробника на підставі договору купівлі-продажу.

Непрямий чи посередницький метод — передбачає купівлю і продаж товарів через торгово-посередницьку мережу на підставі укладення спеціального договору — агентської, комісійної або іншої угоди з торговим посередником, у якій передбачається виконання останнім певних обов'язків, пов'язаних з реалізацією товару продавця, за агентську, комісійну чи іншу винагороду.

Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці, промислові та торгові агенти. Їхні функції полягають у пошуку іноземних партнерів, підготовці документації і оформленні угод, кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів, післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Реекспорт - це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також операції, при яких товари, що передаються, відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну.

Об'єктом реекспорту найчастіше є товари, що продаються на міжнародних аукціонах та товарних біржах.

Здійснюють реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, фірма якої здійснює реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних послуг, проведення страхових, кредитних та інших операцій товаропросування.

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод реекспортером. За першим договором він купує товар, а за другим — продає його.

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних економічних зон. Товари, які ввозять на територію таких зон, не обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків. У випадку продажу товарів усередину країни при переміщенні їх через митний кордон сплачується мито, а у випадку реекспорту товари вивозяться без будь-яких митних формальностей.

Реекспортні операції здійснюються, як правило, на замовлення кінцевого імпортера, який не має виходу на ринок країни експортера та не бажає нести витрати, які зв'язані з таким виходом. Іноді причиною реекспортних операцій є торгово-політичні умови, які обмежують експорт чи імпорт до деяких країн.

Перевезення товарів транзитом через країну як реекспорт не розглядається.

Реімпорт - це придбання і завезення з-за кордону раніше експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки. До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, не реалізованих на аукціонах, та через консигнаційні склади.

Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин товарами кордонів своєї країни - при вивезенні і при ввезенні. Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарків до реімпорту не належить.

2) за структурною ознакою, що визначає їх груповий склад, який відтворює сферу економічних інтересів і основну мету ЗЕД як господарюючих одиниць, так і держави в цілому:

• зовнішньоторговельні – купля-продажа товарів, послуг, обєктів інтелектуальної власності, бартер;

• фінансові –кредитування, страхування, здійснення платежів;

• виробничі – лізинг, кооперація, спільне підприємництво;

• інвестиційні.

Форма зв'язку - це засіб існування певного виду зв'язку, зовнішній прояв (оформлення) сутності будь-якого конкретного зв'язку.

Форми ЗЕЗ відносять: торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг тощо.

ЗЕД підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій, на які припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньо­економічній діяльності операцій.