- •Тема 9. Фондова біржа та біржові операції
- •1. Місце та стан розвитку фондового ринку в економічному просторі України
- •2. Діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в системі органів державної влади
- •Класифікація фондових бірж та місце в них українських фондових бірж
- •Фондова біржа – правове положення, організація і порядок роботи
- •Головні передумови створення Української фондової біржі (уфб):
- •Види цінних паперів, які можуть випускатись і обертатись в Україні. Основні характеристики цінних паперів
- •Учасники біржової торгівлі
- •Види угод, які укладені на фондовій біржі. Членство на фондовій біржі
- •Перспективи розвитку фондового ринку в Україні
Класифікація фондових бірж та місце в них українських фондових бірж
Усі фондові біржі можна поділити на декілька груп. Умовно вони представляють собою таку класифікацію: найбільш розвинуті, розвинуті, перспективні та ті, що знов виникли.
До першої групи відносяться такі фондові біржі, як Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, Парижська, Франкфуртська та Копенгагенська фондові біржі. Ця група фондових бірж займає провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів, застосуванням майже на 100 відсотків комп'ютерних засобів, прогресивними процедурами допуску до участі в біржових торгах тощо.
До другої групи фондових бірж слід віднести, наприклад, Американську (США), Цюрихську (Швейцарія), Амстердамську (Голландія), Міланську (Італія), Торонтську (Онтаріо, Канада), Австралійську та ряд інших. Ця група фондових бірж характеризується досить великими оборотами цінних паперів, розвинутою структурою процедур допущення до участі в біржових торгах та котирування, широким застосуванням комп'ютерних засобів, інформуванням про зміну курсів та укладені угоди, а також проведенням клірингових та розрахункових операцій. Фондові біржі, що відносяться до даної групи, були створені, як правило, декілька століть тому назад і за цей період досягли високого рівня розвитку.
На відміну від попередніх груп, існує досить багаточисельна група так званих фондових бірж, що розвиваються, або перспективних. Як правило, в цю групу входять біржі, які хоча й були створені декілька десятиліть тому, однак за цей період не досягли з тих чи інших причин належного рівня торгових оборотів та комп'ютерного оснащення, властивих біржам попередніх груп. Зазвичай до числа перспективних фондових бірж відносять такі біржі, як Сеульська (Південна Корея), Гонконгівська, Бангкокська (Таїланд), Манільська (Філіппіни), Сінгапурська та ряд інших. Зазначена група є досить різноманітною: на одних зараз здійснюються заходи, спрямовані на поступову комп'ютеризацію таких найбільш важливих видів діяльності, як інформування про курси цінних паперів, кліринг та розрахунки, на інших — єдиною формою біржової торгівлі залишаються аукціонні торги «з голосу», а комп'ютерні засоби не використовуються навіть в цілях інформування про поточні курси. Як правило, кількість цінних паперів, що знаходяться в обігу на перспективних фондових біржах, є незначною, в основному, вони представляють собою цінні папери місцевого призначення.
Особливий інтерес викликає група новостворених фондових бірж, або тих, що знову виникли. Характерними рисами цієї групи є: зазначені фондові біржі з'явилися декілька років тому; здебільшого вони виникли в умовах, коли фактичні ринкові відносини в даних країнах тільки почали складатися; при створенні фондової біржі враховувався досвід розвинутих країн щодо використання електронної форми торгівлі. Фондові біржі цієї групи створювалися в умовах недостатньої розвиненості національних фондових ринків. Кожна з них мала свої труднощі, однак деяким, наприклад. Варшавській (Польща) та Будапештській (Угорщина), вдалося вже в перші роки досягти певних результатів. Основною формою торгівлі на зазначених біржах є аукціони «з голосу», що проводяться в операційному залі. Обидві фондові біржі при організації торгівлі врахували досвід функціонування Нью-Йоркської фондової біржі.
До останньої групи (ті, що лише виникли) також входить Українська фондова біржа (УФБ), яка виникла 1991 року. Вона є першою в історії незалежної України національною фондовою біржою, яка веде свій «родовід» від Київської біржі, що функціонувала з 1865 по 1914 та з 1921 по 1930 роки. Організатори біржі при її створенні більше орієнтувалися на європейський досвід (в основному, на досвід функціонування Парижської фондової біржі). Торгівля цінними паперами на ній здійснюється в 2-ох формах: у формі аукціону «з голосу» і комп'ютерних торгів.
За станом на 1 січня 2005р. на фондовому ринку України здійснюють діяльність такі професійні учасники:
378 реєстраторів та 113 філій реєстраторів;
904 торговців та 211 філій торговців;
60 інвестиційних компаній;
90 інвестиційних фондів;
157 зберігачів;
8 фондових бірж та 7 філій;
2 торговельно-інформаційні системи.
Організований ринок цінних паперів в Україні представлений фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами. У 2004 році на фондовому ринку України діяли такі фондові біржі:
в АР Крим – Кримська фондова біржа;
в Дніпропетровську – Придніпровська фондова біржа;
в Донецьку – Донецька фондова біржа;
в Києві – Київська міжнародна фондова біржа, Українська міжбанківська валютна біржа, Українська міжнародна фондова біржа, Українська фондова біржа;
у Луганську – Луганська фондова біржа.
Позабіржові торговельно-інформаціні системи:
у Києві – дочірнє підприємство Асоціації „Перша фондова торговельна система” – „Технічний центр ПФТС”;
в Миколаєві – дочірнє підприємство Асоціації „Південноукраїнська торговельно-інформаційна система” – „Південь-Сервер”
Отже, необхідно створити сприятливі умови для формування в Україні цілісного, прозорого, високоліквідного та інвестиційно привабливого ринку цінних паперів, що забезпечить подальшу його інтеграцію в світові фондові ринки і дозволить створити відповідний рівень контролю за його діяльністю.