Тема експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства

1. Суть, завдання діагностики фінансово-господарського стану підприємства

2. Інформаційні джерела для експертної діагностики

3. Проведення стратегічної діагностики

4. Здійснення оперативної діагностики

1. Суть, завдання діагностики фінансово-господарського стану під - ва

Основні цілі діагностики фінансово-господарського стану підпри­ємства:

• об'єктивне оцінювання результатів комерційної діяльності;

• комплексне виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення економічної ефективності виробництва в майбутніх планових періодах, а також виявлення недоліків у роботі і їхніх винуватців;

• постійний контроль раціональності функціонування господарських систем, контроль за виконанням планів бюджетів, контроль за процесами виробництва й реалізації продукції, а також своєчасне виявлення й використання поточних внутріш­ньовиробничих резервів з метою забезпечення виконання й перевиконання плану;

• прогнозування господарської діяльності, наукове обґрунтуван­ня перспективних планів, оцінка очікуваного виконання плану.

Основні завдання, які розв'язуються при проведенні діагностики фінансово-господарського стану підприємства:

• перевірка якості й обґрунтованості планів, бюджетних нормативів;

• об'єктивне й всебічне дослідження виконання встановлених планів і бюджетів та дотримання нормативів по кількості, структурі і якості випущеної продукції, виконаних робіт і по­ слуг (за даними обліку й звітності);

• комплексне оцінювання господарської діяльності;

• аналіз організаційно-технічного рівня виробництва і якості продукції;

• аналіз залежності «витрати — обсяг виробництва — прибуток»;

• оцінювання ефективності функціонування виробничих підроз­ділів;

• обґрунтування рішень по встановленню внутрішніх цін на то­вари й послуги;

• аналіз праці й заробітної плати;

• аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів;

• аналіз ефективності використання основних фондів роботи устаткування;

• аналіз собівартості продукції;

• аналіз прибутку й рентабельності;

• аналіз фінансового стану;

• виявлення й вимір внутрішніх резервів (на всіх рівнях виробничого процесу);

• випробування оптимальності управлінських рішень (на всіх щаблях ієрархічної градації).

Це далеко неповний перелік завдань, які розв'язують при прове­денні діагностики підприємства. Він може бути доповнений залежно від цілей дослідження.

2. Джерела інформації для експертної діагностики

Джерела інформації для експертної діагностики поділяються на облікові й необлікові.

Облікові джерела інформації:

• бухгалтерський облік і звітність;

• статистичний облік і звітність;

• управлінський облік і звітність.

Бухгалтерський облік і звітність найповніше відбивають та уза­гальнюють господарські засоби й господарські операції контролю за виконанням установлених бізнес-планів. Аналіз даних бухгалтерського обліку дає можливість скоригувати діяльність підприємства для поліпшення виконання місячних, квартальних та річних планів. Бухгалтерсь­ка звітність найчастіше орієнтована на зовнішніх споживачів (подат­кову інспекцію, вищий орган і т.д.).

Статистичний облік і звітність, що відслідковують певні еко­номічні закономірності, є важливим джерелом аналізу. Застосовую­чи специфічні для нього методи спостереження, вони багато в чому опираються на дані бухгалтерського обліку. За статистичними дани­ми аналітик може простежити динаміку поводження витрат, аналі­тичних показників і т.д.

Управлінський облік і звітність використовуються як на окремих ділянках господарської діяльності, так і в цілому на підприємстві. Вони забезпечують швидше порівняно зі статистичною й бухгалтерсь­кою звітністю одержання необхідної інформації для аналізу.

Не облікові джерела інформації:

• матеріали ревізій, зовнішнього й внутрішнього аудиту;

• дані лабораторного й лікарсько-санітарного контролю;

• результати перевірок податкової служби;

• матеріали виробничих нарад, зборів трудового колективу;

• засоби масової інформації;

• внутрішні документи й листування зі сторонніми організаціями;

• відомості, одержані від особистого контакту з виконавцями.