3.3. Діагностика за слабкими сигналами

Суть методу полягає в тому, щоб вчасно виз­начити слабкі сигнали — ранні й неточні ознаки настання кризових ситуацій і вчасно відреагувати на них. Необхідність діагностики по слабких сигналах виникає в ситуа­ції, коли рівень нестабільності середовища підприємства надзвичай­но високий.

Найбільш доцільним напрямом для організації контролю за па­раметрами зовнішнього й внутрішнього середовищ є організація моніторингу — безперервного систематичного спостереження за па­раметрами зовнішнього й внутрішнього середовищ підприємства, збору й аналізу зібраної інформації. Моніторинг повинен містити в собі такі основні розділи:

• перелік спостережуваних цільових критеріїв оцінки діяльності підприємства;

• принципи кількісної та якісної оцінок зовнішніх сигналів;

• принципи кількісної та якісної оцінок внутрішніх сигналів;

• періодичність спостереження встановлених критеріїв;

• методи аналізу можливих наслідків, виявлених у процесі спо­стереження вихідних економічних явищ і породжуваних ними ланцюжків економічних явищ;

• методи визначення «контрольних точок» у ланцюжках еконо­мічних явищ і порядок спостереження за цими точками;

• методи економічного аналізу усередині підприємства, узагаль­нення результатів спостереження динаміки значення критеріїв;

• принципи вироблення антикризових управлінських рішень на підставі результатів спостережень та економічного аналізу.

4. Методи оперативної діагностики

4.1. Аналіз фінансового стану підприємства

Мета фінансового аналізу - оцінити минулу діяльність підприє­мства, його положення на даний момент і його потенціал. Фінансовий стан підприємства слід розглядати в такій послідов­ності:

1. відбиття в балансі засобів підприємства;

2. розподіл прибутку;

3. утворення й використання фондів економічного стимулювання;

4. наявність власних оборотних коштів та тих що до них при­рівнюються; .

5. стан і використання оборотних коштів;

6. оборотність оборотних коштів.

Прибуток підприємства, для аналізу використову­ються показники рентабельності.

Рентабельність власних коштів дорівнює прибутку, що припадає на 1 грн власних коштів:

Рвк = Пр/ ВК ;

де Пр — прибуток; ВК — власні кошти

Показник рентабельності капіталу характеризує ефективність використання довгостроково інвестованих у підприємство коштів поза залежністю від джерела цих коштів:

Рк = Пр/ К ;

К — капітал.

Коефіцієнт рентабельності діяльності Р_д показує частку прибутку у виторзі підприємства:

Р_д = Пр / В,

де В — виторг.

Оборотність капіталу показує, скільки разів за розглянутий період капітал підприємства перетворюється в гроші, який виторг приносить кожна гривня капіталу (чим вища оборот­ність, тим швидше «обертається» капітал):

О_к = Виторг / Капітал;

Аналіз оборотності капіталу показує, що на її величину вплива­ють оборотність основних коштів та оборотність оборотного кап­італу:

О_ок = Виторг / Основні Кошти;

О_об = Виторг/(В_об.к - 3к );

Вос.к — вартість основних коштів; Воб.к — вартість оборотних коштів, Зк – короткострокові зобов’язання

Коефіцієнт покриття характеризує здатність підприємства покри­ти свої короткострокові зобов'язання з найбільш легкореалізованої частини активів — оборотних коштів:

Кп = Коб / Зк

де К_об - оборотні кошти

Коефіцієнт термінової ліквідності (К_т.л) характеризує можливість погашення короткострокової заборгованості за першою вимогою:

К_т.л=( Коб - З) / Зк

З – середня вартість запасів

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) показує частку корот­кострокових зобов'язань, яку підприємство може погасити відразу, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів:

К_ал =( Г + Фк) / Зк

де Г — гроші; Ф_к— короткострокові фінансові вкладення.

Коефіцієнт автономії характеризує ступінь незалежності підприє­мства від зовнішніх джерел фінансування:

К_а = ВК / А,

де ВК — власний капітал;

А — сума активів (чи усього використаного капіталу).

За коефіцієнтом заборгованості (Кз) й індексом фінансової напруженості (І) можна проаналізувати ступінь заборгованості:

Кз = П / Власні Кошти

І = П / А,

де П — позиковий капітал.

Взаємозв'язок і взаємозалежність найважливіших з названих по­казників добре ілюструються за допомогою «піраміди показників»

Рентабельність власних коштів =

Прибуток / власні кошти

Коефіцієнт автономії =

Власні кошти/ капітал

Рентабельність капіталу = Прибуток / Капітал

Рентабельність діяльності^: = Прибуток / Виторг

Оборотність капіталу = Виторг / Капітал

Оборотність основних коштів = Виторг / Основні кошти

Оборотність оборотного капіталу =

= Виторг / Оборотний капітал

Рис. Піраміда показників

Ця піраміда дозволяє сформувати важелі управління. Для збіль­шення рентабельності капіталу існує два основні шляхи: 1) збільшення рентабельності діяльності за рахунок збільшення цін і зниження витрат; 2) прискорення оборотності активів.

Для прогнозування банкрутства використовують показник, який називається — Z-рахунком Альтмана, що обчислюється на підставі балансу підприємства й звіту про фінансові результати, а також рин­кової вартості звичайних і привілейованих акцій:

Об-Зк Р+Ф+Пр_н Пр СК Вч

Z - рахунок = -------- * 1,2 + -------------- * 1,4 + ------ * 3,3 + -------* 0,6 + -----

А А А З А

де Р - резерви; ф — фонди; Пр_н — нерозподілений прибуток; Пр — результат від реалізації (тобто виторг від реалізації про­дукції, робіт, послуг за винятком витрат на виробництво й реалізацію, але без обліку результатів від іншої реалізації й позареалізацій­них операцій); СК — статутний капітал; Вч — чистий виторг, 3 — заборгованість, А - активи

4.2. Аналіз беззбитковості підприємства, заснованої на моделі «витрати — обсяг — прибуток» і розрахунку точки беззбитковості.

4.3. Аналіз матеріальних потоків. Найпоширеніших методів, які застосовуються в контролінгу матеріальних потоків, є АВС-аналіз.