- •Тема 1. Предмет, методи і функції політичної науки
- •Політика як суспільне явище.
- •Наука про політику.
- •Методи і функції політології.
- •Тема 2. Політико-правова думка Стародавнього світу, періоду Середньовіччя і Відродження
- •В історії політичної думки прийнято виділяти наступні етапи:
- •Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу
- •Особливості розвитку Західної Європи періоду Середньовіччя.
- •Особливості розвитку Візантійської імперії періоду Середньовіччя.
- •Особливості періоду Відродження
- •Тема 3. Сучасні політичні течії.
- •Причини виникнення лібералізму
- •Етапи розвитку лібералізму
- •Ідеї сучасного (соціального) лібералізму
- •Поширення лібералізму
- •Причини виникнення консерватизму
- •Основні ідеї консерватизму
- •Історичний розвиток консерватизму
- •Основні ідеї сучасного консерватизму
- •Поширення консерватизму
- •Ознаки екстремізму:
- •Різновиди екстремізму
- •Політична доктрина марксизму
- •Концепція більшовизму
- •Соціал-демократична концепція
- •Основні ідеї соціал-демократії
- •Поширення соціал-демократії в сучасному світі
- •Тема 7: з історії української політичної думки
- •Тема 5. Політична система суспільства, політична влада і держава
- •Підходи щодо природи влади
- •Типологія підстав і ресурсів влади
- •Умовою функціонування влади є
- •Засоби легітимізації влади
- •Форми влади
- •Ознаки політичної системи суспільства
- •Структура політичної системи суспільства
- •Типологія політичних систем
- •Функції політичної системи суспільства
- •Тема 6. Політичний процес та духовні компоненти політики.
- •Тема 7. Соціально-політична структура суспільства
- •Тема 8. Політична еліта та лідерство
- •Тема 9. Етнонаціональні та міжнародні відносини
- •Особливості національних відносин
- •Види політичної поведінки етногруп, які відстоюють власні інтереси
- •Структурні елементи національних відносин
- •Інтернаціоналізм:
Політична доктрина марксизму
Засновники: К. Маркс (1818-1883), Ф. Енгельс (1820-1896).
Основні ідеї
“історичний матеріалізм” – продуктивні сили та виробничі відносини визначають зміст політичної та ідеологічної надбудови;
на певному етапі продуктивні сили вступають в протиріччя із існуючою економічною та політичною організацією суспільства, наступає епоха соціальних революцій, формуються нові відносини, що відповідають досягнутому рівню продуктивних сил;
способи виробництва (рабовласницький, феодальний, капіталістичний) поступово змінюють один одного;
при цих способах виробництва продуктивні сили контролює меншість, яка використовує свою економічну владу для експлуатації трудящих, привласнюючи додаткову вартість;
капіталістичний лад є перехідним і його повинен змінити комуністичний, де втілюватиметься принцип “від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”;
рушійною силою історії є боротьба класів за оволодіння засобами виробництва;
при капіталізмі зростання чисельності та зубожіння робітничого класу призведе до революційного перевороту в найбільш розвинених державах;
після революційного перевороту і до настання комунізму має бути перехідний період соціалізму у формі диктатури пролетаріату.
Концепція більшовизму
Основні ідеологи: Ленін В.І. (1870-1924), Троцький Л.Д. (1879-1940), Сталін Й.В. (1879-1953).
Основні ідеї В.І.Леніна
визнавав марксизм як єдину істину;
ідея “слабкої ланки в ланцюгу імперіалізму”, тобто перемога соціалізму внаслідок революції можлива в одній окремо взятій державі;
концепція авангардної ролі партії, яка повинна складатися виключно з “професійних” революціонерів і прищеплювати робітникам соціалістичну свідомість;
селяни є природними союзниками пролетаріату у революції;
абсолютизував класовий підхід, основна мета класової боротьби робітників – встановлення диктатури пролетаріату (через засновані на принципі прямої демократії ради, делегати яких можуть бути відкликані, і які отримають повноваження законодавчих, виконавчих, судових структур та органів правопорядку, знищення постійної армії, зведення зарплати усіх посадових осіб до зарплати робітників тощо);
згодом доповнив концепцію диктатури пролетаріату – партія має перебрати на себе контроль за урядом і зобов’язати всі органи управління перебудуватися зо партійним принципом демократичної централізації (жорстка звітність нижчих органів перед вищими);
види економічної політики: “військовий комунізм”, НЕП.
Соціал-демократична концепція
На початку ХХ ст. виникли ідеї “ревізіонізму”, які призвели до остаточного відділення соціал- демократії від марксизму.
Основні ідеологи соціал-демократії: Е. Бернштейн (1850-1932), Ч. Кросленд (1918-1977).
Основні ідеї соціал-демократії
відкинули марксистську ідею необхідності пролетарської революції;
боротьба за соціалізм має бути поступовою і здійснюватися шляхом реформування;
розвиток вільної держави за допомогою введення загального виборчого права, прямої законодавчої ініціативи, громадянських прав, права на опозицію, незалежність суддів;
“етичний соціалізм”, що спирається на категорії:
свобода як можливість робити все, що не завдає шкоди іншим і дозволено законом;
справедливість як рівність життєвих можливостей для усіх і піклування суспільства про найменш забезпечених і непрацездатних;
солідарність як можливість розраховувати на допомогу суспільства і держави;
рівність громадян не залежно від їх соціального стану, якої можна досягти через економічне зростання (податки), загальну освіту;
забезпечення соціального і міждержавного миру;
змішана економіка – державне регулювання економіки (ключові галузі промисловості – газова, електроенергетика, залізниці, шахти – націоналізуються) та розвиток ринкових механізмів.