- •Тема 1. Предмет, методи і функції політичної науки
- •Політика як суспільне явище.
- •Наука про політику.
- •Методи і функції політології.
- •Тема 2. Політико-правова думка Стародавнього світу, періоду Середньовіччя і Відродження
- •В історії політичної думки прийнято виділяти наступні етапи:
- •Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу
- •Особливості розвитку Західної Європи періоду Середньовіччя.
- •Особливості розвитку Візантійської імперії періоду Середньовіччя.
- •Особливості періоду Відродження
- •Тема 3. Сучасні політичні течії.
- •Причини виникнення лібералізму
- •Етапи розвитку лібералізму
- •Ідеї сучасного (соціального) лібералізму
- •Поширення лібералізму
- •Причини виникнення консерватизму
- •Основні ідеї консерватизму
- •Історичний розвиток консерватизму
- •Основні ідеї сучасного консерватизму
- •Поширення консерватизму
- •Ознаки екстремізму:
- •Різновиди екстремізму
- •Політична доктрина марксизму
- •Концепція більшовизму
- •Соціал-демократична концепція
- •Основні ідеї соціал-демократії
- •Поширення соціал-демократії в сучасному світі
- •Тема 7: з історії української політичної думки
- •Тема 5. Політична система суспільства, політична влада і держава
- •Підходи щодо природи влади
- •Типологія підстав і ресурсів влади
- •Умовою функціонування влади є
- •Засоби легітимізації влади
- •Форми влади
- •Ознаки політичної системи суспільства
- •Структура політичної системи суспільства
- •Типологія політичних систем
- •Функції політичної системи суспільства
- •Тема 6. Політичний процес та духовні компоненти політики.
- •Тема 7. Соціально-політична структура суспільства
- •Тема 8. Політична еліта та лідерство
- •Тема 9. Етнонаціональні та міжнародні відносини
- •Особливості національних відносин
- •Види політичної поведінки етногруп, які відстоюють власні інтереси
- •Структурні елементи національних відносин
- •Інтернаціоналізм:
Тема 1. Предмет, методи і функції політичної науки
План
Політика як суспільне явище.
Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя (срс).
Наука про політику.
Методи і функції політології.
Політика як суспільне явище.
Термін “політика” походить від давньогрецьких слів:
Polis – місто-держава
Polites – громадяни
Politike – мистецтво управління державою
Підходи до розуміння політики
Директивний: політика – це боротьба за владу і мистецтво володарювання
Функціональний: політика – це розподіл обов’язків і повноважень у цілісному суспільному організмі за умови їх узгодження
Комунікативний: політика – це специфічний засіб взаємодії, за допомогою якого з’ясовується мета, інтереси спільноти, розробляються правила поведінки
Формально-правовий: політика – це насамперед діяльність і вплив офіційних установ та впроваджених державою правових норм
Політика – це суспільна діяльність, що передбачає суперництво і співробітництво при здобутті і здійсненні влади, прийняття і виконання владних рішень щодо різних суспільних груп і суспільства загалом
Основні концепції політики:
Теологічна концепція (І тис. до Р.Х.)
Основним джерелом і регулятором політики вважається Бог, людина – лише виконавець Божої волі, тому не повинна втручатися в політичний процес.
Натуралістичні концепції (XVIII-XIX ст., географічні, біологічні, психологічні)
Політика залежить від географічних чинників, біологічних даних або психологічних якостей індивідів. Сьогодні існують у формі геополітики, теорій расизму тощо.
Соціальні концепції(XVIII-XX ст., соціально-економічні, правові, демократичні, культуро-антропологічні тощо)
Розвиток політики залежить від економіки, права, народу чи окремих індивідів.
Суб’єкт політики – все те і ті, хто здійснює свідому і активну політичну діяльність
Об’єкт – все те і ті, на кого спрямована діяльність суб’єкта
Різновиди політики
за сферами суспільного життя – економічна, соціальна, національна, культурна тощо;
за орієнтацією – внутрішня, зовнішня;
за носіями і суб’єктами – політика держави, партії, руху тощо;
за терміном дії.
Наука про політику.
Політологія – наука про політику
Становлення науки про політику пройшло кілька етапів:
релігійно- міфологічне трактування (ІІ-І тис. до Р.Х.);
філософсько-етичне трактування (IV ст. до Р.Х. - XVIII ст.);
формується філософська система політичних знань (ХІХ-І половина ХХ ст.).
Становлення політології як окремої науки відбулося у 1948 р. на першій міжнародній конференції політологів під егідою ЮНЕСКО у Парижі
Основні сфери політологічних досліджень за рішенням ЮНЕСКО:
політична теорія (і історія політичної думки);
політичні інститути (конституція, влада центральна, регіональна і місцева, економічні і соціальні функції уряду);
партії, групи і громадська думка;
міжнародні відносини (міжнародна політика, міжнародні організації і міжнародне право).
Методи і функції політології.
Методи політології
І. Загальнонаукові методи
Системний метод – передбачає комплексний аналіз складних механізмів функціонування сучасних багатофакторних політичних явищ, організацій та інститутів
Біхейвіористський (поведінковий) метод – полягає у дослідженні політики через призму зразків поведінки дійових осіб політичного процесу за певних політичних обставин
ІІ. Емпіричні методи – передбачають здобуття первинної інформації про політичне життя
статистичний
опитування
інтерв’ю
контент-аналіз
експеримент тощо.
ІІІ. Логічні методи
аналіз і синтез
дедукція і індукція
моделювання
математичні методи тощо.
Функції політології
описова – полягає в константації фактів політичної реальності
пояснювальна – дає змогу зрозуміти суть політичних явищ, причини їх виникнення
прогностична – передбачає, якою буде політична дійсність в майбутньому
інструментальна – полягає в розробленні проектів рішень для досягнення конкретного політичного результату
нормативно-орієнтуюча – орієнтує на вибір певної системи ідеологічних цінностей
виховна – сприяє створенню системи громадянського, політичного виховання