Висновки і пропозиції

Які конкретні висновки і пропозиції можна зробити до аналізованого уроку? (Яка загальна оцінка уроку, що цінного з цього уроку можна рекомендувати вчителям для впровадження в практику, як позбутися наявних недоліків і закріпити досягнені успіхи на наступних уроках, як удосконалювати процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку, тобто підвищувати педагогічну майстерність кожного вчителя-словесника і т.д.).

Зразок

Висновки до уроку вивчення нового матеріалу (8 клас)

Урок проведений на належному науковому і методичному рівні. При плануванні та проведенні уроку вчитель дотримувався загальнодидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають його цілям та завданням.

Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети: сформувати в учнів поняття про порівняльний зворот.

Планування та проведення уроку в цілому відповідає логіці навчального процесу. Структурні компоненти уроку визначені із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань.

Урок розпочався з повідомлення теми, що мало сприяти збудженню пізнавального інтересу, виробленню мотивів навчальної діяльності учнів. Проте, зауважимо, що така форма ознайомлення з метою діяльності не завжди демонструє рівень усвідомлення учнями мети та завдання. Стислість і шаблонність визначення мети поданого вчителем, дозволяє стверджувати, що можливе лише формування безпосереднього мотиву. І на противагу такій роботі, у разі розкриття вчителем комунікативного значення порівняльних зворотів, збудження інтересу до їх естетичної цінності, виражальної, можливо було б говорити про формування перспективного та інтелектуального мотивів, що є значно дієвішими й ефективнішим.

Значну увагу на цьому уроці вчитель приділив відновленню попереднє вивченого, забезпечуючи теоретичне підґрунтя наступної роботи. Актуалізації знань дала можливість провести лінгвістичні паралелі, а отже полегшити сприйняття нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу розпочалося із сприйняття та первинного усвідомлення його учнями. Матеріалом для спостереження над мовою і мовленням став текст вірша Олександра Олеся. На жаль, він видався для учнів дещо складним для розуміння та проникнення в його художнє тло, для учнів становило певну проблему як визначення мотиву, так виразне читання поезії. Попри всю складність художнього тексту запропонованого для аналізу, вчителю вдалося забезпечити належний рівень чуттєвого пізнання. Організоване спостереження, елементи пошукової роботи дали можливість привести учнів до висновку, що порівняльний зворот надає текстові образності та виразності, має спеціальні сполучники у своєму складі, на письмі виділяється комами і у реченні є другорядним членом речення, зокрема обставиною способу дії. Таким чином активізація мисленнєвої діяльності учнів, використання таких прийомів МД як аналіз та синтез, порівняння, узагальнення під час евристичної бесіди дозволили вчителю досягти осмислення та розуміння матеріалу учнями. Важливо зазначити, що ефективність проведеної роботи могла б бути значно вищою і позбавити учнів чисельних труднощів за умови застосування вчителем певної схематичної та довідкової наочності. Адже робота на уроці була значно переобтяжена лінгвістичною термінологією, яка ще не міцно засвоєна учнями. Використання унаочнення дозволило б заощадити час на застосування знань, яке на даному уроці було відсутнє.

Закріплення знань відбувалося у процесі аналізу речень з порівняннями, у яких не вживають розділові знаки. Пропонований лінгвістичний матеріал програмним вимогам. Але така робота значно ускладнює запам’ятовування попередньо вивченого, адже учні працюють не на вивченому а на принципово новому матеріалі.

Попри всі труднощі, що виникли на уроці, обрані вчителем шляхи досягнення мети є раціональними, на уроці враховані особливостей процесу засвоєння знань.

Одною з умов підвищення ефективності можна назвати врахування ЗУН російської мови, використання можливостей позитивного переносу знань з російської мови, якій дозволив би заощадити час для розвитку практичних умінь та навичок.

Робота учнів на уроці дає підстави стверджувати, що рівень їх лінгвістичної (але не мовленнєвої!!!) підготовки, рівень розвитку умінь здійснювати пізнавально-навчально діяльність не дозволив вчителю в повній мірі реалізувати навчально-виховні можливості даного уроку. Можливо полегшити роботу за рахунок використання схематичної та довідкової наочності на всіх етапах навчання.