Пам’ятка підготовки практиканта до уроку української мови

1. Ретельно вивчи розділ програми, який опрацьовується на уроці, а в деяких випадках переглянь пояснювальну записку та вимоги до знань та умінь учнів.

2. Вивчи матеріал як певної теми так і всього розділу. Встанови місце даної теми серед інших розділів та тем розділу.

3. Сформулюй мету уроку. Сплануй можливі шляхи її досягнення.

4. Враховуючи особливості даного колективу, рівень підготовки, психологічну атмосферу. Обери оптимальний шлях досягнення мети.

5. Продумай структуру уроку. Визнач мету кожного етапу уроку, що будеш проводити. Пам’ятай, що урок повинен навчати, виховувати, розвити учнів, і одночасно бути цілісним, тобто будь-який вид роботи повинен бути вмотивований загальною метою, і пов’язаний з іншими.

6. Обери оптимальні методи та прийоми роботи на уроці, визнач свої можливості щодо їх реалізації

7. Напиши розгорнутий конспект уроку (фрагменту).

8. Підготуй необхідне унаочнення та ТЗН.

9. Вивчи всі етапи уроку : їх мету та зміст. Приділи увагу початку та завершенню уроку.

10. Затвердь конспект уроку у керівника.

2. Рекомендації до визначення мети і завдань уроку

Сучасний урок — це цілісний, логічно завершений відрізок навчально-виховного процесу спрямований на досягнення максимального результату.

Бажаних наслідків можна досягти тільки тоді, коли вони закладені в дидактичній меті уроку.

Планування майбутнього уроку починається з визначення мети. Згідно програмі навчання української мови переслідує освітню, виховну. Пізнавальну та розвивальну мету. В конспекті уроку студент визначає конкретні мету і задачі для свого конкретного уроку української мови.

Формулюючи освітню (навчальну) мету, студент конкретно вказує, чому він буде навчати, які навички і вміння учнів мають бути сформовані в процесі цього уроку.

Дидактична мета має відображати прогнозуючий результат, що виражається в знаннях і вміннях учнів, якого треба досягти на уроці.

У найзагальнішому вигляді мета — це образ результату, що прогнозується, на його досягнення і спрямовані зусилля педагога. Окрім того, вона відображає прогнозуючий наслідок уроку, дає змогу (майже автоматично) визначити його тип

Приміром,

ДИДАКТИЧНА МЕТА	ТИП УРОКУ
«Узагальнити й систематизувати знання учнів про частини мови»	«Узагальнення і систематизація знань»
«Сформувати у школярів поняття про рід іменників»	«Вивчення нового матеріалу»
«Позбутися характерних помилок вихованців, виявлених у контрольній роботі»	«Корекція знань»

Найпоширеніші помилки у формулюванні дидактичної мети

1. У меті відображається лише діяльність учителя: «розповісти», «пояснити», «показати», «ознайомити» та ін.

Але учитель може

«показати», а вихованці нічого не побачать,

«розповісти», «пояснити», а діти нічого з того не зрозуміють...

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
«Ознайомити школярів з »	«Розвиток умінь вживати … (удосконалення навичок…)

2. Дидактична мета підміняється методами, прийомами і засобами навчання.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
«Вправи учнів у правописі прийменників і префіксів»	«Формування в учнів умінь у написанні прийменників і префіксів»

3. Дидактична мета підміняється навчальними завданнями, які відображають окремі питання змісту навчального матеріалу. Їх послідовне вирішення веде до реалізації дидактичної мети уроку.

«Сформувати в учнів поняття про...»,

«Сформувати (чи продовжити формування) у школярів уміння...» та ін.

Постановка ж навчальних завдань, їх кількість і формулювання носить дещо суб'єктивний характер, бо кожен учитель може визначити їх на свій розсуд і кількість завдань залежить від ступеня деталізації навчального матеріалу. Чим він більший, тим більша кількість навчальних завдань буде сформульована.

У цій роботі особливу увагу варто приділити тому, щоб, з одного боку, сукупність навчальних завдань давала змогу повно і вичерпно реалізувати мету уроку, а з іншого — не виводила за її межі.

Функції навчання, виховання і розвитку взаємопов'язані. Вони — відображення цілісного характеру навчально-виховного процесу.

Так, «засвоєння учнями особливостей правопису відмінкових закінчень іменників І відміни в Орудному відмінку» — належить до навчальної функції.

Прищеплення навичок самостійно спостерігати — до розвивальної, інтересу до предмета — дає змогу покращити результати навчання.

В ДИДАКТИЧНІЙ МЕТІ УРОКУ краще не вживати слова і вирази, як то:

«розповісти», «показати», «дати поняття», «закріпити» (з якою метою?) «пояснити», «ознайомити», «розкрити»,

«сприяти формуванню», «створити атмосферу емоційного піднесення», «сприяти вивченню», «експериментальне підтвердити», «досліджувати залежність», «мотивувати розвиток»

бо вони не відображають суті кінцевих результатів, яких треба досягти на уроці;

б) мета не може підмінятися навчальними завданнями, які відображають конкретні запитання навчального матеріалу, а також методами, прийомами і засобами навчання.

Дидактична мета — важливий критерій для вибору оптимальних методів навчання.

Формулюючи мету вчитель повинен враховувати такі чинники:

1. Методичні: зміст дидактичного матеріалу ; засоби і прийоми навчання; форми роботи;

2. Психологічні: врахування вікових і індивідуальних особливостей учнів; мотиви навчання, їх характер; особливості внутрішньоколективних відношень;

3. Педагогічні: врахування етапу навчання; підготовленість учнів до сприймання мовного матеріалу; посильність матеріалу ; рівень вихованості учнів конкретного класу;

4. Лінгвопсихологічні: врахування лінгвопсихологічних особливостей, що формуються на уроці вид мовної діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) і мовного матеріалу

Як правильно сформулювати дидактичну мету?

Вивчення нового матеріалу (засвоєння нових знань)	«Сформувати у школярів поняття»
	«Забезпечити засвоєння учнями нового матеріалу»
	«Вивчити основні етапи (процесу, явища, творчого шляху та ін.)»
	«Забезпечити оволодіння учнями новими знаннями (понять, закономірностей, залежностей та ін.)»
Застосування знань	«Навчити учнів застосовувати знання»
Розвиток умінь	«Сформувати (продовжити формування) в учнів уміння...», «Виробити вміння...», «Досягти автоматизму у виконанні учнями тих чи інших операцій», «Забезпечити оволодіння школярами дій, операцій».
Удосконалення знань (умінь)	«Поглиблювати і поширювати знання (уміння) учнів»
	«Узагальнити і систематизувати знання учнів»
Контроль знань (умінь)	«Виявити рівень знань (умінь) учнів»
	«Проконтролювати й оцінити рівень сформованості знань (умінь) учнів»
	«Перевірити ступінь (рівень) знань (умінь) учнів, що вже набуті»
Корекція знань (умінь)	«Внести корекцію в знання (уміння) учнів»
	«Удосконалити певні аспекти знань (умінь) школярів»

Що може стати основним змістом дидактичних цілей?

1. Головні ідеї певного навчального матеріалу (наприклад, основні ідеї даного літературного твору, цифра і число, взаємозв'язок ...).

2. Теоретичний матеріал, що містить закони і закономірності, поняття і судження, формули і правила.

3. Фактичний матеріал, який, з одного боку, конкретизує застосування теорії на практиці, і з іншого — дає змогу на його основі формулювати певні теоретичні положення.

5. Уміння, якими мають оволодіти учні.

6. Контроль і корекція знань і умінь учнів згідно з шкільною програмою

РОЗВИВАЛЬНА мета (завдання) уроку можуть бути сформульовані так:

— розвивати фонематичний слух учнів, спроможність до імітації;

• розвивати логічне мислення,

• розвивати довгочасну і оперативну пам'ять,

• спроможність самостійно планувати мовленнєву діяльність

— розвивати уміння порівнювати, узагальнювати виучувані явища, робити висновки;

— розвивати слухову пам'ять, слуховий контроль;

— розвивати мовну реакцію;

• розвивати уяву, короткочасну пам'ять, уміння логічно, послідовно викладати думки;

• розвивати зорову пам'ять учнів;

— розвивати культуру читання