- •Теорія ймовірності та математична статистика історія виникнення та розвитку теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Перестановки, розміщення, комбінації
- •Геометрична ймовірність
- •Сума і добуток подій
- •Теорема додавання ймовірностей
- •Теорема множення ймовірностей
- •Теорема додавання сумісних подій
- •Формула повної ймовірності
- •Формула Байєса
- •Послідовності незалежних випробувань
- •Локальна теорема лапласа
- •Інтегральна теорема Лапласа
- •Формула Пуассона (теорема Пуассона)
- •Випадкова величина
- •Закон розподілу ймовірностей дискретної випадкової величини
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Властивості функції розподілу:
- •Щільність розподілу випадкової величини
- •Властивості функції щільності розподілу:
- •Числові характеристики випадкової величини
- •Властивості математичного сподівання:
- •Властивості дисперсії:
- •Розподіл Пуассона
- •Рівномірний розподіл
- •Нормальний розподіл
- •Система випадкових величин
- •Функція розподілу двох випадкових величин
- •Властивості функції розподілу:
- •Щільність розподілу системи двох випадкових величин
- •Залежні і незалежні випадкові величини
- •Числові характеристики системи двох випадкових величин
Теорема додавання сумісних подій
Дві події називають сумісними, якщо поява однієї з них не виключає появи другої в одному і тому досліді.
Теорема. Ймовірність суми двох сумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій без ймовірності їх добутку
Р(А+В)=Р(А)+Р(В)-Р(АВ).
Пояснімо зміст теореми геометричною інтерпретацією події.
Нехай подія А полягає в тому, що навмання кинута точка, попаде в область А; подія В – в область В. Тоді добуток подій А і В полягає в тому, що точка попаде в область АВ.
Сума подій А+В полягає в тому, що точка попаде або в область А, або в область В, або і в А, і в В, тобто в область АВ. Таким чином, область АВ зустрічається два рази: як частина області А і як частина області В. Віднімемо одну область АВ.
Тоді, Р(А+В)=Р(А)+Р(В)-Р(АВ).
Якщо події несумісні, то області А і В не перетинаються і
Р(А+В)=Р(А)+Р(В).
Задача. Два студенти складають екзамен з теорії ймовірності. Ймовірність того, що Микола складе екзамен на „5” дорівнює 0,7. Ймовірність того, що Василь складе екзамен на „5” дорівнює 0,8. Знайти ймовірність того, що хоча б один студент складе екзамен на „5”.
Розв’язання. І спосіб.
М – Микола складе екзамен на „5”; В – Василь складе екзамен на „5”; М+В – хоча б один студент склав екзамен на „5”. М, В – сумісні, незалежні.
Р(М+В)=Р(М)+Р(В)-Р(МВ)=Р(М)+Р(В)-Р(М)Р(В)=
=0,7+0,8-0,70,8=0,7+0,8-0,56=0,94
ІІ спосіб.
– Микола не склав екзамен на „5”: Р( )=0,3;
– Василь не склав екзамен на „5”: Р( )=0,2;
– Микола і Василь не складуть екзамен на „5”.
Р( )=Р( )Р( )=0,30,2=0,06.
Ймовірність того, що хоча б один студент складе екзамен на „5”дорівнює 1-0,06=0,94.
Формула повної ймовірності
Треба визначити ймовірність події А, що може відбутися тільки разом з однією із подій Н1Н2...Нn, які складають повну групу несумісних подій.
Події Н1Н2...Нn називаються гіпотезами.
Відомі Р(Н1), Р(Н2), ..., Р(Нn) – ймовірності гіпотез.
Відомі Р(А/Н1), Р(А/Н2), ..., Р(А/Нn) – умовні ймовірності події А, при умові, що подія А відбулася разом Н1, Н2, ..., Нn.
Доведемо, що
Р(А)=Р(Н1)Р(А/Н1)+Р(Н2)Р(А/Н2)+...+Р(Нn)P(A/Hn).
Доведення. Оскільки гіпотези Н1, Н2, ..., Нn складають повну групу несумісних подій, то подія А може відбутися тільки з однією з подій Н1, Н2, ..., Нn.
Подію А можна записати так: А=АН1+АН2+...+АНn.
Події АН1, АН2, ..., АНn несумісні, тому за теоремою додавання несумісних подій маємо:
Р(А)=Р(АН1)+Р(А/Н2)+...+Р(А/Нn).
За теоремою множення ймовірностей отримаємо:
Р(А)=Р(H1)Р(А/Н1)+Р(Н2)Р(А/Н2)+...+Р(Нn)Р(А/Нn).
Скорочено суму можна записати так:
|
Р(А)= – ця формула називається формулою повної ймовірності. |
Задача. Маємо три однакові на вигляд урни: в першій урні 2 білих і 1 чорна куля, в другій урні 3 білих і 1 чорна куля, в третій урні 2 білих і 2 чорних кульок. Дехто вибирає наугад урну і виймає одну кулю. Знайти ймовірність того, що куля буде білою.
Розв’язання. Позначимо: А – поява білої кулі. Кулю можна було взяти або з першої урни, або з другої, або з третьої урни. За гіпотези слід взяти слідуючи події: Н1 – вибір першої урни, Н2 – вибір другої урни, Н3 – вибір третьої урни.
За умовою задачі гіпотези рівноможливі, тому Р(Н1)=Р(Н2)=Р(Н3)= (всього 3 урни, перша одна, друга одна, третя одна).
Умовна ймовірність того, що вийнята куля буде білою, при умові, що її взяли з першої урни Р(А/Н1)= , з другої – Р(А/Н2)= , з третьої – Р(Н3)= .
Повна ймовірність того, що вийнята куля буде білою Р(А)=
Задача. Прилади одного виду виготовляються двома заводами; перший завод поставляє всіх виробів, що поступають у продаж; другий – . Надійність приладу, який виготовлений першим заводом дорівнює 0,8; другим – 0,9. Людина купила один прилад. Визначити повну надійність приладу.
Розв’язання. А – безвідмовна робота приладу. Гіпотези: Н1 – прилад виготовлений першим заводом; Н2 – прилад виготовлений другим заводом.
Р(Н1)= ; Р(Н2)= ; Р(А/Н1)=0,8; Р(А/Н2)=0,9;
Р(А)=Р(Н1)Р(А/Н1)+Р(Н2)Р(А/Н2)= 0,8+ 0,9=0,833=83%.