- •Теорія ймовірності та математична статистика історія виникнення та розвитку теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Перестановки, розміщення, комбінації
- •Геометрична ймовірність
- •Сума і добуток подій
- •Теорема додавання ймовірностей
- •Теорема множення ймовірностей
- •Теорема додавання сумісних подій
- •Формула повної ймовірності
- •Формула Байєса
- •Послідовності незалежних випробувань
- •Локальна теорема лапласа
- •Інтегральна теорема Лапласа
- •Формула Пуассона (теорема Пуассона)
- •Випадкова величина
- •Закон розподілу ймовірностей дискретної випадкової величини
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Властивості функції розподілу:
- •Щільність розподілу випадкової величини
- •Властивості функції щільності розподілу:
- •Числові характеристики випадкової величини
- •Властивості математичного сподівання:
- •Властивості дисперсії:
- •Розподіл Пуассона
- •Рівномірний розподіл
- •Нормальний розподіл
- •Система випадкових величин
- •Функція розподілу двох випадкових величин
- •Властивості функції розподілу:
- •Щільність розподілу системи двох випадкових величин
- •Залежні і незалежні випадкові величини
- •Числові характеристики системи двох випадкових величин
Сума і добуток подій
Сумою двох подій A і B називається така третя подія С, що полягає в появі хоча б однієї з подій A і B і позначається так:
C = A + B
Аналогічно визначається сума n подій:
С= А1+ А2+ ...+Аn
Приклад 3. Нехай А – виграш у лотерею в жовтні, В – виграш у лотерею у листопаді.
Тоді C = A + B є хоча б один виграш.
Добутком подій A і B називається така третя подія D, що полягає в появі обох подій А і B. Добуток позначається так:
D=A·B
Аналогічно визначається добуток n подій:
D = А1+ А2+ ...+Аn.
В прикладі (3) подія D=А·B означає два виграша (і в жовтні, і в листопаді).
Задача. По мішені виконуються три постріли. Позначимо події так:
А1 – попадання при першому пострілі;
А2 – попадання при другому пострілі;
А3 – попадання при третьому пострілі;
В1 – промах при першому пострілі;
В2 – промах при другому пострілі;
В3 – промах при третьому пострілі.
Виразити через дані події слідуючи: С– три попадання; D – три промахи; Е – одне попадання; F – два попадання.
Розв’язання. С=А1А2А3; D=В1В2В3;
Е= А1В2В3+ В1А2 В3+ В1В2А3; F= А1А2B3+ А1B2А3+B1A2A3.
Теорема додавання ймовірностей
Теорема. Ймовірність суми двох несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій.
Р(А+В) = Р(А)+Р(В)
Теорема може бути доведена лише для схеми випадків (шансів). Для подій, що не можна звести до схеми випадків вона приймається як аксіома.
Доведення. Нехай дослід має n можливих випадків, які можуть трапитися. З них m випадків сприятливі події А і k випадків сприятливі події В. Оскільки події А і В несумісні, то події А+В будуть сприятливими m+k випадків.
Отже, Р(А+В)= Р(А)+Р(В).
Теорему доведено.
Методом математичної індукції можна довести, що для несумісних подій А1, А2, ..., Аn справедлива формула:
Р(А1+А2+...+Аn)=Р(А1)+Р(А2)+...+Р(Аn).
Наслідок 1. Якщо події А1, А2, ..., Аn складають повну групу несумісних подій, то сума їх ймовірностей дорівнює 1.
Дійсно, оскільки події А1, А2, ..., Аn складають повну групу подій, то одна з них повинна відбутися, тобто подія А1+А2+ ...+Аn є достовірною, а ймовірність достовірної події дорівнює 1.
Р(А1+А2+...+Аn)=1.
Оскільки дані події несумісні, то
Р(А1+А2+...+Аn)=Р(А1)+Р(А2)+...+Р(Аn).
Отже,
Р(А1)+Р(А2)+...+Р(Аn)=1.
Дві події, що складають повну групу подій називаються протилежними.
Подію, що є протилежною події А, позначимо .
Приклади протилежних подій:
1) А – попадання при пострілі;
– промах при пострілі.
В – на лекції присутні всі студенти.
– на лекції відсутній хоча б один студент.
Наслідок 1. Сума ймовірностей протилежних подій дорівнює одиниці.
Р(А)+Р( )=1.
З адача. Кругова мішень складається з трьох зон: І, ІІ, ІІІ. Ймовірність влучення в першу зону при одному пострілі дорівнює 0,15; в другу – 0,23; в третю – 0,17. Знайти ймовірність промаху (не попадання в мішень).
Розв’язання. Позначимо А1 – попадання в І зону; А2 – попадання в ІІ зону; А3 – попадання в ІІІ зону. В – попадання в мішень. – не попадання в мішень.
Р(А1)=0,15; Р(А2)=0,23; Р(А3)=0,17
В=А1+А2+А3
Р(В)= Р(А1+А2+А3)= Р(А1)+ Р(А2)+ Р(А3)=0,15+0,23+0,17=0,55
Р( )=1-Р(В)=1-0,55=0,45.