6. Ринок грошей та його вплив на реальний сектор економіки.

Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються ( розподіляються і перерозподіляються ) під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за яким грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів.

Структура грошового ринку;

1 )ринок _ позичкових капіталів -- охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на певних умовах;

2)ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть купуватись, продаватись, погашатись.

Суб'єкти грошового ринку : банки, держава, спеціальні фінансово-кредитні інститути та інші посередницькі організації, котрі продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання.

Інструментами ринку грошей є : скарбницькі та комерційні векселі, облігації, банки, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо.

Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування ринкового рівня відсотку, як ціни грошей. У зв'язку з цим, особливого значення набуває пізнання механізмів формування попиту та пропозиції грошей.

Існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші : попит на гроші для трансакцій і попит як на активи.

Попит на гроші для трансакцій (угод) - потреба в готівці чи депозитних грошах, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечується через МІ і пов'язані, здебільшого, з величиною операцій або з номінальним ВНГІ.

Попит на гроші як на активи обумовлений функцією грошей як нагромадження. Раціональні інвестори вкладають своє багатство в цінні папери або інші ліквідні активи. Попит на гроші як активи змінюється обернено пропорційно ставці відсотку : коли ставка відсотку низька, то суб'єкти надають перевагу готівці, якщо ставка відсотку висока, то збереження краще тримати в цінних паперах (наприклад, облігаціях).

На величину реального попиту на гроші впливають : рівень цін (інфляція), реальні доходи, ставка відсотку.

Пропозиція фошей це сукупність платіжних засобів (готівкових і безготівкових), які обертаються в країні в даний момент.

У формуванні грошової пропозиції приймають участь три суб'єкти : центральний банк, система комерційних банків, населення.

Фактори впливу на грошову пропозицію. 1. Розмір грошової бази - це частина грошової пропозиції, яку безпосередньо створює

центральний банк.

V,- 2.Співвідношення „готівка депозити" (у реальній дійсності, грошові доходи економічні суб'єкти переводять у вклади ( депозити) комерційним банкам, які потім надають кредити і призводять до процесу мультиплікаційного збільшення грошової маси).

3.Співвідношення „резерви - депозити". Обов'язкові резерви - це мінімальний розмір вкладу, який комерційний банк повинен тримати у центральному банку. Норма обов'язкових резервів встановлюється центральним банком : чим вона вища, тим на меншу суму можуть надати кредити комерційні банки, а отже пропозиція грошової маси зменшується і навпаки.

Для населення збільшення ставки відсотку підвищує привабливість депозитів і зменшує частку готівки.

Таким чином, грошова пропозиція залежить від трьох змінних : грошової бази, норми обов'язкових резервів, ставки відсотку.

Пропозиція грошей на грошовому ринку залежить не тільки від самостійної діяльності Центрального банку, а розмір грошової маси зростає за рахунок розширення кредитів комерційними банками. Банки створюють нові гроші, коли надають позики^ і навпаки, грошова маса скорочується, коли клієнти повертають взяті позики.

Наприклад : банк має активи у розмірі - 100 тисяч гривень. Частину цих активів банк повинен зберігати як резерв. Мінімальні розміри резервного фонду встановлює держава і це має важливу регулюючу роль. Нехай рівень резерву - 10%, отже банк може видати позику на'суму 90 тисяч гривень. Необхідно врахувати, що коли термін позики закінчиться, 90 тисяч гривень будуть повернені клієнтами, настільки зменшиться кількість грошей в обігу. Гроші включаються в склад грошової маси тільки тоді, коли їх утримають за межами банківської системи.

Припустимо, що клієнти банку взяли позику на 90 тисяч гривень, заплатили юридичним і фізичним особам за товари і послуги, які поклали гроші в інший« комерційний банк. 10% від 90 тисяч гривень ( 9 тисяч гривень)- резерв, на 81 тисячу гривень, збільшились депозити банку. 81-0,1 = 8,1 тисяч гривень, депозити 81- 8,1 = 72,9 тисяч гривень, 90+81+72,9=243,9 тисяч гривень і т.д.

Процес утворення нових грошей банками характеризує мультиплікаційний ефект розширення банківських депозитів і може бути розрахований з урахуванням резервних вимог,!00 тис грн. +90 тис грн. +81 тис грн.+72,5 тис грн., = 100 х (1+0,9+0,9²+0,9³+...)= =1 млн. грн. Отже початковий депозит 100 тисяч гривень обернувся мультиплікаційним ефектом розширення банківських

депозитів на І мільйон гривень.

Оцінити розміри розширення грошової маси шляхом_стеовення_банками нових грошей дозволяє банківський мультиплікатор або мультиплікатор грошової пропозиції m=1*100%

r

де r - обов'язкова резервна норма у відсотках, або m= M

R,

де М - приріст депозитів, r - приріст резервів. У нашому прикладі m=10.

Коливання рівноважних значень ставки відсотку залежить від зміни пропозиції та попиту на гроші (рис 8, рис 9

Рис 8. Вплив зміни пропозиції грошей на ставку відсотку.

Якщо зростає пропозиція грошей (5_1П -»5'_т), ставка відсотку знижується. Це обумовлено тим, що надлишок пропозиції інвестується в цінні папери, курс (ціна) яких буде зростати, що рівнозначно зниженню ставки відсотку( г -> г'). Попит на гроші скорочується і ринок повертається до рівноваги.

Рис 9.3міни попиту на гроші.

Якщо зростає попит на гроші економічні агенти продають цінні папери, що призводить до зростання ставки відсотку. Грошовий ринок досягає нового стану рівноваги.