3. Товарний ринок у загальній економічній структурі.
Товарний ринок охоплює як споживчі товари і послуги, так і виробничі фактори. Складові товарного ринку показані на рисунку 2.
|
Рис.2 Структура товарного ринку.
Споживчий ринок - це сукупність відносин між економічними суб'єктами з приводу купівлі - продажу товарів поточного і тривалого споживання. До його складу входять ринки продовольчих і промислових товарів широкого вжитку, побутових, комунальних, торговельних, транспортних послуг, послуг сфери нематеріального виробництва - освіта, культура, охорона здоров'я, а також ринок житла.
Ринок факторів виробництва охоплює ринок капіталів, природних ресурсів, в т.ч. ринок землі, ринок праці.
Ринок інновацій теж можна віднести до ресурсного ринку: він охоплює ринки к уково-технічних розробок, технічних нововвед нь, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, патентів тощо.
Інфраструктура товарного ринку.
Реалізація готових товарів здійснюється через:
пряму продажу продукції безпосереднім споживачам;
продаж посередникам або за допомогою посередників, яка включає:
а) комісійну або просту посередницьку діяльність(проводиться від імені клієнта за певний відсоток від суми угоди);
б) дилерська або комерційна діяльність(посередник діє від свого імені і за власний рахунок, його доход формується як різниця між ціною продажу і покупки товару).
Форми реалізації товарної продукції:
роздрібна торгівля - товар реалізується поштучно безпосереднім споживачам. Здійснюється через універсальні, спеціальні магазини, супермаркети, торгівля по пошті;
оптова торгівля - купівля-продаж товарів здійснюється великими партіями. Форми оптової торгівлі: ярмарки, аукціони, виставки, товарна біржа. Ярмарок - великий, періодично діючий і відкритий ринок, що проводиться в
одних і тих же місцях, у визначену пору року і в установлений термін
Аукціон -- періодичні відкриті торги, де реалізуються товари визначеної номенклатури (вовна, тютюн, чай тощо). Аукціонні товари відзначаються однорідністю якості товару (за винятком унікальних, які продаються поштучно), тому їх продаж відбувається окремими партіями (лотами), які об'єднуються у ще більші партії -стринги.
Виставки - демонстрація досягнень в області виробництва, науки і техніки з метою укладання торговельних угод.
Особливе місце на ринку факторів виробництва займає лізинг це довгострокова оренда засобів праці (машин, механізмів, транспортних засобів) з можливим наступним викупом.
Одна з найдавніших форм оптової торгівлі є товарна біржа. Зародились товарні біржі в Європі в ХУІ-ХУІІ ст. Перша товарна біржа на території України з'явилась в 1796р. в Одесі. Потім виникли товарні біржі в Києві (1869 р.), Харкові (1876), в Миколаєві (1886 р.). В кінці 20-х років XX ст. розвиток бірж в Україні перервався і тільки на початку 90-х років настав період їх відродження.
Товарна біржа - організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками.
Особливості біржової торгівлі:
торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати
не сам товар, а контракт на його поставку;
регулярність торгів на основі певних правші;
формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);
свобода вибору контрагента за угодою;
стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок.
Біржові угоди.
На початку своєї історії біржі створювались для торгівлі реальним товаром з негайною доставкою, так звані спот-угоди - це вид угоди (операції") на реальний товар, що передбачає негайну оплату на другий робочий день, не враховуючи дня укладання угоди. Проте необхідність планування підприємницької діяльності зумовила появу операцій з реальним товаром на певний термін. Вони називаються форвардні угоди -це вид угоди, яка передбачає доставку товару необхідної якості у потрібний термін за раніше визначеними цінами. При укладанні таких угод створюється небезпека втрати грошей у випадку несприятливої зміни цін. Якщо, наприклад, на момент виконання угоди ціни стали вище, ніж були оговорені, то продавець товару має грошові збитки, не одержує частини доходу. Виникає необхідність якимось чином знизити ризик можливих витрат. А тому логічним розвитком біржової торгівлі стала поява ф!.ючерсних_угод - це придбання права купити або продати в майбутньому товар за біржовою ціною. Укладаються такі угоди, як правило, не з метою поставки товару, а з розрахунку на перепродажу біржових контрактів до настання терміну поставки і здобування прибутку. Операції з ф'ючерсами стають формою хеджерування (страхування) - це система зняття цінових і кредитних ризиків з реальним товаром шляхом проведення операцій на ф'ючерсному ринку. Наприклад, фермер вже весною хотів би мати гарантію на продаж зерна в серпні. Він укладає угоду на продаж зерна в серпні по 100 грошових одиниць. На момент реалізації угоди ціна на ринку реального товару знизилась до 90 гр. одиниць, але за ф'ючерсною угодою він продає по 100 гр. од. (10 гр. од. виплачує покупець, який уклав угоду на покупку зерна по 100 гр. од.). У випадку збільшення ціни різницю сплачує фермер, але в будь якому разі ціна зерна залишається 100 грошових одиниць.
Особливу роль у запобіганні ризику має опціон - це договірне зобов'язання купити або продати певний вид цінностей по раніше встановленій (в момент укладання угоди) ціні у межах узгодженого періоду. Покупець опціону має право купити або продати, а продавець опціону приймає зобов'язання за вимогою покупця опціону виконати його умови. В обмін на одержання такого права покупець опціону виплачує продавцю певну суму ( премію). Опціон з правом покупки купляється тоді, коли покупець розраховує, що ціни реального ринку будуть вище ціни опціону. Якщо ціни знизяться держатель опціону має право відмовитись від нього і купити на ринку реального товару продукт, що його цікавить. При цьому він втрачає виплачену премію. Якщо ж ціни виростуть він має право купити товар по ціні опціону.
Опціон на продаж купується тоді, коли очікується зниження цін у порівнянні оговорених в опціоні.
Біржові операції мають великий вплив на позабіржову торгівлю, оскільки при укладанні контрактів використовуються біржові ціни.
Успіх у біржовій торгівлі визначається точністю прогнозу динаміки цін з боку учасників. Ступінь точності прогнозу залежить від повноти одержаної інформації, вміння її аналізувати і робити вірні висновки.