Засоби комунікацій з громадськістю організацій охорони здоров’я

Письмові вербальні комунікації:звіти про роботу, листи в газети, листи персоналу, факси, доповідні записки, програмні заяви, графіки, проведення операцій або прийомів, газети, ін- формаційні листки, плакати, стенди, бюлетені, брошури, журнали, прес-релізи, рекламні оголошення.

Аудіо- та відеоматеріали: відеорелізи, електронні дошки оголошень, відеотелеконференції, радіопередачі, сторінки в Інтернеті, фільми, аудіо- та відеореклама, автоматизовані інформаційні системи.

Усні вербальні комунікації: промови керівників та фахівців, збори, семінари, конференції, прес-конференції, зустрічі, бесіди, інтерв’ю з керівниками медичних закладів, окремими працівниками.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз неприбуткових організацій.

2. У чому особливості громадськості некомерційних установ?

3. Які прийоми та методи здійснення зв’язків з громадськістю застосовуються в соціально-культурній сфері?

4. У чому головні відмінності функціонування служб ПР у соціокультурних установах та організаціях порівняно з політичними та прибутковими організаціями (організаційні форми, структура, зміст діяльності, засоби комунікацій)?

5. Дехто вважає, що в закладах культури та освіти служби ПР не потрібні. А як думаєте Ви? Поясніть свою думку.

6. Соціокультурні установи часто стають об’єктами благодійної та спонсорської діяльності. Які фактори можуть допомогти створенню сприятливих умов для заохочення спонсорів? Що слід робити в цьому напрямі службам ПР?

7. У чому специфіка діяльності служби паблік рилейшнз бібліотек, медичних установ?

8. Як поліпшити імідж організацій соціокультурної сфери?

9. Чи можна значно поліпшити імідж навчального закладу, не вкладаючи в нього значних коштів? Що для цього потрібно зробити?

10. Чи потрібна служба ПР медичним закладам? Чим вона має займатися?

11. Охарактеризуйте засоби зв’язків з громадськістю, що використовуються бібліотеками та організаціями охорони здоров’я, щоб зосередити увагу різних верств громадськості та залучити інвестиції.

Глава 5. Міжнародні паблік рилейшнз §1. Структура, цілі та завдання комунікацій з громадськістю в міжнародному середовищі

Глобалізація міжнародного розвитку значно актуалізувала важливу частину сучасних комунікацій – міжнародні ПР.

Міжнародні паблік рилейшнз – це комунікації зі світовою громадськістю, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію стосунків між різними суб’єктами міжнародних відносин.

Світова громадськість – це сукупний суб’єкт міжнародних ПР, представлений населенням різних країн світу, державами та державними установами, транснаціональними корпораціями, національними фірмами та організаціями, міжнародними утвореннями, які активно сприймають міжнародну інформацію та реагують на неї.

Головною метою міжнародних ПР є гармонізація міжнародних відносин. Проте кожен з учасників комунікаційного процесу має свої цілі, які спрямовані на забезпечення їм у міжнародному середовищі сприятливих умов існування та хоча б мінімальної їх підтримки з боку світової громадськості. Орієнтуючись на це, суб’єкти міжнародних ПР створюють необхідні структури для забезпечення комунікацій зі світовою громадськістю, які здійснюють різноманітну ПР-діяльність як на міжна- родній арені, так і в межах своїх країн.

Причини зростання значення міжнародних ПР

Інтернаціоналізація економічного, політичного та культурного життя, що сприяла глобалізації міжнародних відносин та зростанню взаємозалежності всіх суб’єктів міжнародних відносин. Як зазначають фахівці, ефективність глобальної співпраці, здатність міжнародного форуму держав до вирішення екстремальних проблем спільноти великою мірою залежать від світового співтовариства, яке впливає на процеси в системі.

Деідеологізація міжнародних відносин, яка змусила відмовитися від “образу ворога” й усвідомити певну спільність інтересів світової громадськості. Від уявлень про сучасний світ як суперечливий та поділений на дві соціальні системи суспільство перейшло до усвідомлення його цілісності та взаємозалежності. Зросла потреба в діалозі та компромісах, які не можливі без обміну інформацією.

Демократизація міжнародних відносин, яка передбачає свободу обміну інформацією між їхніми учасниками. Без взаємного інформування неможлива демократія, неможливе співро- бітництво суб’єктів міжнародних відносин як рівноправних партнерів.

Зростання значення громадської думки в міжнародних відносинах. Фахівці зазначають, що уряди різних країн світу стали глибше розуміти, що вони зобов’язані зважати не лише на національну думку, але й на думку світової громадськості, оскільки сьогодні засоби зв’язку здатні поширювати інформацію на міжнародні теми в усіх регіонах світу.

Зростання значення міжнародної підтримки у вирішенні глобальних проблем та розв’язанні конфліктів. Ця підтримка можлива лише в разі систематичного та своєчасного інформування світової громадськості з проблем, що виникають.

Успішна співпраця суб’єктів міжнародних відносин не- можлива без позитивного ставлення їх один до одного, а це потребує серйозної систематичної роботи над своїм іміджем. Сформувати позитивний імідж без достатньої об’єктивної і різноманітної інформації досить складно.

Ці, а також деякі інші фактори дають підстави науковцям робити висновок: з ускладненням світового сценарію, утягненням у нього дедалі більше дійових осіб. Концентрацією учасників і часу дії система так званих паблік рилейшнз набуває конкретніших механізмів та моделей²⁹ [64, 140].