4. Ігрова зарядка. Примірні комплекси ігрової зарядки для дітей різних вікових категорій.

Щоб уникнути втрати інтересу до зарядки, необхідно змінювати її комплекси через 7-10 днів, ускладнювати вправи, включати в комплекси ігрові вправи, жести, імітаційні вправи.

Бажано 1-2 рази на тиждень практикувати ігрову зарядку. Тут використовують командні й некомандні ігри, які добре знайомі дітям. Їх необхідно підбирати так, щоб рухи під час ігор нагадували гімнастичні вправи в звичайній зарядці. Пропонуємо примірний комплекс ігрової зарядки:

1. “Заборонені рухи”. Повідомляється, що, наприклад, рухи за голову — заборонений рух. Показуються різні рухи, в основному вправи типу потягування й випрямлення хребта — діти їх повторюють.

В один із моментів виконується “заборонений рух”. Діти, які повторили його, отримують штрафне очко. Повідомляється новий “заборонений рух”, гра продовжується.

2. Естафета “Посадка овочів”. Команди вишиковуються в колону по одному за лінією старту. На віддалі 8-10 м від неї, малюють один за одним 3-4 кружки.

За сигналом гравець вибігає вперед, розкладає в кожний кружечок по одному предмету (кубик, картоплина, м'яч); повертаючись назад, гравці передають естафету дотиком руки наступним гравцям своєї команди, а самі стають в кінець колони.

Гра продовжується доти, поки всі гравці не пройдуть в естафеті.

3. М'яч над головою і під ногами. Гравці розміщені в колонах. За сигналом м'яч руками передається назад. Останній гравець проштовхує м'яч між ногами гравців.

Капітан, спіймавши м'яч, повинен підняти його догори. Ці рухи можна виконувати 2-3 рази поспіль, не зупиняючись.

4. М'яч навколо голови. Гравці розміщені в колонах. За сигналом м'яч передається вправо другому, третьому і т.д. гравцеві. Повертається м'яч з лівого боку. М'яч може “описати” колону 2-3 рази у кожен бік.

5. Пролізання через кільце. Можна запропонувати і зв'язану кінцями скакалку. За сигналом кожен гравець команди по черзі повинен пролізти через кільце. Виконавши завдання, гравці стають у кінець колони. Гру слід повторити 2-3 рази.

5. Вправи на вироблення гарної ходи й формування красивої постави.

Педагогові-організаторові слід приділяти значну увагу зовнішньому вигляду своїх вихованців: осанці, поставі, ході, оскільки саме ці компоненти впливають на формування естетичного сприйняття особи. (Зауважимо, що понад 60% школярів мають різноманітні патології хребта). Для зняття, так званого за К.С.Станіславським, внутрішнього затиску, необхідно навчити школярів правильно тримати своє тіло, мати граціозну поставу, виробити вміння правильної ходи.

Систематичні заняття для вироблення правильної постави та ходи слід проводити в різноманітних формах: рольова гра, бесіда, включаючи елементи відповідних вправ до комплексу ранкової гімнастики.

Наприклад, тим, хто прагне навчитися красиво ходити, слід дотримуватися певних правил під час занять:

1 — ходіння на носках прямих або напівзігнутих ніг — 20-60 с;

2 — ходіння з високим підняттям колін — до 1 хв;

3 — напівприсідання й присідання на носках, руки в сторони, вгору — 6-10 разів;

4 — переступання з однієї ноги на іншу. Нога, на яку переноситься вага, повинна бути прямою, а інша — трохи зігнутою в коліні — до 10 разів;

5 — махи прямою ногою вперед-назад з максимальною амплітудою — 6-10 разів;

6 — підйом на носках якомога вище; опускаючись, не торкатись підлоги п'ятками — 10 разів.

Вправи на вироблення гарної ходи.

Нагадаємо, що виконання ролей — це один із підвидів ділової гри, в якій безпосередньо відпрацьовуються елементи певних дій, тактика поведінки, виконання функцій з обов'язковим розробленням моделей ситуацій згідно ролей.

Хода людини — це своєрідна її біографія, яка суто індивідуальна.

Спробуйте уявити себе в ролі:

— першокласника (подаємо орієнтовну програму ситуації для рольової гри), який вперше йде до школи;

— іноземця, що випадково завітав до вашого табору;

— улюбленого вчителя;

— розгніваних батьків;

— знайомого, приятеля, бабусю, дідуся...

При цьому педагог-організатор повинен знати, що хода буває: енергійною, млявою, пружною, шкандибаючою, підтюпцюватою.

З'ясовуючи специфіку ходи кожного з вихованців, можна ускладнити завдання, внести цікавинку в них:

— уявіть вираз обличчя героя, що він би вам сказав;

— дивлячись лише на ходу, уявіть зовнішній вигляд;

— “передайте” вік людини, яку “імітуєте”, її характер.

Значну допомогу в організації “читання за ходою” педагогові-організаторові надасть книга М.Арджайла “Язык телодвижений”.

В ході рольової гри бажано запропонувати школярам наслідувати рекомендації, які можна оформити як клятву “Гарної ходи”:

— при ході пружиньте лише в колінах;

— кроки повинні бути середньої величини (широкий, замашний крок властивий чоловікам);

— рухи мають починатися не з коліна, а зі стегна;

— голова пряма, погляд спрямований уперед, дихання рівномірне;

— при ходінні намагайтеся плечі тримати на одному рівні.

Ні в якому разі не можна:

— ступати при ходінні повною мірою на п'яти чи носки;

— широко розмахувати руками або “пришпилити” їх до тіла;

— вертіти, покачувати стегнами.

Безперечно, ходу прикрашає чудова музика, яка на протязі рольової гри допомагає всім учасникам відчувати легкість, невимушеність. Цікавим будуть і конкурси “Я іду, крокую...”. Нагадайте: — пісні, в яких дія пов'язана з ходою (“Топает малыш”, “А я иду, шагаю по Москве”); — вірші, пісні, в яких дієслова визначають ходу (“Пусть бегут неуклюже”).