- •Практична частина
- •1. З’ясуйте, у яких словосполученнях слово криза вжито в прямому значенні, а в якому – у переносному.
- •2. З поданими словами за зразком утворіть і запишіть терміни-словосполучення. З’ясуйте їхню наукову спрямованість.
- •3. Запишіть нові слова. Дослідіть, до якої групи запозичення належать слова (див. Теоретичний матеріал до практичного заняття). Визначте значення їх (усно).
- •4. Доберіть 10-15 іншомовних слів-термінів відповідно до вашого профілю навчання. Поясніть походження їх. Чи можна дібрати до них українські відповідники?
- •5. З поданих термінологічних словосполучень утворіть і запишіть абревіатури. Дослідіть, які з них потрібно читати літерами, а які – звуками.
- •6. Розставте наголос у словах-термінах. Скористайтесь словником наголосів, орфографічним словником української мови та ін. Запам’ятайте правильне наголошення поданих слів.
- •7. Поясніть лексичне значення наведених у парах слів. Уведіть їх у термінологічні словосполучення.
- •Практичне заняття № 2 Термінологія обраного фаху План
- •Література
- •Практична частина
- •1. Випишіть із фахової літератури 10 номенклатурних назв. Поясніть, яка відмінність між цими словами і термінами.
- •3. Запишіть слова в дві колонки: 1) терміни, 2) номенклатурні назви. Значення невідомих слів з’ясуйте за словником.
- •4. Скориставшись словником іншомовних слів, з’ясуйте значення поданих слів.
- •6. Перекладіть українською мовою.
- •Практична частина
- •1. Прочитайте текст.
- •2.Зробіть переклад українською мовою термінологічних сполук, що належать до напряму вашої підготовки.
- •Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)
- •5. Перекладіть науковий текст українською мовою; закцентуйте увагу на його морфологічних та синтаксичних особливостях.
- •Практична частина
- •1. Серед поданих етикетних формул випишіть ті, які є прикладом етикетних формул у науковому мовленні.
- •3. Перегляньте завершення передмов і вступних частин у монографіях. Яка особливість мовного етикету представлена в них? Назвіть засоби її вираження.
- •4. Оформіть записки науковців у зв’язні тексти, використовуючи непряме цитування.
- •5. У працях із вашої спеціальності знайдіть 5-6 посилань , випишіть і визначте їх тип.
- •7. Прочитайте текст. Дайте усні відповіді на запитання:
- •8. Поставте у формі кличного відмінка.
- •9. Запам'ятайте формули мовного етикету. Складіть речення, які б Ви включили у вступ або висновок Вашої доповіді на науковій конференції, використовуючи подані етикетні формули.
- •Культура усного мовлення: поставте наголос у словах. З підкресленими словами складіть речення в науковому стилі.
- •Мацько л.І. Культура української фахової мови / л.І.Мацько, л.В.Кравець. – к.: Академія, 2007. – 360 с.
- •Мацюк з. Українська мова професійного спілкування: навч. Посіб. / з. Мацюк, н. Станкевич – к.: Каравела, 2005. – 352 с.
- •1. Визначте за структурними ознаками вид наукової роботи.
- •2. Прочитайте, складіть і запишіть тези цього тексту. Визначте стиль і підстиль тексту.
- •3. Проаналізуйте анотації до книг. Яка з них є неповною? Чому?
- •4. З наукових журналів за Вашим фахом доберіть наукову статтю і напишіть до неї анотацію, дотримуючись вимог, що висуваються до оформлення цього документа.
- •5. Виконайте тестові завдання, даючи стисле пояснення.
- •6. Прочитайте, законспектуйте запропонований текст.
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Література
- •Самостійна робота**
- •Література
- •Практична частина
- •1. Визначте, які варіанти конструкцій правильні. Запишіть їх.
- •2. Поясніть, у якій частині вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи можна використати подані слова, словосполучення та речення:
- •3. Виправте допущені помилки в оформленні бібліографічних описів. Запишіть виправлений варіант.
- •5. Знайдіть у реченнях порушення логічності. Відредагуйте речення й аргументуйте виправлення.
- •6. У якій частині наукової праці можна використати такі мовні кліше:
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •Основні правила бібліографічного опису джерел
- •Практичне заняття № 8 Проблеми перекладання і редагування наукових текстів
- •Література
- •Практична частина
- •Дайте переклад багатозначного російського слова «область» українською мовою. Складіть з українськими відповідниками речення.
- •Напишіть українські відповідники російських конструкцій.
- •Виправте, де необхідно, помилки. Запишіть правильні конструкції.
- •4. Перекладіть українською мовою слова та словосполучення. Сформулюйте загальні поради щодо перекладу дієприкметників з російської мови українською.
- •5. Спишіть наукові твердження, замінивши виділені сполучення слів дієприкметниками. Дослідіть, чи в усіх реченнях це можливо зробити. Обґрунтуйте свою відповідь.
- •6. Перекладіть текст українською мовою.
- •Етапи процесу перекладання тексту
- •Нормативні документи до оформлення реферату
- •Вимоги до змісту структурних частин
- •Правила оформлення реферату
- •Поради до написання реферату
6. Перекладіть текст українською мовою.
Наука — это непрерывный поиск, столкновение мнении, научных идей. Важно, чтобы это не превращалось в столкновение личностей, а тем более — научных коллективов. Иначе под видом развития науки, принципиальной борьбы мнений начинается утонченное сведение личных счетов, ориентация исследователей не на истину, а на межличностные отношения. Все это разъедает науку как ржавчина железо, снижает эффективность научного потенциала, создает конфликтные ситуации, негативно сказывающиеся на научной деятельности, психическом здоровье людей. Причем развитый в интеллектуальном отношении человек оперирует и более утонченными средствами, приемами нарушения профессиональной этики. Поэтому требовательность к самому себе, к коллегам, профессиональная этика в научно-педагогических коллективах должны быть самого высокого уровня (В. Давыдов, П. Образцов).
Теоретичний матеріал з теми
Етапи процесу перекладання тексту
Синхронний переклад здійснюють одночасно з отриманням усного повідомлення. Розрізняють буквальний й адекватний переклад. Буквальний переклад називають також дослівним, у якому можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають, наприклад: Я считаю, что Вы правы. — Я рахую, що Ви праві (треба – Я вважаю, що и маєте рацію). Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, при цьому відповідає всім нормам літературної мови.
Переклад наукових текстів на професійну тематику – це вид інформаційної діяльності, використовуваний для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами. Особливості такого перекладу полягають у насиченості текстів термінами, спеціальною інформацією (здебільшого якісно новою й майже нікому невідомою). Науково-технічну інформацію, як правило, оформлюють у письмовому вигляді, отже, для якісного перекладу потрібна термінологічна підготовка, бо незважаючи на спорідненість, зокрема, російська й українська мови мають суттєві (а часом навіть і принципові) відмінності в синтаксисі та фразеології.
Принципово важливо розмежовувати процес виконання перекладу і результат, який отримано після закінчення цього процесу. На позначення процесу в українській мові вживається слово «перекладання», а на позначення результату – слово «переклад». Ці два поняття взаємопов’язані: перше зажди передбачає друге, і навпаки, друге завжди є результатом першого.
Поняття «перекладання» та «переклад» потребують уточнення і термінологічного визначення.
Перекладання – це процес, під час якого текст або усне висловлювання, що виражені однією мовою (мовою оригіналу), відтворюються іншою мовою (мовою перекладу).
Переклад – це результат цього процесу, тобто новий текст або усне висловлювання, відтворені мовою перекладу.
Мета перекладання – точно і повно висловити засобами однієї мови те, що вже було виражене засобами іншої мови. Мета перекладу – ознайомити читача або слухача, який не володіє мовою оригіналу, з певним текстом або усним висловлюванням, відтвореним цією мовою.
До наукового перекладу висуваються такі вимоги:
►Переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останні, як правило, найбільш неточні. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Слова набувають певного значення лише у контексті, і лише завдяки контексту можна точно з’ясувати зміст оригіналу. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу.
►Ясність і чіткість – це безумовна вимога до наукового перекладу. Подвійний зміст у науковому перекладі неприпустимий, його стиль має повністю відповідати формально-логічному стилю мови наукової літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде повністю з’ясовано зміст оригіналу.
►Науковий переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а лаконічність робить його прозорим і зрозумілим.
►Літературна грамотність перекладу – це відповідність нормам мови перекладу. Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно грамотним вважається той переклад, у якому відсутні форми і звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу. Наявність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.
Часто під час перекладання наукових текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися в тих випадках, коли в російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, у якому знаходяться ці слова. Наприклад:
Слово «граница» в російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-либо, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявления чего-либо». Відповідно до цих значень в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізі тощо.
Редагуючи україномовні тексти, слід мати на увазі, що в українській мові, на відміну від російської, майже не вживаними є активні дієприкметники. Їх слід заміняти іменниками, іменниками з прийменниками, дієсловами:
рос. укр.
окружающая среда - довкілля
бывшие участники - колишні учасники
заведующий кафедрой - завідувач кафедри
командующий флотом - командувач флоту
говорящий - мовець
движущийся автомобиль - автомобіль, що рухається
Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.
В українській мові для перекладу російських дієприкметників уживають також описові конструкції або прикметники:
рос. укр.
восходящее солнце - сонце, що сходить
заходящее солнце - сонце, що заходить
ведущий генератор - керівний генератор
движущая сила - рушійна сила
лечащий врач - закріплений лікар, відповідальний лікар
Поширеною помилкою сучасної наукової мови є надмірне використання в текстах прийменника по. Це спричинено впливом російської мови, де зазначений прийменник є продуктивним. В українській мові, на відміну від російської, прийменник по має вужчу сферу вживання. Він вимагає після себе залежно від вислову або місцевого, або знахідного відмінка й уживається для позначення таких відношень: а) просторових: пройти по області, обговорювати по секціях, йти по дорозі, наказ по університету; б) часових: відпочивати по обіді, працювати по ночах; в) кількісних: по 10 осіб у відділі, по сім гривень за штуку, працювати по 8 годин на добу, по одному; г) мети: йти по відомість, прийти по гроші, поїхати по книжки; д) об’єктних: колеги по роботі, передати по радіо (по телебаченню), ударити по струнах, розглянути по пунктах, платити по рахунку, різблення по дереву.
Слід пам’ятати, що більшості російських словосполучень із прийменником по в українській мові відповідають конструкції з іншими прийменниками (з, за, на, у(в), для, через, після, до) або без прийменників.
Набагато вужча сфера вживання порівняно з російським прийменником при в українського прийменника при, який має такі значення: а) розташування (просторової близькості), хоч у багатьох випадках краще вживати й інші прийменники біля, поряд, край, коло, поруч: при вході, при дорозі; б) підпорядкованості або належності: центр при університеті, залишитися при інституті, комісія при Кабінеті Міністрів; в) наявності чогось або когось: бути при зброї, залишитися при своїх грошах, при свідках, при сторонніх; г) обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд: при нульовій температурі, при швидкості 40 км/год.
Тому помилковими є вислови: при зустрічі, при виконанні службових обов’язків та ін. Адже природними для української мови є: під час зустрічі, під час виконання службових обов’язків.
В українській мові прийменник для вживають переважно тоді, коли треба підкреслити мету дії, наприклад: створити умови для розвитку професійної культури, педагогічні дії для досягнення позитивних результатів, або коли треба вказати призначення суб’єктів, засобів, способів, об'єктів для певної дії чи для особи, наприклад: інструмент для токаря, прилад для вимірювання.
Проте цей прийменник не варто вживати у словосполуках, що означають об’єкти, які призначені бути складниками інших об’єктів (у цьому разі вживають прийменник до), наприклад: клавіатура до комп’ютера, колесо до автомобіля. Коли ж йде мова про призначення якогось предмета на певні конкретні речі, доцільно використати прийменник на, наприклад: кошик на папери, полиця на книжки, шафа на одежу, тканина на прапори, а не прийменник для.
Практичне заняття № 9
Модульна контрольна робота
Форма контролю: Комплексна контрольна робота.
МОДУЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
В ДРУГОМУ СЕМЕСТРІ
Реферат як жанр академічного письма. Написання реферату
Література
Глущук С.В. Сучасні ділові папери: навч. посіб. / С.В. Глущук - К: А.С.К., 2002.
Варенко В.М. Референтна справа / В.М. Варенко. – К.: Кондор, 2009.
Пультер С.О. Практичний курс української ділової мови / С.О. Пультер. - К.: Вид-во Європейського університету, 2003.
Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А.П. Загнітко, І.Г. Данилюк. - Донецьк, 2004.