Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 курс Нова методичка без теорії.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
330.75 Кб
Скачать

6. Перекладіть текст українською мовою.

Наука — это непрерывный поиск, столкновение мне­нии, научных идей. Важно, чтобы это не превращалось в столкновение личностей, а тем более — научных коллективов. Иначе под видом развития науки, принципиальной борьбы мнений начинается утонченное сведение личных счетов, ориентация исследователей не на истину, а на межличностные отношения. Все это разъедает науку как ржавчина железо, снижает эффективность научного потенциала, создает конфликтные ситуации, негативно сказывающиеся на научной деятельности, психическом здоровье людей. Причем развитый в интеллектуальном отношении человек оперирует и более утонченными средствами, приемами нарушения профессиональной этики. Поэтому требовательность к самому себе, к коллегам, профессиональная этика в научно-педагогических коллективах должны быть самого высоко­го уровня (В. Давыдов, П. Образцов).

Теоретичний матеріал з теми

Етапи процесу перекладання тексту

Синхронний переклад здійснюють одночасно з отриманням усного повідомлення. Розрізняють буквальний й адекватний переклад. Буквальний переклад називають також дослівним, у якому можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають, наприклад: Я считаю, что Вы правы. — Я рахую, що Ви праві (треба – Я вважаю, що и маєте рацію). Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, при цьому відповідає всім нормам літературної мови.

Переклад наукових текстів на професійну тематику – це вид інформаційної діяльності, використовуваний для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами. Особливості такого перекладу полягають у насиченості текстів термінами, спеціальною інформацією (здебільшого якісно новою й майже нікому невідомою). Науково-технічну інформацію, як правило, оформлюють у письмовому вигляді, отже, для якісного перекладу потрібна термінологічна підготовка, бо незважаючи на спорідненість, зокрема, російська й українська мови мають суттєві (а часом навіть і принципові) відмінності в синтаксисі та фразеології.

Принципово важливо розмежовувати процес виконання перекладу і результат, який отримано після закінчення цього процесу. На позначення процесу в українській мові вживається слово «перекладання», а на позначення результату – слово «переклад». Ці два поняття взаємопов’язані: перше зажди передбачає друге, і навпаки, друге завжди є результатом першого.

Поняття «перекладання» та «переклад» потребують уточнення і термінологічного визначення.

Перекладання – це процес, під час якого текст або усне висловлювання, що виражені однією мовою (мовою оригіналу), відтворюються іншою мовою (мовою перекладу).

Переклад це результат цього процесу, тобто новий текст або усне висловлювання, відтворені мовою перекладу.

Мета перекладання – точно і повно висловити засобами однієї мови те, що вже було виражене засобами іншої мови. Мета перекладу – ознайомити читача або слухача, який не володіє мовою оригіналу, з певним текстом або усним висловлюванням, відтвореним цією мовою.

До наукового перекладу висуваються такі вимоги:

►Переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останні, як правило, найбільш неточні. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Слова набувають певного значення лише у контексті, і лише завдяки контексту можна точно з’ясувати зміст оригіналу. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу.

►Ясність і чіткість – це безумовна вимога до наукового перекладу. Подвійний зміст у науковому перекладі неприпустимий, його стиль має повністю відповідати формально-логічному стилю мови наукової літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде повністю з’ясовано зміст оригіналу.

►Науковий переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а лаконічність робить його прозорим і зрозумілим.

►Літературна грамотність перекладу – це відповідність нормам мови перекладу. Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно грамотним вважається той переклад, у якому відсутні форми і звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу. Наявність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.

Часто під час перекладання наукових текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися в тих випадках, коли в російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, у якому знаходяться ці слова. Наприклад:

Слово «граница» в російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-либо, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявления чего-либо». Відповідно до цих значень в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізі тощо.

Редагуючи україномовні тексти, слід мати на увазі, що в українській мові, на відміну від російської, майже не вживаними є активні дієприкметники. Їх слід заміняти іменниками, іменниками з прийменниками, дієсловами:

рос. укр.

окружающая среда - довкілля

бывшие участники - колишні учасники

заведующий кафедрой - завідувач кафедри

командующий флотом - командувач флоту

говорящий - мовець

движущийся автомобиль - автомобіль, що рухається

Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.

В українській мові для перекладу російських дієприкметників уживають також описові конструкції або прикметники:

рос. укр.

восходящее солнце - сонце, що сходить

заходящее солнце - сонце, що заходить

ведущий генератор - керівний генератор

движущая сила - рушійна сила

лечащий врач - закріплений лікар, відповідальний лікар

Поширеною помилкою сучасної наукової мови є надмірне використання в текстах прийменника по. Це спричинено впливом російської мови, де зазначений прийменник є продуктивним. В українській мові, на відміну від російської, прийменник по має вужчу сферу вживання. Він вимагає після себе залежно від вислову або місцевого, або знахідного відмінка й уживається для позначення таких відношень: а) просторових: пройти по області, обговорювати по секціях, йти по дорозі, наказ по університету; б) часових: відпочивати по обіді, працювати по ночах; в) кількісних: по 10 осіб у відділі, по сім гривень за штуку, працювати по 8 годин на добу, по одному; г) мети: йти по відомість, прийти по гроші, поїхати по книжки; д) об’єктних: колеги по роботі, передати по радіо (по телебаченню), ударити по струнах, розглянути по пунктах, платити по рахунку, різблення по дереву.

Слід пам’ятати, що більшості російських словосполучень із прийменником по в українській мові відповідають конструкції з іншими прийменниками (з, за, на, у(в), для, через, після, до) або без прийменників.

Набагато вужча сфера вживання порівняно з російським прийменником при в українського прийменника при, який має такі значення: а) розташування (просторової близькості), хоч у багатьох випадках краще вживати й інші прийменники біля, поряд, край, коло, поруч: при вході, при дорозі; б) підпорядкованості або належності: центр при університеті, залишитися при інституті, комісія при Кабінеті Міністрів; в) наявності чогось або когось: бути при зброї, залишитися при своїх грошах, при свідках, при сторонніх; г) обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд: при нульовій температурі, при швидкості 40 км/год.

Тому помилковими є вислови: при зустрічі, при виконанні службових обов’язків та ін. Адже природними для української мови є: під час зустрічі, під час виконання службових обов’язків.

В українській мові прийменник для вживають переважно тоді, коли треба підкреслити мету дії, наприклад: створити умови для розвитку професійної культури, педагогічні дії для досягнення позитивних результатів, або коли треба вказати призначення суб’єктів, засобів, способів, об'єктів для певної дії чи для особи, наприклад: інструмент для токаря, прилад для вимірювання.

Проте цей прийменник не варто вживати у словосполуках, що означають об’єкти, які призначені бути складниками інших об’єктів (у цьому разі вживають прийменник до), наприклад: клавіатура до комп’ютера, колесо до автомобіля. Коли ж йде мова про призначення якогось предмета на певні конкретні речі, доцільно використати прийменник на, наприклад: кошик на папери, полиця на книжки, шафа на одежу, тканина на прапори, а не прийменник для.

Практичне заняття № 9

Модульна контрольна робота

Форма контролю: Комплексна контрольна робота.

МОДУЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

В ДРУГОМУ СЕМЕСТРІ

Реферат як жанр академічного письма. Написання реферату

Література

Глущук С.В. Сучасні ділові папери: навч. посіб. / С.В. Глущук - К: А.С.К., 2002.

Варенко В.М. Референтна справа / В.М. Варенко. – К.: Кондор, 2009.

Пультер С.О. Практичний курс української ділової мови / С.О. Пультер. - К.: Вид-во Європейського університету, 2003.

Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А.П. Загнітко, І.Г. Данилюк. - Донецьк, 2004.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]