Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
консп лекций ИС фин Олифиров 2010.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
739.33 Кб
Скачать

77

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі ІМені Михайла Туган-Барановського

Кафедра інформаційних систем і технологій управління

Конспект лекцій

з дисципліни "Інформаційні системи і технології

у фінансах"

для студентів денної і заочної форми навчання

спеціальності 6.050104 “Фінанси”

Донецьк – 2010

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі ІМені Михайла Туган-Барановського

Кафедра інформаційних систем і технологій управління

Конспект лекцій

з дисципліни "Інформаційні системи і технології

у фінансах"

для студентів денної і заочної форми навчання

спеціальності 6.050104 “Фінанси”

Затверджено

на засіданні кафедри

інформаційних систем

і технологій управління

Протокол № 1 від 30.08.2010

Донецьк – 2010

УДК 681.3(076.5)

Конспект лекцій містить теоретичні та практичні аспекти з роботи інформаційних систем у фінансових установах у середовищі програм Excel, “1С:Бухгалтерія 7.7” (спеціальність 7.050104 "Фінанси") денної і заочної форми навчання /О.В. Оліфіров - Донецьк, ДонНУЕТ, 2010. - 67 с.

У конспекті лекцій представлені основні питання використання інформаційних систем в управлінні фінансами та відповідні пакети прикладних програм.

Укладач:

О.В. Оліфіров - завідувач кафедри інформаційних систем і технологій управління, д.е.н., професор.

Рецензенти:

Войтюшенко Н.М. - доцент кафедри інформаційних систем і технологій управління, к.е.н.

© Донецький національний університет

економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, 2010

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................…

1 Визначення інформаційних систем фінансових установ, засоби ППП Excel для імітаційного моделювання та підтримки прийняття управлінських рішень у сфері фінансів....................................................

2.Інформаційні технології у фінансах., дерево рішень ................

3.Загальна характеристика ППП для складання фінансової звітності Засоби реєстрації та введення обліково-фінансової інформації.....................................................................................................

4. Підготовка довідників, введення початкових залишків, введення документів у програмі 1С-Підприємство..................................

5. Складання фінансової звітності підприємств з використанням ППП..............……………………………………………

6. Пошук, перегляд і зберігання фінансової інформації в Інтернет........................……………………………………………………

7. Електронна пошта фінансових установ.......................................

8. Аналіз ризику інформаційних систем. Комп'ютерна безпека.............................………………………………………………….

Список літератури.................................................................................

5

6

24

26

31

40

45

57

63

74

ВСТУП

Технологія роботи з інформацією, зокрема її обробки, у банківських і фінансових установах України останніми роками істотно змінилася: широке засто­сування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у банківській й фінансовій діяльності, у щоденній практиці фінансових і кредитних установ, як і будь-яких інших, стало реальністю. Проте впровадження автоматизованих інфор­маційних систем (АІС) у зазначених установах має принципові особливості.

Відомо, що як вид вхідного матеріального потоку визначає характер виробничо­го підприємства (нафто- чи цукрозавод, виробництво безперервне, серійне і т.ін.), так і специфіка вхідних інформаційних потоків визначає специфіку інформаційних систем. Саме тому в цьому посібнику докладно розглядаються особливості фінансо­во-кредитної інформації, які багато в чому визначають загальну структуру й власти­вості автоматизованих інформаційних систем у фінансових установах.

Для фінансових установ, і для банківських насамперед, важливою особливістю є те, що об'єкт управління («основне виробництво») пов'язаний з виробленням і переробкою інформації. Адже основу діяльності таких установ в цілому становить робота з інформацією, яка є і предметом, і продуктом їх пра­ці. В них автоматизація «основного виробництва» також зводиться до автома­тизації операцій обробки відповідних документів, тобто до обробки інформації.

Першочерговість автоматизації операцій «основного виробництва» є спе­цифічною вимогою при створенні АІС у фінансових установах (ФУ) і суттєво відрізняє ці АІС від автоматизованих систем управління (АІС) вироб­ництвом. АІС у ФУ включають у себе крім обробки управлінської інформації також автоматизацію операцій основної діяльності.

АІС в ФУ відрізняються від інших АІС також тим, що використовувана в них інформація має бути надійно захищена, а самі системи — бути підвищено «живучими» й безвідказними в роботі. Досвід і методи обробки банківських і фінансових документів прийняті в АІС ФУ можуть бути широко використо­вувані і при роботі з документами підвищеної конфіденційності у інших АІС.

В існуючій літературі питання впровадження та функціонування АІС в ФУ ви­світлені недостатньо. Пропонований конспект лекцій певною мірою усуває цю прогалину, до­кладно розглядаючи загальні основи, специфіку й особливі вимоги, які ставляться до побудови та функціонування інформаційних систем у фінансих установах.

Тема 1. Визначення інформаційних систем фінансових установ Засоби ппп Excel для імітаційного моделювання та підтримки прийняття управлінських рішень у сфері фінансів

План.

  1. Визначення інформаційних систем фінансових установ

  2. Визначення технічного та програмного забезпечення ІС ФУ

  3. Засоби пакета пакета Microsoft Excel для подтримки приняття управленських решень у сфері фінансів. Імітаційне моделювання в середовищі пакета Microsoft Excel

  4. Аналіз чутливості фінансових показників

1Визначення інформаційних систем фінансів

Зміни нашого часу обумовили зростаючий інтерес різного роду комерційних і некомерційних організацій до застосування комп'ютерної техніки для забезпечення інформаційної підтримки своєї діяльності. У зв'язку з цим про роль сучасних інформаційних технологій і створення на їхній основі інформаційних систем (ІС) підприємств пишуть багато.

Трактування самого поняття інформаційної системи коливається від вузького розуміння – «клас програмних продуктів» [24] до інтегрованої інформаційної системи як комплексного поняття, що є органічною частиною системи управління підприємства, установи, компанії. У приведених нижче прикладах визначення ІС у більшій чи меншій мірі акцентується увага на технічній стороні питання і ступеня використання сучасних програмних технологій.

Інформаційні системи – це сукупність тим чи іншим способом структурованих даних (бази даних) і комплексу апаратно-програмних засобів для збереження даних і маніпулювання ними [18].

Автоматизовану інформаційну систему підприємства, можливо визначити як комплекс апаратно-програмних засобів, що реалізують мультикомпонентну інформаційну систему, для забезпечення сучасного управління процесами прийняття рішень, проектування, виробництва і збуту в режимі реального часу при транзакційній обробці даних.

В законі України “Про захист інформації в автоматизованих системах” (Постанова ВР №81/94 – ВР від 05.07.94, ВВР №31 ст. 287) надається наступне трактування термінів.

Автоматизована система (АС) – система, що здійснює автоматизовану обробку даних і до складу якої входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки і зв’язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення.

Інформація в АС – сукупність усіх даних і програм, які використовуються в АС незалежно від засобу їх фізичного та логічного представлення.

Обробка інформації – вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворювання, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних.

У законі відсутнє комплексне визначення автоматизованої інформаційної системи, а визначаються тільки її складові.

Кожен економічний об'єкт має свої умови і специфіку як діяльності, так і управління. Те, що система управління практично будь-якої фірми, підприємства, закладу вимагає удосконалення, доводити не потрібно. Тому, з нашої точки зору, інформаційна система повинна відповідати основним цілям, задачам і функціям системи управління об'єктом з урахуванням перспектив її розвитку. Надалі за основу буде прийняте визначення, викладене нижче.

Інформаційні системи фінансових установ - це сукупність даних, методів і процедур їх обробки і надання споживачам для ефективного управління фінансовими ресурсами економічного об'єкту.

Якщо операції з даними в інформаційній системі виконуються за допомогою комп’ютерної техніки, то існує автоматизована інформаційна система.

На сьогодні існує декілька методичних підходів до побудови автоматизованих інформаційних систем, серед яких можна виділити наступні.

1. Метод «знизу – нагору» - від автоматизації окремих задач і робочих місць до побудови загальної системи підприємства. У цьому випадку, цілісна система АІС підприємства проглядалася недостатньо добре, особливо у перспективі.

2. Метод «зверху – униз» - створення однієї програми для всіх, яка автоматизує основні задачі об'єкта. У цьому випадку були обмежені можливості розширення кола розв'язуваних задач – не вдавалося автоматизувати повсякденну діяльність кожного працівника.

3. Метод багатокомпонентності, який поєднує використання двох попередніх методів. Даний метод припускає побудову АІС у вигляді програмних модулів, органічно зв'язаних між собою, але в той же час здатних працювати автономно. Така багатокомпонентна система забезпечує можливість додержуватися основного принципу побудови автоматизованих інформаційних систем – відсутності дублювання введення вхідних даних. Інформація по операціям, проведеним із застосуванням одного з компонентів системи, може бути використана будь-яким іншим її компонентом. Модульність побудови АІС і принцип одноразового введення дають можливість гнучко варіювати конфігурацією цих систем – можливе поетапне введення системи, а також модернізація, заміна окремих модулів.

Таким чином, автоматизована інформаційна система нового покоління - це багатокомпонентна система з розподіленою базою даних по рівням відповідальності.

Аналіз літературних джерел , а також інформації на Web-сайтах різних організацій України і Росії, показав, що активні розробки АІС нового (четвертого) покоління ведуться переважно у великих комерційних банках і промислових корпораціях, державних структурах (фондах, великих бібліотеках, музеях ), а в середніх і малих підприємствах АІС створюються на базі СУБД третього покоління СУБД (Clipper, Clarion, FoxPro, Ассеss).

При розробці АІС четвертого покоління прийнята орієнтація на професійні (корпоративні) СУБД і інструментальні засоби для створення інформаційних систем. Це обумовлено наступними перевагами професійних СУБД:

а) використанням оптимізаційного режиму роботи з розвиненою системою транзакційної обробки, що забезпечує численним користувачам можливість роботи з базою даних, не заважаючи один одному;

б) наявністю надійних стандартних засобів захисту інформації (на рівні мережі - на рівні сервера БД - на рівні клієнтської ОС) і ефективних інструментів для розмежування доступу до БД;

в) підтримкою широкого діапазону апаратно - програмних платформ;

г) можливістю побудови розподілених мереж і реалізації розподіленої обробки даних;

д) підтримкою різних ефективних інструментаріїв розробки баз даних і засобів управління ними;

е) можливістю вносити зміни в одному місці системи і робити їх доступними всім користувачам системи без зміни програмного модуля АІС, що дуже важливо при частих змінах законодавства й інструктивних матеріалів.

Структура інформаційної системи фінансових установ.

1.Автоматизована система фінансових розрахунків

Загальна характеристика системи фінансових розрахунків, по- в’язаних з формуванням і обліком виконання державного та місцевих бюджетів.

Структура автоматизованої системи фінансових розрахунків (АСФР).

Характеристика основних функціональних підсистем АСФР.

Інформаційна модель та інформаційне забезпечення системи фінансових розрахунків.

Технологія розв’язування задач АСФР у центральних і місцевих фінансових органах.

2. Автоматизація обробки інформації в податковій системі України

Загальна характеристика податкової системи з позиції обробки інформації.

Структура і склад автоматизованої інформаційної системи «Податки».

Характеристика інформаційного забезпечення АІС «Податки».

Склад функціональних підсистем АІС «Податки».

Характеристика комплексів задач обліку платників податків — юридичних і фізичних осіб.

Характеристика комплексу задач обліку податкової звітності.

Характеристика комплексу задач обліку надходжень податкових платежів.

Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів.

Зв’язок функціональних підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податки» на різних рівнях управління податкової системи України.

Інформаційні зв’язки автоматизованої інформаційної системи «Податки» з іншими інформаційними системами.

3.Автоматизова інформаційна система Держказначейства України — АІС «Держказначейства»

Поняття, призначення та функції Держказначейства. Загальна характеристика АІС «Держказначейства».

Структура і склад функціональної частини АІС «Держказначейства».

Інформаційне забезпечення АІС «Держказначейства».

Взаємозв’язок комплексів функціональних задач на різних рів­нях управління бюджетними коштами.

Методика й алгоритми рішення задач з обліку та розподілу бюджетних коштів.

Інформаційні зв’язки АІС «Держказначейства» з іншими інформаційними системами.

4.Автоматизація обробки інформації в страховій системі

Загальна характеристика страхової системи з позицій обробки інформації.

Склад функціональних підсистем АІС «Страхування». Основні алгоритми, які використовуються при вирішенні функціональних задач в АІС «Страхування».

Інформаційне забезпечення автоматизованої інформаційної сис- теми страхової компанії.

Інформаційні зв’язки АІС страхової компанії з іншими інформаційними системами.

5. Автоматизація управління фінансами в бюджетних установах

Загальна характеристика задач, які розв’язуються в системі бюджетних установ.Інформаційні зв’язки задач бюджетних установ.Специфіка створення інформаційної бази АІС бюджетних установ. Методика та алгоритми рішення основних задач бюджетних установ.

6. Автоматизація управління фінансами на підприємствах і в комерційних структурах

Загальна характеристика фінансових задач, які розв’язуються на підприємствах і в комерційних структурах.

Інформаційні зв’язки фінансових задач на підприємствах та в комерційних структурах.

Методика й алгоритми рішення основних фінансових задач на підприємствах і в комерційних структурах.

Моделювання та підтримка рішень щодо управління фінансами на підприємствах і в комерційних структурах.

7. Інформатизація фінансового ринку

Загальна характеристика фінансового ринку з позиції оброблення інформації.

Оброблення інформації з обігу цінних паперів. Організація ко- тирування цінних паперів. Ведення лістингу цінних паперів.

Інформаційна підтримка угод, пов’язаних з цінними паперами.

Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов’я­заних з цінними паперами.

Автоматизація операцій з ОВДП (облігаціями внутрішньої дер- жавної позики).

Інформаційна модель депозитарію.

8. Платіжні системи

Поняття та принципи функціонування платіжних систем.

Платіжні системи України.

Система електронних платежів (СЕП НБУ).

Система термінових платежів (СТП).

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП).

Призначення та характеристика Міжнародної електронної мережі міждержавних розрахунків SWIFT.

9.Мережа передачі інформації Національного банку України

Інформаційно-обчислювальна мережа передачі інформації надає численні інформаційні послуги для таких банківських застосувань, як система електронних міжбанківських переказів, Національна система масових електронних платежів, комплексів автоматизації банківської діяльності та фінансово-господарських операцій, електронної пошти, обміну голосовими повідомленнями, відеоінформацією, тощо.

Це робить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи:

швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережевих послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації;

міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі Національного банку України на базі об'єднаних автоматичних телефонних станцій в його територіальних управліннях та установах;

об'єднання локальних обчислювальних мереж Національного банку України.

Інфраструктура інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України включає:

телекомунікаційну мережу передавання інформації;

захищену мережу доступу до інформаційних ресурсів;

мережу інтегрованих послуг електрозв'язку;

локальні мережі територіальних управлінь та установ Національного банку України;

систему керування інформаційною мережею.

Телекомунікаційна мережа Національного банку України побудована на основі орендованих цифрових каналів зв'язку магістральної мережі ВАТ "Укртелеком" за топологією „зірка" з використанням магістральних мультисервісних комутаторів Passport фірми Nortel Networks та маршрутизаторів доступу фірми Cisco Systems, Inc.

З метою забезпечення стійкості функціонування телекомунікаційної мережі Національного банку України у м. Києві створена власна міська волоконно-оптична мережа передавання інформації, яка об'єднує телекомунікаційні вузли Центрального апарату, Центральної розрахункової палати (ЦРП), Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області та міжміської телефонної станції ВАТ "Укртелеком". Ця волоконно-оптична мережа забезпечує швидкість передавання інформації до 1 Гбіт/с на канал.

Сервери прикладних застосувань та інформаційних ресурсів загального користування розміщені в демілітаризованих зонах.

Захищена мережа доступу до інформаційних ресурсів Національного банку України створена на базі міжмережевих захисних екранів та термінаторів віртуальних приватних мереж доступу, мультисервісних комутаторів і маршрутизаторів доступу. У захищеній мережі доступу до інформаційних ресурсів всі сесії доступу клієнтів термінуються відповідно до правил, які визначені для конкретного користувача.

У зв'язку з необхідністю забезпечити безперервне функціонування інформаційних банківських технологій Національного банку України передбачено резервування наземних виділених цифрових каналів мережі передавання інформації засобами супутникового зв'язку на базі супутникових станцій типу VSAT DW 6000 від ЗАТ "Датасат" з динамічним розподілом групового супутникового ресурсу між супутниковими каналами та цифровими комутованими лініями зв'язку телефонної мережі ISDN ДП „Утел" ВАТ "Укртелеком".

Доступ абонентів до інформаційних ресурсів Національного банку України забезпечується виділеними та комутованими лініями зв'язку. У мережі передачі інформації Національного банку України забезпечується централізоване управління міжмережевими захисними екранами, комутаторами та маршрутизаторами доступу. Ця система керування мережею буде інтегрована в комплексну систему керування інформаційними ресурсами Національного банку України.

http://bank-ua.com/index.php?page=it_nbulan

Топологія відомчої мережі передачі інформації Національного банку України

Розвиток інформаційних технологій у середині 90-х років призвів до фактичного створення найбільш розвиненою частиною людства того самого "інформаційного суспільства", про яке так багато казали останнє десятиріччя, що його перестали сприймати серйозно. Увесь розвиток людства, у тому числі і в економіці, визначається зараз і буде визначатися наступне десятиріччя досягненням нового якісного рівня одразу двома фундаментальними процессами: розвитком нових технологій, в першу чергу інформаційних, та швидкою глобалізацією економіки, що зараз спирається на перший процес. Отже аналіз цих двох понять у сукупності дає нам змогу визначити, проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку фінансово-економічних інформаційних систем.

Сутність та функції фінансово-економічних інформаційних систем.

Для початку потрібно дати визначення інформаційній системі як такій:

Інформаційна система - це сукупність взаємопов'язаних впорядкованих інформаційних елементів, що взаємодіють між собою.

Вона містить такі основні елементи:

  • Канали зв'язку (телефонні, оптичні, супутникові, радіоканали тощо);

  • Інформаційні вузли - вузли, між якими здійснюється обмін інформацією завдяки каналам зв'язку (кінцеві користувачі, сервери, інформаційні банки тощо).

Фінансово-економіча інформаційна система (ФЕІС) - це інформаційна система, що використовується для вирішення завдань обміну економічною інформацією. Вона дає змогу отримувати та надсилати інформацію будь-якого характеру. Взагалі, таке поняття є дуже широким, тому для його розуміння потрібно розглянути основні функції, що можуть виконувати фінансово-економічні інформаційні системи:

  • Трансфертні платежі;

  • Організація та участь на ринку економічної інформації;

  • Забезпечення інформаційної безпеки для кінцевих користувачів;

  • Забезпечення безпеки всієї інфраструктури інформаційної системи;

  • Організація електронної торгівлі;

  • Електронна пошта з підвищеним рівнем захисту;

  • Перевірка та ідентифікація фінансових документів;

  • Здійснення клірингових платежів по міжбанківським рахункам;

  • Фінансовий контроль над іншими організаціями;

  • Організація on-line конференцій, форумів, семінарів, тощо.

Звісно не кожна ФЕІС виконує всі ці функції одразу. Більш поширеними є монофункціональні ФЕІС, або ФЕІС, що виконують декілька з цих функцій.

Типологія ФЕІС.

Досі немає єдиної, загальновизнаної типології ФЕІС. Але можна поділяти ФЕІС за різними факторами:

  • За характером функціональності:

  • Монофункціональні. До цієї категорії належать ФЕІС, що були створені для здійснення лише однієї функції. Прикладом може бути Financial Information System of the University of Georgia. Ця ФЕІС покликана лише забезпечувати студентам можливість сплачувати за навчання. Тобто єдина функція ціеї системи - впровадження клірингової сплати за навчання. Монофункціональні ФЕІС зазвичай мають просту інфраструктуру та зустрічаються досить рідко.

  • Багатофункціональні ФЕІС зустрічаються значно частіше. Кількість функцій, що реалізуються ними та степінь їх реалізації можуть коливатися у досить широких межах. Прикладом багатофункціональної ФЕІС може бути відома система REUTERS. Вона виконує цілий ряд функцій - від надання безкоштовної інформації про стан різних фінансових ринків до виконання фінансового аналізу певних компаній "на замовлення".

  • За цільовим призначенням:

  • ФЕІС, що призначені для забезпечення передачі фінансових документів між підрозділами та центральними вузлами по обробці інформації цієї структури. Це так звані "внутрішньоцільові" ФЕІС. Прикладом може бути Мережа передачі інформації НБУ (МПІ НБУ). В даному випадку "верхній" рівень банківської системи України виступає саме як структура.

  • ФЕІС, що призначені для підтримки різних фінансових транзакцій та документообігу між різними фінансовими структурами. Це так звані "зовнішнньоцільові" ФЕІС. Прикладом може бути ФЕІС ММВБ.

  • ФЕІС "змішаного" цільового призначення поєднують обидві цілі. Прикладом такої ФЕІС може бути всесвітньо відома система SWIFT.

  • За масштабом реалізації доступу:

  • Глобальні ФЕІС. До них відносяться ФЕІС, що доступні через глобальні мережі, або ж ФЕІС, що самі утворюють інтрамережу, що у своїх масштабах зрівняна з глобальною. До перших відносяться такі ФЕІС як Bloomberg. Ця система може бути доступна лише через Інтернет. До другої групи можна віднести такі ФЕІС як REUTERS та SWIFT.

  • ФЕІС регіонального масштабу. Зазвичай до таких ФЕІС належать інтрамережі, що створені для підтримки та поєднання з центральною структурою певної галузі, що у даному регіоні посідає провідне місце. Прикладом може бути спільна інтрамережа нафтогазової компанії ЛУКОЇЛ та АНЕКСІМ Банку, що охоплює Тюмень та Москву.

  • Локальні ФЕІС. До них зазвичай належать невеликі за масштабом "внутрішньоцільові" ФЕІС.

  • За рівнем безпеки:

  • ФЕІС з найвищим рівнем безпеки. До них належать ФЕІС, що мають окремі канали зв'язку, та не використовують Інтернет, радіоканали, телефонні лінії чи незакодовані супутникові канали. Зазвичай такі ФЕІС вимагають високу платню за користування їх послугами та мають власну службу безпеки. (SWIFT, REUTERS).

  • ФЕІС з високим рівнем безпеки. Такі системи використовують додаткові, не власні канали зв'язку, але зазвичай вони мають не менш ніж 128-бітне кодування. (The Financial Times FIS).

  • ФЕІС з низьким рівнем безпеки. До них належать слабозахищені, або взагалі не захищені ФЕІС.

  • За вартістю використання:

  • Безкоштовні ФЕІС. Зазвичай такі системи надають доступ до економічної інформації рекламного характеру.

  • Загально доступні ФЕІС (до 50$ на місяць). До них належать ФЕІС, що надають практично лише інформацію про стан ринків для людей без спеціальної економічної освіти(Bloomberg).

  • Професіональні ФЕІС (від 50$ до 600$ на місяць). Ці системи в основному орієнтовані на людей, що досить добре освічені в економіці.

  • ФЕІС для банків та інших організацій ( від 600$).

Зробивши оглядову характеристику предметної області ФЕІС, ми можемо зробити висновки, що до цього часу, теоретичний аспект ФЕІС вивчений досить мало. Але, незважаючи на це, на Україні вже зараз діє цілий ряд ФЕІС, тож Україна має шанси увійти до групи країн з високим рівнем глобалізації економіки.

Мережа передачі інформації НБУ.

Необхідність створення відомчої мережі передачі інформації НБУ обумовлена такими причинами:

  • впровадженням нових банківских застосувань, включаючи такі, що стосуються обслуговування бюджету України, торгівлі урядовими цінними паперами, безготівкового грошового обігу в Україні;

  • потребами оперативного управління банківськими технологіями та взаємодії з іншими фінансовими закладами, що знаходяться як на території України, так і за її межами;

  • переходом телекомунікаційної мережі НБУ до використання цифрових каналів на базі оптоволоконних магістралей для передачі інформації, що забезпечують надійний обмін інформацією належної якості, оскільки застосовуються альтернативні маршрути, підвищується ефективність використання ресурсів мережі.

Нова мережа передачі інформації (МПІ) надаватиме численні послуги, включаючи послуги електронної пошти, передачу голосових повідомлень, відеоінформації тощо. Це зробить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи:

  • швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережевих послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, які функціонують в регіональних підрозділах НБУ, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації для забезпечення зростаючих телекомунікаційних потреб платіжної системи України;

  • міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі НБУ на базі об'єднаних автоматичних телефонних станцій, якими обладнані регіональні управління НБУ, що знизить витрати на міжміські переговори;

  • об'єднання локальних обчислювальних мереж.

З МПІ НБУ взаємодіятимуть існуючі та новостворювані телекомунікаційні системи інших комерційних банків та фінансових інституцій України. В той же час передбачена можливість включення до цієї мережі відділень та філій інших банків, а також урядових організацій, які потребують інформаційної взаємодії з НБУ, якщо їх задовільняють послуги мережі і вони готові дотримуватися встановлених правил роботи в ній. Взаємодія з іншими мережами здійснюватиметься через програмні чи апаратні шлюзи, які зможуть забезпечити розмежування доступу як до створеної МПІ з зовнішніх мереж, так і з МПІ до зовнішніх мереж.

В МПІ НБУ використовується протокол Frame Relay – інтерфейс між користувачами та обладнанням мережі для одночасної передачі даних й голосу по одному й тому ж фізичному каналу зв`язку з максимальним використанням його полоси пропускання, а в міру створення відповідних умов, наявності потреб та каналів зв`язку більшої пропускної здатності без особливих затрат можна буде перейти на АТМ- протокол.

Прямими магістральними каналами (трактами, що орендуються в УДПЕ “УКРТЕЛЕКОМ” та СП “Совам Телепорт Київське відділення”) ) зв'язані регіональні вузли МПІ НБУ, між якими відбувається найбільш інтенсивний трафік - Київ, Львів, Харків, Вінниця, Одеса й Дніпропетровськ (виділені синім кольором). Такі вузли називаються "основними" (backbone) вузлами мережі. Решта – регіональні вузли МПІ НБУ.

S.W.I.F.T. - Загальні відомості.

У 1973 році 239 банків з 15 країн Європи та Північної Америки заснували Society for Worldwide Inerbank Financial Telecommunication S.W.I.F.T. (Співтовариство всесвітніх інтербанківських фінансових телекомунікацій) з метою створення міжнародної мережі для передачі даних між фінансовими організаціями.

Сьогодні S.W.I.F.T. є провідною міжнародною організацією у сфері фінансових телекомунікацій, що забезпечує оперативну, безпечну і абсолютно надійну передачу фінансових повідомлень по всьому світу.

На даний момент користувачами S.W.I.F.T. є понад 6000 найбільших банків та фінансових організацій, таких як брокерські фірми, компанії цінних паперів, біржі, центральні депозитарії та ін., з 177 країн.

S.W.I.F.T. отримав підтримку світового фінансового співтовариства, а запропоновані та реалізовані ним концепція, формати та правила передачі фінансової інформації набули статус стандарту дефакто.

Щоденний обсяг повідомлень, що передаються по мережі S.W.I.F.T., перевищує 3.5 млн. сумарною вартістю понад 2 трилліонов доларів США.

S.W.I.F.T. Не тільки є найбільшою світовою мережею передачі інформації, але і надає спеціальне обладнання та програмне забезпечення для роботи у мережі.

Основні переваги S.W.I.F.T.

  • S. W. I. F. T. Приймає на себе фінансову відповідальність за точну, повну та вчасну доставку повідомлень. Жодна інша організація, що надає мережу для передачі даних, не може цього гарантувати

  • Комбінування фізичних та логічних заходів по безпеці, а також застосування різноманітних видів шифрування попереджає можливість зміни повідомлення у процесі його передачі по мережі S. W. I. F. T. Ніхто окрім відправника та одержувача повідомлення не може вважати його зміст

  • Доставка повідомлень виробляється за декілька секунд, причому їхня перевірка та підтвердження справжності здійснюється цілком автоматично.

  • Стандарти та технологія S.W.I.F.T. Надають можливість створювати прикладні програми для автоматичної обробки повідомлень. Завдяки цьому збільшується продуктивність та зменшуються витрати на ручну обробку повідомлень

КОРИСТУВАЧІ МЕРЕЖІ S. W. I. F. T. (в цілому по світу):

Загальна кількість країн

184

Кількість членів

2, 848

Кількість асоційованих членов

2, 739

Кількість участников

1061

Загальна кількість користувачів

6, 648

Розподіл трафіка повідомлень S. W. I. F. T. у 1999 році в цілому по світу

Платежі

64,0%

Операції з цінними бумагами

9, 6%

Форексні угоди, грошові ринки та похідні

19, 7%

Документарні операції

3, 8%

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.