- •2. Держава, поняття, ознаки
- •3. Форми держави
- •4.Основні види державного устрою
- •5. Основні види державного режиму
- •2. Поняття права та основні ознаки
- •3. Право як особливий вид соціальних норм
- •9. Норма права: поняття та ознаки. 12.Структура правової норми
- •5. Поняття джерела права та їх система 6. Нормативно-правові акти як джерела права.
- •7. Систематизація законодавства
- •8. Система права та її структура
- •9. Реалізація норм права: поняття і форми 10.Застосування норм права
- •11.Тлумачення права: поняття, види та способи
- •12. Правовідносини: поняття і структура
- •13. Юр.Факти, види і їх значення
- •14. Правомірна поведінка та її види
- •15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •16. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •18.Загальне поняття юридичної відповідальності, її види та заходи
- •18. Цив. Право у
- •50. Право власності, зміст та форми
- •20. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •21. Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин
- •47. Юр.Особа
- •23. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •24.. Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •25. Поняття, ознаки та умови дійсності правочину. Види
- •26. Недійсність правочинів, види
- •52. Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •28. Поняття, форми і строк довіреності
- •29. Зобов’язання, структура
- •51. Укладення договору
- •31. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •32. Способи припинення цив. Зобов’язань
- •54. Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •57. Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •Умови вступу до шлюбу
- •58. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •32. Труд.Право у
- •34. Труд.Договір, умови та види
- •39. Види змін умов труд.Договору
- •36. Припинення труд.Договору
- •37. Розірвання труд.Договору працівником
- •38. Розірвання труд.Договору власником
- •39. Поняття і види робочого часу
- •44. Правове регулювання надурочних робіт
- •45. Поняття та види часу відпочинку
- •40. Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •43. Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •48. Заохочення
- •44. Поняття, умови та види мат. Від-ті
- •Види матеріальної відповідальності
- •50. Труд.Спори, види, порядок вирішення
- •61. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •62.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •63.Поняття і структура кримінального права України
- •64. Поняття злочину, його ознаки та види
- •55. Складу злочину та зміст його елементів
- •65. Покарання та його мета. Види покарань
- •58. Стадії вчнення умисний злочин
- •59. Поняття та види співучасті у злочині
12. Правовідносини: поняття і структура
Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Основні ознаки правовідносин: 1) вони виникають на основі норм права; 2) характеризуються наявністю сторін, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки; 3) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб; 4) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Правовідносини мають складну будову і охоплюють: суб'єкти; об'єкти; зміст правовідносин.
Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин є юридичні факти.
Суб'єктами правовідносин - учасники, які є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єкти правовідносин можна поділити на: фізичних і юридичних осіб; державні та громадські організації; різні спільності; громадянське суспільство. Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав і обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
Правоздатність — це здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
Дієздатність — це здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права і виконувати юридичні обов'язки, її поділяють на угодо- і деліктоздатність.
Угодоздатність — це здатність суб'єкта правовідносин особисто своїми діями здійснювати і укладати цивільно-правові угоди. Деліктоздатність — це здатність суб'єктів правовідносин нести відповідальність за скоєне правопорушення.
Фізичні особи як суб'єкти правовідносин можуть бути громадянами У, іноземними громадянами, особами без громадянства. Юридичні особи - організації, що мають особисте майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачами в загальному, арбітражному чи третейському суді, а також нести юридичну відповідальність за свої дії.
Об'єкти правовідносин — це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Зміст правовідносин :
*Юридичний зміст — це суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин.
*Фактичний зміст — це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін.
Юридичні обов'язки — це закріплена нормами права міра необхідної, найбільш доцільної поведінки особи, спрямована на задоволення інтересів носія суб'єктивного права і забезпечена можливістю державного примусу.
Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Правомірні юридичні дії поділяють на юридичні акти — таку правомірну поведінку, що здійснюється з метою породити юридичні наслідки. Правомірні юридичні вчинки — такі дії, що не мають на меті спричинити юридичні наслідки.
Неправомірні юридичні дії — це зловживання правом, що не є правопорушенням, і правопорушення.
До юридичних подій відносять народження чи смерть людини, стихійні лиха, хворобу та інші події, з якими норма права зв'язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин.