27

Глава перша

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вогнева підготовка — один із основних предметів бойової підготовки й складова частина польової виучки механізованих підрозділів. Його ціль - навчити особовий склад та підрозділи підтримці озброєння в постійній бойовій готовності та веденню ефективного вогню для поразки супротивника в умовах сучасного бою в інтересах виконання поставлених бойових завдань.

1. ЗАВДАННЯ ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ

У завдання вогневої підготовки входить:

• Навчити стрілка (автоматника, кулеметника, гранатометника, снайпера, оператора, навідника, навідника-оператора, розрахунок, екіпаж) самостійному веденню вогню в складній тактичній обстановці;

• навчити особовий склад виконанню вогневих завдань у складі підрозділу в умовах сучасного загальновійськового бою;

• навчити командирів організації вогневого ураження супротивника й керуванню вогнем штатних, доданих і підтримуючих підрозділів (вогневих засобів) у ході бою.

Крім того, в процесі навчання вогневій підготовці у особового складу повинні формуватися: християнський світогляд, любов до зброї й ненависть до ворога, фізична витривалість і морально-психологічна стійкість у бою, упевненість у своїй зброї.

Для виконання зазначених завдань навчання особовому складу необхідно володіти теоретичними знаннями й практичними навичками, які в сукупності характеризують рівень вогневої виучки стрілка та вогневу злагодженість підрозділу.

Здатність стрільця (підрозділу) підтримувати штатне озброєння у бойовій готовності й повністю реалізовувати його вогневі можливості при веденні вогню в різних умовах бою прийнято називати вогневою виучкою стрільця (вогневою злагодженістю підрозділу).

Для повної реалізації вогневих можливостей сучасної зброї й бойової техніки особовий склад механізованих підрозділів повинен:

знати: призначення, бойові та технічні властивості зброї, комплексів озброєння, принципи устрою та роботи; способи їхнього використання в бою; правила експлуатації; застосування основ і правил стрільби;

уміти: готовити закріплену зброю до застосування й застосовувати його в бою; швидко усувати затримки, що виникають при стрільбі; вести розвідку цілей і визначати дальності до них; вести влучний вогонь; вражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги); коректувати стрільбу; застосовувати всі способи стрільби з врахуванням метеорологічних і балістичних умов вдень і вночі в різних умовах сучасного бою та метати ручні гранати. Офіцери, прапорщики й сержанти, крім того, повинні мати знання та навичками в організації вогневої поразки супротивника й керуванні вогнем штатних, доданих і підтримуючих вогневих засобів у бою.

Для формування в особового складу знань, умінь і навичок структура вогневої підготовки як предмета бойової підготовки включає вивчення наступних взаємозалежних розділів:

- матеріальна частина озброєння та правила її експлуатації;

- прийоми стрільби (дії при озброєнні);

- правила стрільби;

- розвідка цілей, визначення вихідних установок для стрільби та цілевказівка;

- метання ручних гранат;

- проведення стрільб;

- керування вогнем.

Зміст кожного розділу вогневої підготовки визначається програмою навчання, що уточнюється вимогами наказів Міністра оборони , організаційно-методичними вказівками головнокомандуючого Сухопутними військами, наказами й директивами командуючих оперативними командуваннями, вимогами Курсу стрільб та іншими керівними документами.

Для досягнення мети й завдань навчання вогневої підготовки командири повинні мати знання, уміння та навички в методиці вогневої підготовки механізованих підрозділів.

Знання змісту предмета та методики його вивчення становлять основу для ефективного керівництва навчанням особового складу вогневій підготовці в частинах.

Форми занять залежать від специфіки військового навчання та змісту предмета навчання, вимог, пропонованих до підготовки особового складу та підрозділу в цілому, організаційної структури підрозділу та інших факторів.

Знання, уміння й навички, по вогневій підготовці ті, яких навчають, здобувають й удосконалюють на класних заняттях, стрілецьких тренуваннях, навчальних і контрольних стрільбах, бойових стрільбах і тактичних навчаннях з бойовою стрільбою, при проведенні робіт у годинники догляду за озброєнням та бойовою технікою та у парково-господарські дні, на самопідготовці, на змаганнях по вогневій підготовці та на заняттях по іншим предметам навчання.

Якщо форми навчання відбивають сукупність умов навчання, то метод навчання показує шляхи досягнення поставлених навчальних цілей. Кожен метод навчання складається з безлічі методичних прийомів, органічно зв'язаних між собою.

Вибір методів навчання залежить від теми, мети та змісту заняття, ступеня підготовленості тих, яких навчають, і інших факторів. На кожнім занятті можуть застосовуватися кілька методів. Так, наприклад, при навчанні прийомам стрільби (діям при озброєнні) можуть сполучатися показ, пояснення та вправа.

У вогневій підготовці для придбання теоретичних знань застосовуються: лекційний метод, розповідь (пояснення), бесіда, показ, самостійне вивчення навчального матеріалу; для формування вмінь і навичок - вправа (тренування), одиночні стрільби, бойові стрільби підрозділів (відділення, взводу) і тактичні навчання з бойовою стрільбою.

2. ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Підготовка до проведення занять по вогневій підготовці звичайно включає: підготовку керівника заняття й керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття, підготовку навчальних місць, засобів матеріально-технічного забезпечення заняття й тих, яких навчають, до занять.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показних, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній роботі. Самостійна робота починається з вивчення керівних документів по бойовій підготовці, у яких даються конкретні вказівки по організації занять, а також звертається увага на ті питання вогневої підготовки, які по досвіду минулого періоду навчання й раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, яких навчають,, щоб їх у ході занять відробити їх більш ретельно, а також визначаються та уточнюються вихідні дані, на основі яких розробляється план заняття.

Вихідні дані для проведення заняття по вогневій підготовці - тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, необхідних для заняття, керівник бере із програми бойової підготовки та вказівок безпосереднього начальника під час показних, інструкторсько-методичних занять, інструктажів і при підведенні командиром підрозділу підсумків бойової підготовки за минулий тиждень і постановці завдань на наступний.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему та зміст навчальних питань, визначає місце проведення даного заняття в загальній методичній послідовності проходження тем вогневої підготовки, тобто враховує пройдені теми та теми, які ще потрібно відробити; виконувані вправи та нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущена кількість боєприпасів і моторесурсів.

У результаті засвоєння керівником заняття підібраного матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття й визначаються навчальні питання. Керівник заняття може виїхати в навчальний центр із можливим варіантом заняття.

На навчальному центрі керівник заняття уточнює: кількість навчальних місць; можливості вогневого містечка або військового стрільбища (директриси БМП) по проведенню заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає об’ємність й оснащення кожного навчального місця, порядок їх зміни; наявність зв'язку між навчальними місцями й зв'язку на навчальному місці по керуванню вогнем, орієнтири та інші питання, забезпечення заняття.

Після роботи на навчальному центрі керівник заняття визначає: кількість і зміст навчальних місць, порядок їх зміни, навчальні й виховні цілі на кожному з них; розподіляє матеріальне забезпечення на навчальних місцях; час робіт; методику проведення заняття на кожному навчальному місці; методичні та виховні прийоми для досягнення цілей заняття на кожнім місці; керівників занять та інші питання методики проведення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням план-конспекту, що є робочим документом керівника. У ньому звичайно дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні й виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, використовувана при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, зміст робіт на кожному навчальному місці.

Підготовка навчальних місць і засобів матеріального забезпечення заняття полягає у визначенні об’ємності навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їхнього дообладнування, у перевірці наявності й справності учбово-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, використовуваних на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, яких навчають, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в годинники самопідготовки, які плануються в ротному розкладі занять. Ця підготовка звичайно включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях по вогневій підготовці при поводжені зі зброєю та боєприпасами з усім особовим складом вивчаються вимоги заходів безпеки. Корисним для особового складу в період підготовки до заняття може стати перегляд кінофільмів і діафільмів по навчальній темі, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Проведення заняття по вогневій підготовці, як правило, організується та проводиться в масштабі роти, а в навчальних підрозділах і військово-навчальних закладах — у масштабі взводу. Заняття в роті звичайно організуються повзводно, а у взводі - по відділеннях. Така організація занять дозволяє кожному командирові вчити своїх підлеглих і здійснювати принцип навчання, індивідуальний підхід до тим, яких навчають. При необхідності деякі фахівці (гранатометники, навідники-оператори, навідники, кулеметники, снайпери) можуть виділятися на заняттях в окремі ротні (взводні) групи.

Стрілецькі тренування й стрільби із групової зброї проводяться в складі штатних розрахунків (екіпажів), а в навчальних підрозділах і військово-навчальних закладах - у складі зведених екіпажів, створюваних, як правило, на весь період навчання. При цьому механіки-водії БМП (водії БТР) залучаються тільки на тренування, які проводяться перед стрільбами для улагодження підрозділів, а також для вдосконалювання їхніх навичок у стрільбі. Заняття по вогневій підготовці необхідно організовувати так, щоб максимальну частину часу, що відводить на заняття, ті, яких навчають, використали на практичні дії.

Структура кожного заняття по вогневій підготовці включає вступну, основну та заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, яких навчають,, їхнього зовнішнього вигляду, готовності до заняття, ступеню засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їхнього виконання та заходів безпеки, а також оголошення теми, навчальних цілей, навчальних питань і порядку проведення заняття.

Основна частина включає виклад навчальних питань теми або відпрацьовування вправ, нормативів, прийомів; закріплення знань і навичок; виконання різних видів самостійної роботи тими, яких навчають,; перевірку й облік практичного засвоєння навчального матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки виконання тими, яких навчають, завдання на самопідготовку й установлення зв'язків із пройденим матеріалом даного заняття. Установлення таких зв'язків забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, вправи, письмово або комбіновано. Питання повинні змушувати того, якого навчають, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір й оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10 -12 хв. Використання класу програмованого навчання дозволяє провести опитування за 3-5 хв., що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, можливо коротке нагадування змісту минулого заняття для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між темами, її необхідність, конкретні навчальні цілі та порядок проведення заняття.

При проведенні польових занять керівник повідомляє тему, цілі та порядок проведення заняття, указує на місцевості вихідне положення, рубежі відкриття та припинення вогню, основні й небезпечні напрямки стрільби, напрямок і швидкості руху бойових машин (при необхідності), порядок їхнього розвороту на рубежі припинення вогню й повернення у вихідне положення та перевіряє знання тими, яких навчають, умов виконуваної вправи та заходів безпеки при стрільбі. Потім ставить бойове завдання командирам взводів.

Командири взводів ставлять бойове завдання командирам відділень перед виконанням вправи й доводять до них метеодані.

Основна частина різних форм занять містить у собі повідомлення нових знань й умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, яких навчають,, застосування їх на практиці й перевірку ступеня їхнього засвоєння. Така структура основної частини заняття повинна забезпечити розуміння й запам'ятовування навчального матеріалу,

Навчальні питання теми що вивчається або виконання вправи, нормативу, прийому повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять та особистого показу керівника заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і вправа. Таке сполучення методів навчання, показ, пояснення й вправа стимулює пізнавальну активність тих, яких навчають, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, яких навчають, навчального матеріалу, тобто той, якого навчають, розуміє, що треба робити, як треба робити й чому так треба робити.

У ході тренування (стрільби) керівникові заняття доцільно періодично контролювати роботу керівників на навчальних місцях; методичні прийоми, які вони застосовують; досягнутий рівень навчальних і виховних цілей; ефективність використання тренажерів й інших засобів матеріального забезпечення заняття; точність виконання вимог Курсу стрільб; організованість заміни на навчальних місцях та інші питання навчання особового складу. Визначає характерні недоліки в більше відстаючих, і застосовує індивідуальний спосіб навчання особисто або закріплює за відстаючого сержанта для додаткового тренування по усуненню розкритих недоліків.

Наприкінці основної частини заняття керівникові доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, яких навчають,, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття й на цій основі встановити типові помилки в стрільбі та у виконанні нормативів при озброєнні й інших діях кожного того, якого навчають. Це дозволить визначити завдання керівникам для індивідуального навчання й показати конкретні недоліки тим, яких навчають, для самостійного тренування й завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник указує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати стрільби, хто з тих, яких навчають, домігся кращих результатів, і хто недостатньо опанував навчальним матеріалом; що необхідно зробити для усунення відзначених недоліків; результати стрільби відділень, взводів і роти в цілому.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання, кому й з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях й індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір заняття з керівниками на навчальних місцях й операторами ділянок військового стрільбища.

Заняття закінчується перевіркою наявності й стану зброї, боєприпасів, бойової техніки й навчального встаткування.

Однак керівникові доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з погляду його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівникові заняття знайти способи інтенсифікації навчання вогневій підготовці.

Глава друга

ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЗБРОЇ

(ОЗБРОЄННЯ) І БОЄПРИПАСІВ

Тверді знання призначення, бойових можливостей і пристрою зброї і боєприпасів, принципів роботи частин і механізмів зброї при стрільбі, правил догляду і зберігання зброї і боєприпасів забезпечують уміле застосування їх у бою і утримання в постійній бойовій готовності.