- •Лабораторна робота №1. Основні параметри земного еліпсоїда.
- •Лабораторна робота №2. Системи координат у вищій геодезії.
- •Система координат з наведеною широтою і геодезичною довготою u, l.
- •Зв'язок між деякими системами координат.
- •Лабораторна робота № 3. Головні нормальні перетини еліпсоїда та їх радіуси кривизни.
- •Лабораторна робота № 4 Обчислення розмірів знімальної трапеції.
- •Довжина дуги меридіана від екватора до точки
- •Лабораторна робота № 5 Обчислення розмірів знімальної трапеції.
- •Довжина дуги паралелі
- •Лабораторна робота № 6 Обчислення плоских прямокутних координат Гауса-Крюгера по геодезичним координатам точок. Плоскі прямокутні координати Гауса-Крюгера
- •Обчислення плоских прямокутних координат Гауса-Крюгера по геодезичним координатам точок
- •Лабораторна робота № 7. Обчислення геодезичних координат точок по їх плоским координатами Гауса-Крюгера.
- •Лабораторна робота № 8. Обчислення зближення меридіанів.
- •Лабораторна робота № 9. Перетворення координат з однієї зони в іншу з урахуванням повороту осей Необхідність перетворення координат. Способи перетворення координат.
- •Перетворення координат з однієї зони в іншу з урахуванням повороту осей.
- •Лабораторна робота № 10, 11. Перетворення координат з однієї зони в іншу через геодезичні координати.
- •Лабораторна робота № 12. Перетворення координат з однієї зони в іншу шляхом безпосереднього переходу від прямокутних координат до прямокутним.
- •Лабораторна робота № 13.
- •Рішення малих сферичних і сфероїдичних трикутників
- •Рішення сферичних трикутників за теоремою Лежандра.
- •Рішення сферичних трикутників за трьома сторонами.
- •Рішення сферичних трикутників за хордами.
- •Рішення сферичних трикутників за способом аддідаментів
- •Розрахунково-графічна робота № 1. Обчислення і креслення елементів математичної основи топографічної карти
Довжина дуги меридіана від екватора до точки
Довжина дуги (Х) меридіана від екватора (В=00) до точки (або до паралелі) з широтою (В) обчислюється за формулою:
(4.1)
де
Завдання 4.2 Обчислити довжини дуг меридіана від екватора до точок з широтами B1 = 31°00' (широта нижньої рамки трапеції) і B2 = 31°20' (широта верхньої рамки трапеції).
Для розглянутого прикладу маємо:
ХoB1 = 3431035,2629
ХoB2 = 3467993,3550
Для контролю довжини дуг меридіана від екватора до точок з широтами B1 і B2 можна також обчислити за формулою:
(4.2)
де:
Для розглянутого прикладу маємо:
ХoB1 = 3431035,2689
ХoB2 = 3467993,3605
Лабораторна робота № 5 Обчислення розмірів знімальної трапеції.
Довжина дуги (ΔX) меридіана між паралелями з широтами В1 і В2 обчислюється за формулою:
(5.1)
де ΔB=В2-В1 – перевищення широти (в кутових секундах);
- середня широта; ρ” = 206264,8” – кількість секунд в радіанах; М1, М2 и Мm – радіуси кривизни меридіана в точках з широтами В1, В2 і Вm.
Завдання 5.1 Обчислити радіуси кривизни меридіана, першого вертикала і середній радіус кривизни для точок з широтами B1 = 31°00' (широта нижньої рамки трапеції), B2 = 31°20' (широта верхньої рамки трапеції) і Bm,= (B1 + B2)/2 (середня широта трапеції)
Для розглянутого прикладу маємо:
В1 = |
31° 00' |
M1 = |
6352463,644 |
N1 = |
6383914,9 |
R1 = |
6368169,865 |
В2 = |
31° 20' |
M2 = |
6352792,871 |
N2 = |
6384025,2 |
R2 = |
6368389,890 |
Вm = |
31° 10' |
Mm = |
6352628,003 |
Nm = |
6383970,0 |
Rm = |
6368279,708 |
Завдання 5.2 Обчислити довжину дуги меридіана між точками з широтами B1 = 31°00' (широта нижньої рамки трапеції), B2 = 31°20' (широта верхньої рамки трапеції) на місцевості і на карті масштабу 1 : 100 000.
Рішення:
Обчислення довжини дуги меридіана між точками з геодезичними широтами B1 і B2 за формулою 5.1 дає результат на місцевості:
ΔХ = 36958,092 м.,
на карті масштабу 1:100 000 :
ΔХ = 36958,09210м. : 100000 = 0,3695809210м. ≈ 369,58мм.
Для контролю довжину дуги меридіана ΔХ між точками з геодезичними широтами B1 і B2 можна обчислити за формулою:
ΔХ = Хo B2 –Хo B1 (5.2)
де Х0В1 и Х0В2 - довжини дуги меридіана від екватора до паралелей з широтами В1 і В2, що дає результат на місцевості:
ΔХ = 3467993,3550 – 3431035,2629 = 36958,0921м.,
на карті масштабу 1:100000 :
ΔХ = 36957,6715 м.м. : 100000 = 0,369575715м. ≈ 369,58мм.
Довжина дуги паралелі
Довжина дуги паралелі обчислюється за формулою:
(5.3)
де N – радіус кривизни першого вертикала в точці з широтою В;
ΔL=L2 - L1 – різниця довгот двох меридіанів (у кутових секундах);
ρ” = 206264,8” – кількість секунд в радіанах.
Завдання 5.3 Обчислити довжини дуг паралелей на геодезичних широтах B1=31°00' і B2=31°20' між меридіанами з довготами L1=66°00' и L2=66°30'.
Рішення:
Обчислення довжини дуги паралелі на геодезичних широтах B1 і B2 між точками з довготами L1' і L2 за формулою 5.3 дає результат на місцевості:
ΔУН = 47 752,934 м., ΔУВ = 47 586,020 м.
на карті масштабу 1:100 000 :
ΔУН = 47 752,934м. : 100000 = 0, 47752934 м. ≈ 477,53мм.
ΔУВ = 47 586,020м. : 100000 = 0, 47586020м м. ≈ 475,86мм.
Обчислення площі знімальної трапеції.
Площа знімальної трапеції обчислюється за формулою:
(5.4)
Завдання 5.4 Обчислити площу знімальної трапеції обмеженою паралелями з широтами B1=31°00' і B2=31°20' і меридіанами з довготами L1=66°00' и L2=66°30'.
Рішення:
Обчислення площі знімальної трапеції за формулою 5.4 дає результат:
Р = 1761777864,9 м2. = 176177,7865 га. = 1761,778 км2.
Для грубого контролю площу знімальної трапеції можна обчислити за наближеною формулою:
(5.5)
Обчислення діагоналі знімальної трапеції.
Д іагональ знімальної трапеції обчислюють за формулою:
(5.6)
де:
d – довжина діагоналі трапеції,
ΔYН – довжина дуги паралелі нижньої рамки, ΔYВ– довжина дуги паралелі верхньої рамки трапеції,
ΔХ – довжина дуги меридіана лівої (правої) рамки.
Завдання 5.4 Обчислити діагональ знімальної трапеції обмеженою паралелями з широтами B1=31°00' і B2=31°20' і меридіанами з довготами L1=66°00' і L2=66°30'.
Рішення: