2. Опишіть жіноче вбрання, зображене на ілюстрації, використовуючи

неозначено-особові речення.(ПА, ПК) (Додаток 1)

Жіноче вбрання Слобожанщини

3. Утворіть односкладні речення неозначено-особові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції (ла)

Зразок: Традиційну святкову та обрядову їжу українці ділили на дві групи: страви і печиво до сімейних свят та обрядів і їжа на календарні свята.

Традиційну святкову їжу в Україні ділили на дві групи: страви і печиво до сімейних свят та обрядів і їжа на календарні свята.

На уродини, хрестини, весілля та похорон люди готували спеціальні обрядові страви і печиво. На весілля жінки випікали коровай, який потім батьки дарували молодим від усього роду. На поминальний обід після похорону кухарі подавали гарячу страву – борщ чи капусняк.

На Свят - вечір господарі готували сім, дев’ять або дванадцять страв, серед яких обов’язковими була кутя та узвар.

4. Складіть діалог на тему «Свят-вечір», використовуючи неозначено-особові речення та інсценізуйте його.(ла, к)

5. Лінгвістичний аналіз висловлювання.(па,ла)

Прочитати мовчки текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну конструкцію.

Зробіть висновок, яку стилістичну функцію виконують односкладні неозначено-особові речення в мовленні.

Жіночий костюмний комплекс на Слобожанщині включав білу сорочку, вишиту на уставках, уздовж рукавів та вузькому комірі. Низ рукавів (2отлажки») збирали у зморш­ки (на нитку). Подолок сорочки оздоблювали мережкою, прутиком. Художню виразність цьому комплексові нада­вали парчові складові частини: очіпок, корсетка, запаска. Характерною на Слобожанщині була парчова або сатипова корсетка до дев'яти «вусів». Її оздоблювали зубцями на погрудді, обшитими, як і поли корсетки, кольоровою тасьмою («висічкою»).

Поясне вбрання - плахта - тут ткалась у клітини жовтогарячої гами з вкрапленням червоної і чорної барв. Парчовий фартух («завіса») обшивав­ся внизу сукном. Верхній одяг - свиту оздоблювали кольоровим шнуром, аплікацією. Завершував стрій парчовий очіпок і велика квітчаста хустка. До такого вбрання взували чоботи-«чорнобривці», орнаментовані на швах і задниках.

Жіночий костюмний комплекс Слобожанщини характери­зується жовто-червоним колоритом з широким застосуван­ням парчових тканин.

V. Підсумок уроку

Робота в парах.

На основі теоретичного матеріалу сформулюйте правила про неозначено-особові речення, складіть сенкан до теми.

Vі. Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати вправу 205. (ЛВ, ПК, ЛА, ЛК)

2. Сформулювати «Кодекс честі» учня вашої школи, використовуючи односкладні речення.(ПВ, ПА)

Додаток 1

Тема. Узагальнено-особові речення

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Методи та прийоми: слово вчителя, метод бесіди, аналіз мовних явищ, метод вправ; аналіз текстів, робота з таблицею, робота з підручником.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, тексти для аналізу, опорна схема.