- •Конспект лекцій
- •I. Вступ
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в інженерних спорудах
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4. Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.7. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.8. Сортамент сталі
- •2.8.1. Листова сталь
- •2.8.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку металевих конструкцій
- •3.1. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.2. Навантаження на мк
- •3.2.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.2.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3. Нормативні та розрахункові опори сталі
- •3.4. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально-розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально-стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи металу
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •Рекомендована література до вивчення дисципліни
2.8.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
Кутики. Існують рівнобокі та нерівнобокі кутики (рис.2.5).
Рис. 2.5. Прокатні кутики
Полиці кутиків мають паралельні грані. Їх позначають за шириною та товщиною полиць.
Двотаври. Розрізняють два види двотаврів:
1) двотаври з нахилом внутрішніх граней полиць (рис.2.6.). Вони позначаються номерами, які відповідають висоті двотавра в см, наприклад:
І 10 (h = 10 см); І 60 (h = 60 см) – це найбільший номер;
2) двотаври з паралельними гранями полиць (рис.2.7). Вони поділяються на три типи:
балкові (нормальні) – додатково вводиться в позначення літера Б (І23Б, h = 23 см);
широкополицеві – додатково вводиться в позначення літера Ш (І26Ш, h = 26 см);
колонні – додатково вводиться в позначення літера К (І30К, h = 30 см).
Найбільша висота цих двотаврів 1000 мм.
Рис. 2.6. Двотаври з нахилом внутрішніх
граней полиць
Рис. 2.7. Двотаври з паралельними
гранями полиць
Таври. Таври (рис. 2.8) одержують в результаті розрізу стінки двотаврів з паралельними гранями полиць у поздовжньому напрямку. Їх також поділяють на три типи: балкові (нормальні) – БТ; широкополицеві – ШТ; колонні – КТ.
Рис. 2.8. Таври
Швелери. Швелери існують двох типів: з нахилом внутрішніх граней полиць (рис.2.9., а); з паралельними гранями полиць (рис.2.9., б) – в позначення додатково вводиться літера П.
Нумерують швелери за тим же принципом, що й двотаври. Найбільша висота швелерів – 40 см.
Рис. 2.9. Швелери: а – з нахилом внутрішніх граней полиць;
б – з паралельними гранями полиць
Круглі труби. Їх випускають двох типів: безшовні гарячокатані (рис.2.10); електрозварні (d 1620 мм, t = 1…16 мм).
Рис. 2.10. Безшовні гарячокатані
труби
Б. Гнуті профілі
Гнуті профілі застосовуються в легких конструкціях і елементах, які потребують великої жорсткості при порівняно невеликих діючих зусиллях. Профілі виготовляються з тонких листів або штаб гнуттям на спеціальних машинах. Виготовляють наступні профілі: кутики рівнобокі та нерівнобокі (рис.2.11, а, б); швелери з рівними та різними полицями (рис.2.11, в, г); С-подібні профілі (рис.2.11, д); замкнуті профілі квадратного та прямокутного перерізу (рис.2.11.,е, є).
Рис. 2.11. Гнуті профілі
Ііі. Основні положення розрахунку металевих конструкцій
3.1. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
Граничними називають такі стани конструкцій, з настанням яких вони перестають задовольняти вимогам, що пред’являються до них в процесі експлуатації, а також при транспортуванні і монтажі.
Є дві групи граничних станів.
До І групи відносяться граничні стани, при яких конструкція втрачає здатність чинити опір зовнішнім навантаженням та стає непридатною для експлуатації. До І групи належать наступні граничні стани:
- втрата сталості положення;
- крихке, в’язке, стомлене або інший тип руйнування;
- руйнування внаслідок спільної дії силових факторів та несприятливого впливу навколишнього середовища (вплив агресивного середовища та ін.)
До ІІ групи відносяться граничні стани, які утруднюють нормальну експлуатацію конструкцій або знижують їх довговічність. Сюди належить виникнення недопустимих переміщень (прогини, осідання, кути повертання), недопустимих тріщин, коливань тощо.
Розрахунок за І групою граничних станів носить загальну назву – за непридатністю до експлуатації. Розрахунок за ІІ групою – за непридатністю до нормальної експлуатації.