Перевірка стану обліку і звітності.

Перевірка організації бухгалтерського обліку та звітності починається задовго до виїзду ревізора на об’єкт – під час підготовки до ревізії.

Виїхавши на місце ревізії, ревізор встановлює, як виконується ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», чи правильно застосовуються П(с)БО, План рахунків, чи дотримуються Інструкції про його застосування, як виконуються інші нормативні положення, вказівки з обліку і звітності. Перевірка стану обліку і звітності проводиться на підставі програми.

Ревізор повинен мати довідковий матеріал, який стисло характеризує короткий зміст законів, постанов, інструкцій та інших вказівок з питань обліку і звітності.

Програма складається з таких питань:

- стан обліку і звітності – з’ясовується за якою формою обліку ведеться бухгалтерський і податковий облік на підприємстві, чи забезпечує застосування такої форми обліку перевірку достовірності звітних даних;

- правильність відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів попередньої ревізії;

- відповідність показників балансу даним Головної книги, регістрам синтетичного і аналітичного обліку, звітам і прикладеним до них документам;

- правильність проведення інвентаризації каси, матеріальних цінностей і розрахунків – правильність та обов’язковість проведення контрольних вибіркових інвентаризацій; якість і своєчасність перевірки інвентаризаційних матеріалів і складання порівнювальних відомостей бухгалтерією; своєчасність й правильність розгляду і затвердження результатів інвентаризацій керівником;

- правильність ведення обліку касових операцій – їх відповідність Порядку ведення касових операцій;

- порядок ведення обліку затрат, собівартості продукції і фінансових результатів (доходів, прибутків, рентабельності);

- стан дебіторської і кредиторської заборгованості – встановлення фактів простроченої, безнадійної заборгованості, сумнівних боргів і заходи щодо їх ліквідації;

- реальність статей балансу – достовірність звітів про фінансові результати, рух грошових коштів і власний капітал;

- стан розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами.

Ревізор перевіряє, як забезпечується методичне керівництво вищестоящої організації щодо застосування існуючої форми обліку, чи узагальнюється досвід передових підприємств. Крім того, він має вивчити обсяг і особливості господарської діяльності, структуру облікового апарату, документообіг, розподіл обов’язків між працівниками бухгалтерії.

Ревізор встановлює: яких заходів було вжито за актами попередніх ревізій і перевірок; чи збираються поступово облікові дані для складання звітності, чи ведеться робота за графіком, чи встановлено належний порядок приймання, перевірки й обробки документів.

Важливо також перевірити правильність оформлення документів, їх зміст, відповідність почерку, правильність підписів, відтисків штампів, печаток, оглянути зовнішній вигляд, папір, спосіб запису, особливо в сумнівних документах. Особливо старанно перевіряють дотримання відповідності записів одних і тих самих операцій у різних облікових регістрах. Слід з’ясувати, чи правильно ведеться облік на позабалансових рахунках. Завершивши перевірку стану бухгалтерського обліку, ревізор складає довідку.

Якщо ревізією виявлено недоліки в організації, веденні бухгалтерського обліку, ревізор складає план ліквідації відсталості.

Потім перевіряють: чи забезпечується повне звіряння даних аналітичного і синтетичного обліку до складання балансу, чи проводиться на підприємствах з кількісно-сумовим обліком щомісячне звіряння даних аналітичного обліку з даними складського обліку та чи оформляється воно актом; чи впроваджується оперативний контроль за повнотою і своєчасністю здавання виручки, за видачею і використанням доручень на право одержання товарів, чи правильно й своєчасно робиться відмітка про те в книзі обліку виданих доручень.

Необхідно також з’ясувати, як організовано зберігання документів за поточний місяць, за минулі місяці, за три останніх роки, чи має підприємство архів для документів тимчасового і постійного зберігання, чи є відповідальна за архівну справу особа.

Встановлюють відповідність даних облікових регістрів показникам фінансової звітності. Окремі статті балансу порівнюють з показниками звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів та власний капітал, а також звіряють між собою дані цих звітів.

Особливій перевірці підлягають ті статті балансу, які характеризують негативні сторони господарської діяльності й на яких можливе вуалювання нестач, розтрат, крадіжок, а також сум дебіторської заборгованості: грошові кошти в дорозі, незавершене виробництво, резерв сумнівних боргів, дебіторська заборгованість з бюджетом, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), відстрочені податкові зобов’язання, а також товари на відповідальному зберіганні у покупців тощо.

Перевірка складається складанням проміжного акта або записом результатів її в розділ «Ревізія стану обліку і звітності» основного акта ревізії.

Запитання для самоконтролю

1. Джерела ревізії стану обліку і звітності.

2. Завдання й послідовність ревізії стану обліку і фінансової звітності.

3. Як перевірити реальність статей балансу?

4. Які недоліки можна встановити в організації ведення бухгалтерського обліку?