Взаємозв’язок та взаємодія потреб і виробництва

Потреби	Виробництво
1. Стимулюють появу і розвиток виробництва	1. Забезпечує задоволення потреб
2. Рівень і структура потреб визначають рівень і структуру виробництва	2. Відтворення виробництва – це відтворення потреб
3. Процес задоволення потреб породжує нові потреби і нове виробництво	3. Створю нові блага і перетворює їх на масові
	4. Розвиток виробництва, змісту і характеру праці зумовлює розвиток людини і зростання її потреб

Протиріччя між потребами і ресурсами породжує проблему вибору:

1. Які блага, якої якості і в якій кількості виробляти.

2. Які ресурси та технології використовувати.

3. Кому дістануться вироблені блага і в якій кількості.

2. Корисність продукту та її види.

Корисність_________________________________________________________________________________________________________________________

Важливо (!) – Корисність речі взагалі (вода, дім, інформація) і корисність додаткової речі даного виду.

Корисність

Об’єктивний характер Суб’єктивний характер

Гранична корисність – це додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною з однієї додаткової одиниці конкретної продукції

Закон спадної граничної корисності (зск)

Падіння граничної корисності в міру споживання людиною додаткових одиниць певного продукту називається законом спадної корисності

Кількість продукту, що споживається	Гранична корисність (ОК)	Сукупна корисність (ОК)
1	2	3
0 1 2 3 4 5 6	0 4 3 2 1 0 -1	- 4 7 9 10 10 9

Значення ЗСК

- пояснює закон попиту

- допомагає усвідомити, яким чином споживачам розподіляти грошові доходи між різними товарами

- управляє мірою задоволення людських потреб

Фактори визначення корисності:

1. Співвідношення розміру потреби і кількості благ для її задоволення

2. Корисність додаткової одиниці даного блага

3. Рідкість (величина запасу) даного блага

3. Економічні потреби та економічні інтереси

Види економічних інтересів

За суб’єктами

1. Особисті

2. Сімейні

3. Державні

4. Загальнолюдські

5. Колективні

6. Національні

7. Соціальних груп

8. Покупців і продавців

9. Інші

За об’єктами:

1. Майнові

2. Фінансові

3. Інтелектуальні

4. Духовні

5. Соціальні

6. Інші

Визначальним у системі інтересів суспільства завжди є особистий інтерес. Різноманітність суб’єктів господарювання та їхніх особистих інтересів визначають складність їх реалізації, складність економічних відносин.

За характером:

1. Антагоністичні

2. Неантагоністичні

Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізаціі.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

• субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим

• координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб’єктів

Рушійні сили економічного розвитку – взаємодія потреб та інтересів економічних суб’єктів

Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив спонукальної цільової дії. ( мотив від латинського movere – «приводитися в рух»)

Спонукання до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення чи незадоволення потреби.

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів і потреб є рушійною силою соціально-економічного розвитку.