- •Практичні навички
- •Література
- •Типи внд. Класифікація і фізіологічна характеристика типів внд.
- •Сильний, врівноважений, рухливий тип.
- •Сильний врівноважений, малорухливий ( інертний ) тип.
- •4. Слабкий, знижено збудний тип.
- •2.Особливості вищої нервової діяльності дітей молодшого шкільного
- •Втома і перевтома, причини, ознаки.
- •4. Гігієна навчально-виховної роботи.
- •Значення режиму дня для школяра.
- •6. Літній відпочинок дітей, його організація, режим дня літніх
4. Гігієна навчально-виховної роботи.
Під працездатністю розуміють здатність людини розвинути максимум енергії та досягнення поставленої мети при якісному виконанні розумової та фізичної роботи.
Працездатність
Розумова М’язова.
Працездатність дуже залежить від віку дитини: усі показники розумової працездатності зростають з віком дитини. В будь – яку роботу організм включається не одразу, він повинен пройти певні фази:
1. фаза – входження в роботу або впрацьовування - в цій фазі кількісні і якісні показники ( кількість помилок та обсяг роботи) то зменшуються , то зростають перш ніж досягти максимального значення.
2.фаза оптимальної працездатності – характеризується відносно високим рівнем кількісних і якісних показників працездатності, але з часом виявляється втома і починає проявлятися 3 фаза.
3. фаза значного зниження працездатності - ефективність роботи різко знижується, це є сигналом для припинення роботи. На цьому етапі розвивається охоронне гальмування, яке проявляється в млявості, сонливості, втраті інтересу до роботи, неадекватній поведінці дітей.
У більшості дітей активність фізіологічних систем значно підвищується з моменту пробудження і максимально зростає між 11 і 13 годинами. Потім іде спад активності і де дальше відносне її підвищення в інтервалі між 16 і 18 годинами. Такі закономірності циклічних змін активності відбуваються в добовій динаміці розумової працездатності, температури тіла, частоти серцевих скорочень, дихання та інш. Фізіологічних і психічних показників. Добова працездатність має постійний характер. Однак, під впливом режиму діяльності може підвищуватись або знижуватись рівень, на якому розгортається добова динаміка працездатності і вегетативні показники.
Велике навантаження. Нераціональний режим роботи. Неправильне чергування навчальної та фізичної роботи протягом дня, тижня викликає різку втому організму. На її фоні виникають відхилення в закономірній добовій періодичності фізіологічних функцій.
Оптимальний стан працездатності протягом ранніх годин, спад працездатності в другу половину дня характерні для більшості здорових людей.
Графік працездатності.
Зміна працездатності чітко простежується протягом тижня . Найбільша працездатність буває в середині тижня ( середа) і значно знижується до суботи.
В понеділок людина втягується в роботу, з вівторка по четвер працює з повною віддачею, а в п’ятницю відбувається значний спад працездатності, субота – несприятливий для занять день. З понеділка до суботи у дітей 7-8 років загальна кількість рухів під час уроку зростає на 32%, тривалість збереження постійної пози зменшується на 65%, падає і стійкість прямо стояння.
Інколи спостерігається двовершинна тижнева крива працездатності. Відносне підвищення працездатності крім вівторка і середи може відбуватися ще й в четвер або п’ятницю.
У дітей 6-7 років в період адаптації до навчальних навантажень в перші 6-9 тижнів дні оптимальної працездатності змінюються з вівторка до четверга. Лише з часом встановлюється постійний день найвищой працездатності першокласників – вівторок.
В першій половині навчальних занять у більшості учнів молодших класів працездатність зберігається на відносно високому рівні, спостерігається підвищення її після 1 уроку , погіршення до кінця 3 уроку і зниження до кінця 4 уроку.
Відносно до динаміки працездатності змінюється і поведінка дітей протягом дня:
на початку третього уроку знижується увага, діти дивляться у вікно, погано слухають вчителя, часто змінюють положення тіла, розмовляють, і ,навіть, встають з місця. З другої половини третього уроку вони потягуються, позіхають, погано слідкують за поясненнями вчителя, важко зберігають правильну позу. Від початку кроків і до їх закінчення зростає рухова активність .
Введено строге обмеження навчального часу протягом тижня: 1 кл – 20год.,
2 кл – 22 год., 3 -4 кл – 24 год.
Працездатність першокласників найбільша перші 15 хвилин роботи, після 30 хв. безперервної роботи вона значно знижується. Тому урок в першому класі повинен тривати 35 хвилин. Тривалість уроку в 2-11 класах – 45 хвилин.
Спостереження за дітьми 7 років показали, що при виконанні домашніх завдань, найбільш плодотворно вони працюють 45 хвилин, тому тривалість приготування домашніх завдань в 2 класі має тривати не більше 1 голини, в3-6 класі – 1,5 годин. Учням, що навчаються в перше зміну доцільно починати виконання домашніх завдань з 15 -16 години, після тривалої перерви в заняттях і обов’язкового активного відпочинку і прийому їжі. Домашніх завдань дітям 6 років не задають. Підготовку домашніх завдань треба починати з завдань середньої складності, потім виконувати важкі завдання і закінчувати найлегшими . Загальна тривалість навчального навантаження протягом дня ( уроки в школі і виконання домашніх завдань) повинна становити:
в 1 класі – 2,5 год.;
в 2 класі - 3.5 год.;
в 3 класі – 4.5 год.
Принципи складання розкладу уроків.
1). Тривалість тижневого навантаження не повинна перебільшувати кількість годин , передбачених програмою.
2) Чергування важких уроків з легкими. Умовно уроки можна розподілити, щоб спочатку йшли найважчі, а потім легші, а саме:
А. іноземна мов, математика.
Б. природознавство.
В. Рідна мова і література.
Г Фізична культура, праця, малювання. Музика і співи.
3) Враховувати зміни працездатності протягом навчального дня.
4). Враховувати зміни працездатності протягом навчального тижня.
5).Тим предметам, що потребують певного напруження зору ( письмо, читання) слід відводити час найкращого денного освітлення.
6) Неможна ставити підряд кілька уроків, в яких основними є писання.
7) Уроки природознавства доцільно ставити в розкладі третьою годиною.
8). В понеділок доцільно починати день з уроків фізичної культури.
9). Неможна здвоювати уроки.
10). Обов’язкове проведення перерв.
1 перерва –10хв,
2 перерва – 30 хв
3 перерва – 10 хв.
4 перерва – 10 хв.
11).Після кожної чверті проводять канікули .
12) Найкоротші чверті – друга і четверта, а канікули – осінні і весняні.