ЗАПОРІЗЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ
КАФЕДРА ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН
Лекція з курсу “Міжнародне право”
Укладач:
Кафедри юридичних дисциплін
ЗІНУХОВА В. М.
ЗАПОРІЖЖЯ
2010
План лекції:
Державні органи зовнішніх зносин.
Поняття дипломатичного та консульського права та їх джерела.
Дипломатичні представництва: поняття, функції, глава та персонал.
Консульські представництва: поняття, функції, глава та персонал.
Державні органи зовнішніх зносин.
Для здійснення зовнішніх зв’язків з іншими державами й іншими суб’єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.
Під державним органом зовнішніх зносин (далі – ДОЗЗ) розуміють посадову особу, організацію, установу, на яку покладено відправлення зовнішніх справ суб’єкта міжнародного права у межах встановленої компетенції і яка визнана у цій якості міжнародним правом.
ДОЗЗ поділяють на (за класифікацією В.О. Зоріна):
центральні ДОЗЗ;
закордонні ДОЗЗ.
Такий поділ є універсальним, оскільки його можна застосувати до будь-якої країни світу незалежно від її особливостей.
Група центральних ДОЗЗ містить:
органи загальнополітичного керівництва (їх статус визначається, як правило, конституціями держав);
органи спеціальних (відомчіх) зносин держави з іншими країнами.
До державних конституційних органів зовнішніх зносин та посадових осіб зовнішніх зносин належать:
глава держави;
вищий орган законодавчої влади, що обирається громадянами даної країни;
уряд та прєм’єр-міністр;
міністр закордонних справ.
До центральних ОЗЗ належать також інші міністерства і відомства, які за родом своєї діяльності безпосередньо причетні до міждержавних зносин. Наприклад, в Україні – це Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі.
Закордонні ДОЗЗ.
Постійні закордонні ДОЗЗ ведуть повсякденну роботу за кордоном, представляючі інтереси країни, її фізичних та юридичних осіб. Ними є посольства, місії, представництва у міжнародних організаціях.
Тимчасові ДОЗЗ – найрізноманітніші делегації, окремі представники за кордоном, спостерегачі на міжнародних конференціях, з’їздах, а також окремі представники держави на коронаціях, державних ювілеях, траурних церемоніях тощо.
Постійні закордонні ДОЗЗ можуть бути дипломатичними органами (посольства або представництва ООН). Вони мають представницький характер і виконують посольські функції.
Консульства не є дипломатичними представництвами.
Представництва на міжнародних виставках, конгресах не мають дипломатичного характеру.
Консульство – це установа, що входить до системи ДОЗЗ і виконує свої функції на певній території, визначеній у відповідній угоді з країною перебування (консульський округ).
Консульства виконують свої функції у сферах, які не є суто політичними аспектами державних зносин. Вони не є універсальними представництвами держави за кордоном.
Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969 р. визначає їх як тимчасові представництва держави, які направляються одними державами до інших за узгодженням з останніми для вирішення особливо важливих питань або для виконання спеціальних завдань.
Діяльність таких місій називають дипломатією ad hoc.
До структури внутрішньодержавних ОЗЗ України входять:
парламент – Верховна Рада України;
глава держави – Президент України;
уряд – Кабінет Міністрів України;
відомство закордонних справ – МЗС України;
міністерства і відомства України.