ЗАПОРІЗЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ
КАФЕДРА ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Лекція з курсу “Міжнародне право”
Укладач:
Кафедри юридичних дисциплін
ЗІНУХОВА В. М.
ЗАПОРІЖЖЯ
2010
План лекції:
1. Коротка історія створення міжнародних організацій.
2. Поняття, основні ознаки та класифікація міжнародних організацій.
3. Членство в міжнародних організаціях.
4. Історичні передумови створення ООН. Цілі та задачі її діяльності.
5. Структура ООН:
5.1. Генеральна Асамблея ООН.
5.2. Комітети та Комісії ООН.
5.3. Міжнародний Суд ООН.
5.4. Спеціалізовані установи ООН.
1. Коротка історія створення міжнародних організацій.
Право міжнародних організацій – це галузь міжнародного публічного права, принципами та нормами якої регламентується порядок створення та діяльності міжнародних організацій, їх стосунків з іншими суб’єктами МПП.
У вітчизняній літературі XIX – початку XX ст. право міжнародних організацій вважалося частиною міжнародного адміністративного права.
Міжнародні організації є основним координитором спілкування держав. У Стародавній Греції в VI ст. до н. е. були створені перші постійні міжнародні об’єднання. Це були союзи міст та громад (наприклад, Лакедеминська та Делоська Симмахії) або релігійно чи релігійно-політичні союзи племен та міст (наприклад, Дельфийсько-Фермопильская амфіктіонія). Вони були прообразами майбутніх міжнародних організацій. Ф.Ф. Мартенс справедливо підкреслював, що “хоча ці союзи і були викликані спеціально релігійними цілями, проте здійснювали свій вплив узагалі на зносини між грецькими державами...” .
Наступним етапом розвитку міжнародних організацій було створення міжнародних економічних та митних об’єднань. Першим таким союзом був Ганзейський торговий союз, що він вивів зі стану середньовічного варварства усю Північну Німеччину.
На початку XIX ст. було створено Німецький митний союз. Усі держави, які увійшли до цього союзу, мали підпорядковуватися однаковим законам щодо ввозу, вивозу й транзиту товарів. Усі митні збори визнавалися загальними та розподілялися між членами союзу за кількістю народонаселення.
Спеціалісти в галузі права міжнародних організацій вважають, що першою міжурядовою організацією в сучасному розумінні була Центральна комісія з судноплавства на Рейні, створена в 1831 р.
У другій половині ХІХ ст. було створено Міжнародний союз для виміру землі (1864 р.), Всесвітній телеграфний союз (1865 р.), Всесвітній поштовий союз (1874 р.), Міжнародне бюро мір та вагів (1875 р.), Міжнародний союз для захисту літературної та мистецької власності (1886 р.), Міжнародний союз залізничнотоварних сполучень (1890 р.). Усі ці організації мали постійні органи, фіксованих членів та штаб-квартири. Компетенція їхня обмежувалася обговоренням спеціалізованих проблем.
Після Першої світової війни у 1919 р. держави створили міжнародну організацію з підтримання миру та міжнародної безпеки – Лігу Націй, головною метою якої були забезпечення загального миру та сприяння міжнародній співпраці держав (СРСР вступив до цієї організації у 1934 р.). Лігу Націй було ліквідовано 18 квітня 1946 р.
Сьогодні існує понад 20 тис. міжнародних організацій, більша частина з яких є неурядовими. Реєстрацію міжнародних організацій здійснює Союз міжнародних асоціацій, заснований у 1909 р. Його росташовано в Брюсселі.
2. Поняття, основні ознаки та класифікація міжнародних організацій.
Міжнародна організація – це об’єднання держав, створене у відповідності до міжнародного права, для здійснення співробітництва у політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права та обов’язки, похідні від прав та обов’язків держав, та автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів.
Будь-яка міжнародна організація повинна мати наступні ознаки:
1) створення у відповідності до міжнародного права;
2) заснування на підставі міжнародного договору;
3) здійснення співробітництва у конкретних галузях діяльності;
4) наявність відповідної організаційної структури;
5) наявність прав та обов’язків організацій;
6) самостійні міжнародні права та обов’язки організації.
7) визначений порядок прийняття рішень та їхньої юридичної сили;
8) членство трьох і більше країн;
9) повага суверенітету держав-членів міжанродної організації та невтручання у внутрішні справи.
Існує два види міжнародних організацій:
а) міжнародні міжурядові організації (ММО) – організації, створені на підставі міжнародної угоди, якою держави делегують частину своїх повноважень. Тільки ММУО є суб’єктами міжнародного права;
б) міжнародні неурядові організації (МНО) – організації, які створюються міжнародною спільнотою з метою встановлення міжнародного співробітництва з актуальних питань міжнародного життя.
ММО можна класифікувати за різними підставами:
За предметом діяльності: політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, культури, освіти тощо.
За колом учасників:
універсальні – їх членами є практично усі країни світу;
регіональні – їхніми членами є держави певного географічного регіону світу (наприклад, Організація Американських дердав);
субрегіональні – їхніми членами є група держав всередені певного географічного регіону світу (наприклад, Організація Черноморського економічного співробітництва);
міжрегіональні – в їхній роботі беруть участь держави різних географічних регіонів світу.
За порядком прийняття нових членів:
відкриті;
закриті.
4. За сферою діяльності:
– організації із загальною компетенцією;
– організації зі спеціальною компетенцією.
5. За цілями та принципами діяльності:
– правомірні;
– протиправні.
Міжнародні неурядові організації (МНО), насамперед, розрізняються за предметом діяльності. За цією ознакою вони поділяються на такі групи:
політичні, ідеологічні, соціально-економічні, профспілкові організації;
жіночі організації, а також організації з охорони сім’ї та дитинства;
молодіжні, спортивні, наукові, культурно-просвітницькі організації;
організації в галузі друку, кіно, радіо, телебачення;
організації місцевої (регіональної) влади.