8. План розподілу виробничих ресурсів.

Розподіл виробничих ресурсів може здійснюватись між постачальниками і підрозділами підприємства-замовника, окремими підрозділами підприємства, між підрозділами підприємства й окремими клієнтами. Планування розподілу ресурсів здійснюється за допомогою програмного модуля DRP (Distribution Resources Planning - Планування розподілу ресурсів), який координує попит, пропозиції та ресурси між постачальникам і замовниками.

Планування розподілу виробничих ресурсів між підрозділами передбачає розв’язання таких основних завдань:

• які ресурси конкретний підрозділ має одержати від інших підрозділів;

• які ресурси він збирається поставити іншим підрозділам;

• що конкретно підрозділ може поставити.

9. Планування і контроль за продажем продукції.

На підставі даних бізнес-плану зведені показники обсягу продажів й виробництва у грошовому виразі розбиваються на асортиментні групи товарів і заносяться до детального плану продажу і виробництва, який, крім того, доповнюється додатковою плановою інформацією. В результаті план продажу і виробництва включає:

• обсяг продажу;

• обсяг виробництва;

• запаси товарів;

• обсяг незавершеного вирбництва;

• план відвантаження продукції.

Такий план формують щомісяця, використовуючи дані попереднього плану, фактичні дані його виконання і дані бізнес-плану.

10. Контроль за виробництвом.

У системі MRPII контроль за виробництвом здійснюється за допомогою зворотного зв’язку (feedback). Система надає можливість розробляти короткострокові плани роботи (на тиждень або день) і здійснювати зворотний зв’язок у реальному режимі часу, коригуючи плани у разі сбоїв поставок або виходу з ладу обладнання.

Впровадження і використаня MRPII-систем дозволило підприємствам підвищити ефективність управління виробничим процесом, усунути небажані наслідки дестабілізуючих впливів, покращити процеси прийняття управлінських рішень. Одночасно досвід використання систем MRPII дозволив виявити деякі притаманні їм недоліки:

• недостатня інтеграція MRPII-систем з системами проектування і конструювання виробів, що є негативним для підприємств-виробників конструктивно складної продукції;

• слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів і автоматизації виробництва;

• недостатня реалізація функцій управління витратами;

• відсутність розвиненої системи управління фінансами і кадрами;

• переважна орієнтація системи управління підприємством на існуючі замовлення, що ускладнює прийняття рішень на довгострокову перспективу.

2.3. Системи планування ресурсів підприємства erp

Нарощування функціональних і технологічних можливостей інформаційних систем управління підприємствами на початку 1990-х років проявилось у появі систем планування ресурсів підприємства ERP (Enterprise Resources Planning), які з того часу займають переважні позиції у даній галузі.

ERP - системи, орієнтовані на вирішення завдань управління великими корпораціями з територіально розподіленими структурними підрозділами і ресурсами. Функціональні можливості ERP-систем охоплюють всі управлінські аспекти фінансової і господарської діяльності підприємства: планування виробництва і ресурсів (фінансових, людських, матеріальних), управління матеріально-технічним постачанням і збутом, ведення договорів, усі види обліку, управління кадрами, аналіз результатів господарської діяльності та підтримку управлінських рішень. Порівняно з MRPII, системи ERP більше орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією.

ERP-системи підтримують територіально-розподілену структуру управління і мають у своєму складі інструменти для підтримки інфраструктури електронного обміну даними з постачальниками і споживачами. Механізми управління транснаціональними корпораціями реалізують підтримку кількох часових поясів, мов, валют, міжнародних систем бухгалтерського обліку і звітності.

Крім розширення функціональних можливостей, для систем ERP стає обов’язковою відповідність певним технологічним вимогам із застосування потужної комп’ютерної графіки, використання реляційних баз даних, наявності CASE-засобів для розвитку систем, архітектури обчислювальних систем типу "клієнт-сервер" та їх реалізації як відкритих систем. ERP-системи підтримують близький до реального часу режим роботи.

З метою підтримки прийняття рішень на базі оперативного аналізу даних в ERP-системах використовуються сховища даних, що містять всю ділову інформацію, накопичену підприємством в процесі ведення ділових операцій, включаючи фінансову інформацію, дані, пов’язані з виробництвом, управлінням персоналом, або будь-які інші відомості. Системи мають розвинені засоби налаштовування і адаптації до вимог конкретного підприємства, що дає змогу використовувати їх на підприємствах будь-яких галузей.

Системи ERP побудовані за модульною структурою, у якій функціональні модулі для підтримки різних функцій підприємства мають взаємодіяти одне з одним.

У системах ERP з’являються нові порівняно з MRPII функціональні модулі: прогнозування тенденцій розвитку зовнішнього середовища або елементів виробничого процесу, управління проектами, управління витратами, управління складом продукції, ведення технологічної інформації. У них безпосередньо або через системи обміну даними вбудовуються модулі управління кадрами і фінансовою діяльністю підприємства. Структурна схема системи наведена на рис. 6.3.

Слід зазначити, що підхід до вирішення завдань планування виробництва в системах ERP донедавна залишався в основному незмінним, тобто в тому вигляді, у якому він затвердився в систе­мах MRPII. Коротко його можна визначити як підхід, що базуєть­ся на переважному застосуванні календарно-планових нормативів. Недолік такого підходу полягає в тому, що він вступає в протиріччя з необхідністю оптимізації планування.

Витрати на впровадження і підтримку систем ERP протягом двох років у розрахунку на одного користувача за даними Meta Group складають близько $53 тис. Для досягнення економічного ефекту від впровадження цих систем потрібний період від восьми місяців до двох з половиною років після запуску їх в експлуатацію. За статистикою середніми результатами від впровадження вважаються збільшення продуктивності на 15-25%; зменшення складських запасів на 10-20%; скорочення термінів виконання замовлень на 25-50%.