2.9. Концепція erpii

Протягом свого існування концепція ERP зазнала істотних змін. Традиційна концепція ERP передбачала, насамперед, роботу з внутрішніми ресурсами підприємства: планування ресурсів, керування запасами і забезпечення прозорості виробничих процесів. З ускладненням бізнес-середовища і ростом потреб у взаємодії з контрагентами у розвитку ERP-систем з’являються нові тенденції. Починаючи приблизно з 1999-го року ERP доповнюється новими функціональними можливостями, що виходять за рамки автоматизації й оптимізації бізнес-процесів. ERP трансформується в eXtended enterprise Resource Planning (XRP), тобто в "керування ресурсами розширеного підприємства". Поява спеціалізованих систем CRM (керування взаємовідносинами з клієнтами), SCM (керування ланцюжками поставок) та інших привела до необхідності інтеграції ERP-систем зі спеціалізованими модулями, відповідальними за оптимізацію зовнішніх зв’язків підприємства. Утворився термін Enterprise Application Suite (EAS), що можна перекласти як "комплекс додатків у рамках підприємства".

При цьому відбулося розмежування понять: традиційний для ERP контур керування одержав назву back-office, а зовнішні додатки, що з’явилися в системі, - front-office. Ці зміни дозволили американській аналітичній компанії Gartner Group ввести у 2000-му році новий стандарт - ERPII (Enterprise Resource and Relationship Processing), що можна перекласти як "Керування внутрішніми ресурсами і зовнішніми зв’язками".

Можна виділити три основні напрямки, що визначають розвиток систем класу ERPII:

• поглиблення функціональності ERP;

• поява технологій, що допомагають спростити процес створення спеціалізованих галузевих рішень;

• створення нових і удосконалення існуючих модулів керування міжкорпоративними бізнес-процесами.

Основні напрямки розвитку визначили й основні відмінності систем класу ERP і ERPII, відображені на рис. 6.2.

Зсув акценту на міжкорпоративний сектор у нових системах пояснюється прискореним розвитком електронної комерції і налагодженням інтерактивної взаємодії компаній з їх партнерами, постачальниками і клієнтами через Інтернет. Тому системи класу ERPII одержують Web-орієнтовану архітектуру, що стає істотною відмінністю від ERP-систем. Дані, застосовувані в системах класу ERPII, розраховані на використання в географічно розподіленому Web-співтоваристві. Крім того, ERPII-системи можуть бути цілком убудовані в Інтернет, працювати з даними, розміщеними не у власній базі даних, у змозі підтримувати публікацію або підписку, ініційовану клієнтом, здатні взаємодіяти з іншими прикладними програмами, що використовують EAI-адаптери (EAI - Enterprise Application Integration) і мову XML.

2.10. Концепція підприємства реального часу rte

Взаємний вплив розвитку сучасного бізнесу та інформаційних технологій спричиняють явища, які узагальнено можна характеризувати як прискорення темпів постачання, виробництва і реалізації. Час від замовлення клієнта до його виконання все більше наближається до нуля. За думкою компанії Gartner Group, зараз наступає новий етап прискорення бізнесу, на якому саме інформаційні технології мають надати компаніям риси підприємств реального часу. Реагуючи на ці тенденції, Gartner Group у 1998-му році запропонувала поняття "підприємства з нульовим часом очікування" ZLE (Zero Latency Enterprise), а у 2002-му році - концепцію підприємства реального часу RTE (Real-Time Enterprise).

Система реального часу являє собою апаратно-програмний комплекс, який певним чином реагує у передбачуваний час на непередбачуваний потік зовнішніх подій. Принципова відмінність RTE від сьогоднішніх підприємств полягає у тому, що воно не обмежується застосуванням однієї або декількох допоміжних корпоративних інформаційних систем, а само працює під управлінням своєрідної єдиної "операційної бізнес-системи реального часу". Очікується, що найбільш ефективно такі системи мають проявити себе у складних, багатоступеневих бізнес-процесах, коли критичним є не час виконання одної окремої операції, яка може бути швидко здійснена і за локальної системи, а тривалість усього процесу. Відповідно, замовниками систем RTE в першу чергу стануть транснаціональні корпорації, що мають велику кількість постачальників, контрагентів, дистриб’юторів і ділерів.

Автоматизація бізнес-процесів на підприємстві реального часу здійснюється завдяки використанню різних систем та різноманітних джерел даних, долаючи межі між окремими підприємствами. Інформація, необхідна працівникам компанії, а також її постачальникам, партнерам і клієнтам, надається у будь-який момент часу. При цьому гарантується достовірність і несуперечливість інформації, а також мінімізуються її ручна і пакетна обробка.

Корпоративна система реального часу має реагувати на події зовнішнього і внутрішнього характеру, на появу нових можливостей або виникнення проблем у бізнесі і відповідно коригувати поточні виробничі плани - скасовувати або розміщувати замовлення у субпідрядників, змінювати логістику, переносити терміни тощо. У таблиці 6.1 наводяться приклади задач, рішення яких потребує технологій реального часу. Таблиця 6.1.

Функції, виконання яких потребує режиму реального часу	Особливості розв’язуваних задач	Приклади галузей
Детальне планування виробництва	Гнучкість, швидкість і детальність планування. Швидка реакція на запити споживачів	Складання комп’ютерів, меблеве виробництво
Динамічне ціноутворення	Наявність товарів з коротким життєвим циклом і швидко змінюваним попитом	Продаж авіаквитків, туристичний бізнес
Визначення джерела закупок	Висока вартість сировини та швидкі непередбачувані коливання цін на неї	Галузі, пов’язані з переробкою товарів біржової торгівлі
Визначення комплекту різних товарів, що просуваються єдиним "кошиком"	Значний асортимент споживчих товарів. Врахування запитів споживачів	Великі роздрібні мережі, Інтернет-магазини і склади

Системи RTE можуть бути ефективно застосовані на підприємствах, що належать до виробничого ланцюжка, коли інформаційні потоки прямують від постачальників на одному кінці ланцюжка до клієнтів на іншому. Ця задача потребує взаємної довіри і об’єднання цілей декількох підприємств.

Концепція RTE у даний час перебуває на етапі розвитку, коли триває розробка і уточнення рішень щодо її функціонального і технологічного складу. Список основних характеристик RTE, до яких відносять адаптивність, гнучкість, реактивність, швидкість, не є завершеним і продовжує зростати. RTE-системи мають забезпечувати реакцію на зовнішні події і сигнали "тривоги", надавати менеджерам зручні панелі управління (management dashboard), підтримувати різноманітні мобільні пристрої. В RTE має бути передбачене використання систем керування базами даних реального часу, аналітичних програмних додатків, брокерів інтеграції прикладних програм, у тому числі орієнтованого на повідомлення програмного забезпечення проміжного шару (message-oriented middleware, MOM), а також портальних технологій і засобів керування знаннями.

Розвиток інформаційних систем підприємств реального часу здійснюється багатьма відомими фірмами-виробниками, зокрема, PeopleSoft та TIBCO. Корпорація Microsoft інвестує значні кошти в концепцію Agile Business ("Швидкий бізнес"). Фірма Siebel активно просуває свою концепцію Universal Application Network, також призначену для RTE. Компанія Teradata пропонує для використання в RTE аналітичні інструменти реального часу.