3. Новітні західні соціально-політичні ідеї:

• Концепції інформаційного суспільства

Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) —

1. За концепцією постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:

   • збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

   • збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;

   • створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

2. Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах.

ІС настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.

• Альтернативні концепції

Це масові рухи, що виникли в капіталістичних країнах за останні півтора-два десятиріччя, відомі під найменуванням альтернативних, зелених і нетрадиційних. Вони спрямовані на пошуки нових економічних, політичних, культурних форм організації життя сучасного суспільства.

Виникнення альтернативних рухів зумовлене кількома факторами, а саме:

- руйнуванням традиційних ціннісних орієнтацій,

- відсутністю умов для саморозвитку і самовдосконалення особи,

- тотальною загрозою природним основам життя,

- поглибленням нерівності між суспільними групами і регіонами.

Основні принципи альтернативних поглядів на організацію суспільного життя такі:

- в сфері економіки — перехід від завдання досягнення матеріального добробуту до цілі матеріальної достатності;

- в політичній сфері — створення нового типу демократії, яка передбачає децентралізацію влади і широку політичну активність на масовому рівні;

- у сфері розвитку особи — необхідність удосконалення внутрішнього світу. Поширена ідея, згідно з. якою механізми організації природи повинні бути взірцями організації суспільства, а соціальна рівновага — і копією рівноваги в природі.

В основі всіх альтернативних доктрин лежить концепція «політичної екології». Вона ставить за мету обгрунтувати необхідне поєднання зусиль, спрямованих на збереження оточуючого середовища, із завданнями демократичного руху в боротьбі проти індустріального суспільства.

Носіями альтернативного світогляду виступають не класи, партії і соціальні групи, а об´єднання однодумців, які утворюються на основі їх прихильності до певних соціальних цінностей. До них відносяться:

- пацифісти (лат. «pacificus» - миротворний) - противники всіляких воєн, прибічники миру на Землі;

- феміністи - прихильники утвердження рівноправ´я жінок і підвищення їх ролі в соціальному житті;

- екологісти - особи, що виступають на захист навколишнього середовища;

- прибічники розвитку альтернативних систем освіти, демисифікації культури та інші.

Ідея децентралізації є альтернативою сучасному соціальному розвитку; вона має багато аспектів і включає:

- розукрупнення, тобто конфлікт з панівною економічною моделлю масового товарного виробництва;

- антиетсітизм, тобто конфлікт з державою;

- самоврядування, тобто конфлікт з механізмом представницької демократії;

- зняття відчуження особистості, неминучого у великих соціальних системах.

Питання для самоконтролю

1. У чому суть доктрини лібералізму та неолібералізму?* 2. Які риси притаманні консерватизму та неоконсерватизму?* 3. Які основні положення марксистської політичної теорії?* 4. Що таке творчий марксизм? Чи можна до марксизму застосовувати таке поняття?*** 5. В чому суть соціал-демократичної концепції соціалізму?** Теми рефератів**

• Неконсерватизм: цінності, ідеї, політика.

• Антиномія рівності та свободи у лібералізмі.

• Специфіка соціал-демократичної ідеології.

• Націоналізм на порозі ХХІ століття.

• “Соборність” як парадигма політичної свідомості в Україні.

• Російська політична думка на рубежі ХІХ – ХХ ст.

• Біхевіоризм як основний метод політичних досліджень американської політології ХХ ст.

• Марксистська теорія політики.

• Політичні концепції М. Вебера.

• Основні тенденції розвитку політичної науки кінця ХІХ – початку ХХ ст.