- •Передмова
- •Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є:
- •Методичні рекомендації
- •Світоглядний вимір філософії
- •Місце філософії в духовній культурі людства
- •Функції філософії в суспільстві
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Поняття античної філософії та її загальні особливості
- •Зародження та етапи розвитку античної філософії
- •Класичний період в розвитку античної філософії
- •Пост класичний період в розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література:
- •Соціокультурні чинники формування філософських парадигм філософії середньовіччя. Теоцентричний характер середньовічної філософії.
- •Апологетика і патристика
- •Схоластика. Реалізм і номіналізм
- •Перехідний характер філософії Відродження
- •Основні філософські ідеї філософії Відродження: антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм.
- •Питання для самоконролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •1. Розкрийте зміст відомого виразу к.Тертулліана: "Вірую, бо абсурдно". Якої проблеми він стосується.
- •Література
- •Філософська проблематика та основні риси філософії Нового часу.
- •Емпіризм і раціоналізм: ф.Бекон та р.Декарт.
- •Вчення про субстанцію б.Спінози
- •Монадологія г.Лейбніца.
- •Філософські ідеї Просвітництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Передумови формування німецької класичної філософії.
- •І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- •Метод та система г.В.Ф. Гегеля.
- •Суб’єктивна діалектика г.Фихте
- •Основні ідеї німецької класичної філософії
- •Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Становлення української філософії.
- •Філософія доби Відродження
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії.
- •Філософія г.С. Сковороди
- •Університетська філософія в Україні.
- •Українська філософія другої половини XIX ст.
- •Новітня українська філософія.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Загальна характеристика сучасної світової філософії
- •Антропологічно-ірраціоналістична філософія
- •Сцієнтично-раціоналістичні філософські школи
- •Основні релігійно-філософські вчення сучасності
- •Модернізм і постмодернізм
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Філософський зміст категорії буття
- •Концепції буття в епоху Нового часу
- •Сучасна наука і філософія про рівні та форми буття
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Поняття пізнання та його види
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини в пізнанні.
- •Людина і пізнання. Істина і правда
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Філософська антропологія
- •Релігійно-міфологічна антропософія
- •Натуралістична (наукова) антропософія
- •Філософські проблеми антропогенезу
- •Біологічне і соціальне в людині
- •Філософія про сенс життя людини, смерть та безсмертя
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Специфіка предмету соціальної філософії
- •Основні засади філософського розуміння суспільства. Суспільство як спосіб буття людей
- •Суспільне виробництво, його сутність, структура і функції.
- •Формаційна та цивілізаційна теоріїї розвитку суспільства
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література.
Новітня українська філософія.
Наприкінці XIX – початку XX ст. вітчизяну думку репрезентують представники новітньої філософії – М.Бердяєв, Л. Шестов, В. Зеньковський та ін. цей напрям був певною реакцією на натуралістично-позитивістську експансію в філософії. Представники екзистенційно-романтичної філософії в поширенні наукових знань вбачали приклади зростаючого трагізму й абсурдності буття людини.
У цей час розпочинає свою діяльність один з геніальних учених і філософів В.І. Вернадський - засновник вчення про біосферу та ноосферу. Головними працями, що репрезентують його філософські погляди, стали «Наукова думка як планетарне явище», «Хімічна побудова біосфери Землі та її оточення» та ін.
У цих та інших працях В. Вернадський ставить перед собою та вирішує проблему сучасного природознавства й філософії: причини виникнення та розвитку живої матерії, роль живої речовини на Землі та в Космосі. Ця проблема безпосередньо торкається людини та суспільства загалом , адже людина є органічною частиною живого, своєрідним поєднанням живої й неживої природи.
Умовами становлення сучасної філософії ноосфери з можливістю подальшого виконання її інтегративної функції стають: єдність усього людства, трансформація засобів зв`язку та обміну, відкриття нових джерел енергії, свобода наукового пошуку, підвищення матеріального рівня життя, рівність людей всіх рас і релігій. Припинення війн як засобу вирішення конфліктів.
В. Вернадський, незважаючи на його критичне ставлення до філософії, був тонким знавцем історії світової філософії, понад те , він вважав , що без філософії, мистецтва, літератури абсолютно неможлива продуктивна праця вченого. Філософія є тим продуктивним полем , де вільно формулюються різноманітні наукові проблеми, ідеї теоретичні узагальнення, без яких немислимі наука й наукова праця окремого вченого.
Суперечності суспільного життя Радянської країни відбилися в культурі України ідеями революційної романтики та розчаруваннями. Високий злет культури та філософської думки, всього духовного життя 20-х років продемонстрував прагнення українського народу до свободи й щастя. У 1925 р. створюється Вільна академія пролетарської літератури – ВАПЛІТЕ. Процеси реформації відбуваються в музиці, образотворчому мистецтві, кіномистецтві, архітектурі, науці, народній освіті. Процес українізації охопив усі сфери суспільного життя. Зростає мережа україномовних шкіл, створюється національна Академія наук. Філософія 20-х років ознаменована новими творами видатних учених України. Історик Дмитро Багалій видає фундаментальну працю про Г. Сковороду, етнограф Михайло Сумцов публікує монографію з історії філософської думки в Україні. Проблеми соціальної філософії досліджують філософи Яків Білик, Василь Бойко, Євген Гірчак та інші; до історії вітчизняної філософії звертаються в своїх працях Наум Білярчик, Семен Семковський, Володимир Беркович, Андрій Бервицький. Все це дозволяє говорити про творче піднесення філософської думки. Проте з середини 30-х років розгортаються репресії, що знищили значну частину філософських кадрів, загальмували розвиток філософії.
З відлигою, що наступила у другій половині 50-х рр. ХХ ст., після смерті Й.Сталіна, пов`язане відродження філософської думки в Україні, що збіглося з приїздом у 1958 р. до Києва з Москви росіянина Павла Копніна – талановитого вченого, видатного організатора науки, який очолив кафедру філософії Київського політехнічного інституту. Навколо П. Копніна гуртується творча інтелігенція: Ігор Бичко, Сергій Кримський, Мирослав Попович та багато ін. Київське десятиліття у творчості П.Копніна, присвячене проблемам логіки, теорії пізнання, методології науки вельми плідне.
Тоді ж відбувся принципово новий і важливий антропологічний поворот в філософії: П.Копнін спрямував філософів не на вивчення незалежних від людини об`єктивних законів природи та суспільства, а на те, що залежить від людини, що освоюється людиною в процесі осмислення світу, на прагнення осягнути природу наукового знання в контексті сукупного людського досвіду. Сформувався плодотворний філософський напрямок: світоглядно-гуманістична проблематика, питання філософії культури, дослідження яких продовжено українськими філософами 70-80-х рр.. Тоді ж відокремився й інший напрямок, пов`язаний з історико-філософськими дослідженнями, осмисленням проблем людського буття. Школа філософа Володимира Шинкарука досліджує проблеми діалектики, логіки та теорії пізнання, спираючись на німецьку класичну філософію. Велика група філософів – Микола Тарасенко, Олександр Яценко, Олексій Плахотний, Ігор Бичко та інші зосередили увагу на проблемах людського буття. Значна група філософів працює над питаннями історії філософії України. У 90-ті рр. пріоритет надається філософським дослідженням, присвяченим історії України та її культури, актуальним питанням становлення незалежної суверенної Української держави.
Українська філософія – це особливе оригінальне явище у філософській культурі сучасного світу. Українська філософія була спрямована на вирішення практичних етико – моральних проблем людського існування.