- •Передмова
- •Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є:
- •Методичні рекомендації
- •Світоглядний вимір філософії
- •Місце філософії в духовній культурі людства
- •Функції філософії в суспільстві
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Поняття античної філософії та її загальні особливості
- •Зародження та етапи розвитку античної філософії
- •Класичний період в розвитку античної філософії
- •Пост класичний період в розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література:
- •Соціокультурні чинники формування філософських парадигм філософії середньовіччя. Теоцентричний характер середньовічної філософії.
- •Апологетика і патристика
- •Схоластика. Реалізм і номіналізм
- •Перехідний характер філософії Відродження
- •Основні філософські ідеї філософії Відродження: антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм.
- •Питання для самоконролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •1. Розкрийте зміст відомого виразу к.Тертулліана: "Вірую, бо абсурдно". Якої проблеми він стосується.
- •Література
- •Філософська проблематика та основні риси філософії Нового часу.
- •Емпіризм і раціоналізм: ф.Бекон та р.Декарт.
- •Вчення про субстанцію б.Спінози
- •Монадологія г.Лейбніца.
- •Філософські ідеї Просвітництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Передумови формування німецької класичної філософії.
- •І.Кант - основоположник німецької класичної філософії
- •Метод та система г.В.Ф. Гегеля.
- •Суб’єктивна діалектика г.Фихте
- •Основні ідеї німецької класичної філософії
- •Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Становлення української філософії.
- •Філософія доби Відродження
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії.
- •Філософія г.С. Сковороди
- •Університетська філософія в Україні.
- •Українська філософія другої половини XIX ст.
- •Новітня українська філософія.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Загальна характеристика сучасної світової філософії
- •Антропологічно-ірраціоналістична філософія
- •Сцієнтично-раціоналістичні філософські школи
- •Основні релігійно-філософські вчення сучасності
- •Модернізм і постмодернізм
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Філософський зміст категорії буття
- •Концепції буття в епоху Нового часу
- •Сучасна наука і філософія про рівні та форми буття
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Поняття пізнання та його види
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини в пізнанні.
- •Людина і пізнання. Істина і правда
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Філософська антропологія
- •Релігійно-міфологічна антропософія
- •Натуралістична (наукова) антропософія
- •Філософські проблеми антропогенезу
- •Біологічне і соціальне в людині
- •Філософія про сенс життя людини, смерть та безсмертя
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Специфіка предмету соціальної філософії
- •Основні засади філософського розуміння суспільства. Суспільство як спосіб буття людей
- •Суспільне виробництво, його сутність, структура і функції.
- •Формаційна та цивілізаційна теоріїї розвитку суспільства
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література.
Вчення про субстанцію б.Спінози
Бенедикт Спіноза (1632—1677 рр.) — один з найбільших філософів Нового часу — був двічі вигнанцем. Його сім'ю вигнали з Португалії католицькі інквізитори за вірність іудейській релігії. Потім старійшини синагоги вигнали його з єврейської громади за єресь і пантеїзм. В обох випадках вигнанню була піддана така світоглядна настанова, як монізм — спочатку релігійний монізм євреїв, які заперечували християнський догмат про троїстість Божества, а потім філософський монізм Спінози, який повстав проти антропоморфності образу старозавітного Яхве.
Вважається, що найсуттєвіший вплив на формування філософських поглядів Спінози зробив Декарт. Проте свою основну ціль — пошук універсального принципу єдності світу — Спіноза все ж таки запозичив не у великого француза, а з інших джерел: окрім Біблії і Талмуда, він вивчав роботи арабських і єврейських філософів, з яких його найбільше захоплював стародавній апологет всеєдності Маймонід. Звичайно, прихильника метафізичного монізму не міг задовольнити декартівський дуалізм: світ, розірваний на мислення і протяжність, — це не той світ, про який мріяв Спіноза. І мислення, і протяжність є атрибутами єдиної Субстанції, абсолютно самодостатньої і такої, що є причиною самої себе (causa sui). Оскільки ця субстанція є вищою досконалістю, то вона є Бог.
Моністичний світогляд Спінози змусив його відмовитися від декартівського вчення про дві субстанції, цей же світогляд не дав йому змоги змиритися з іудейським догматом про Бога, який перебуває десь поза природою. Бог Спінози присутній у кожному куточку світобудови, розлитий по всій природі. Його всесилля — в його всеприсутності, в його всеповноті. Світ з усім його розмаїттям і безконечністю форм — це Бог, побачений під різними кутами зору, тобто, говорячи мовою Спінози, це сукупність незліченної кількості модусів єдиного Бога. Його Бог не мав якостей, які б відрізнялися від законів природи. Бог Спінози — це світ у його єдності. Це і є той самий пантеїзм, за який Спіноза був вигнаний з єврейської громади.
Головна праця Спінози — "Етика" — відрізняється чіткістю логічних побудов, послідовністю викладу ідей і їхньою аргументацією. Робота побудована у вигляді аксіом і теорем, що витікають одна з одної, на зразок геометричних. Але глибокий взаємозв'язок характерний не тільки для його манери викладу. Спіноза постулює загальний причинно-наслідковий взаємозв'язок, що пронизує універсум: будь-який акт визначається причиною, яка, в свою чергу, визначається іншою причиною, і так до безконечності; самодетермінуючою причиною є тільки Бог. Любов до нього, помножена на пізнання причинних зв'язків природи, — єдиний спосіб досягнення свободи.
Його "інтелектуальна любов до Бога" поєднує в собі якості і жагучої віри, і раціонального пізнання, що досить довго розділяли філософів на два ворожих табори. У Спінози вони досягли гармонії. Він упевнений, що людина, озброєна безкомпромісним розумом, здатна до суворого логічного мислення, здатна розшифрувати таємницю як фізичних, так і духовних явищ. Тільки завдяки цьому вона може стати вільною від рабства своїх афектів і пристрастей, побороти таким чином страждання і досягти досконалості.