Завданням моделювання рішень в аналізі та аудиті є:

По-перше дослідження взаємозв’язків і взаємозалежностей між економічними явищами і господарськими процесами, які відбуваються в процесі виробничо - фінансової діяльності.

По-друге опис економічних явищ і господарських процесів за допомогою математичних(динамічних) моделей.

По-третє аналіз стану економічних явищ і господарських процесів

По-четверте економічне прогнозування і проектування розвитку економічних явищ і господарських процесів на ближню і дальню перспективу

По-п’яте підготовка, формування і прийняття рішень на всіх рівнях системи управління підприємством та їх контроль.

1.5.5

Застосування математики в економіці приймає форму економічно - математичного моделювання. За допомогою економіко- математичної моделі відтворюється з використанням відповідних математичних символів, будь - які економічні явища та господарські процеси.

Управління виробничо-фінансовою діяльністю підприємств ґрунтується на основі своєчасних і точних розрахунків показників, які відображають результати діяльності та комплексного і системного їх аналізу. На основі результатів аналізу моделювання економічних явищ та господарських процесів розробляються багатоваріантні економічні рішення щодо управління підприємством. В умовах ринкової економіки не одне рішення не повинно прийматися без глибокого і всебічного аналізу і моделювання технічної, технологічної, економічної, соціаль­ної, природоохоронної сторін діяльності підприємств. Рішення яке сформоване на підставі змодельованих результатів мають бути багатоваріантним, своєчасними, обґрунтованими й оптимальними.

Недооцінка ролі моделювання рішень призводить до помилок у формуванні, обґрунтуванні і прийнятті оптимальних економічних рішень. Рішення мають бути спрямовані на досягнення максимальної ефективності при мінімальному ризику, витримуючи при цьому вплив зовнішніх і внутрішніх чинників.

Для розв’язання різноманітних задач ринкової економіки використовуються оптимізаційні методи та моделі математичного програмування і дослідження операцій. Найвідомішими задачами є: оптимізація виробничої програми; оптимізація плану перевезень продукції; оптимізація варіанта розподілу завдань між виконавцями; оптимізація плану введення в дію нових виробничих потужностей; оптимізація

1.5.6

портфеля фінансових активів, управління запасами і збутом, розкроя матеріалів тощо

В умовах формування господарських відносин важливого значення набу­ває пошук нових шляхів, підвищення ефективного використання ресурсів. Для цього використовуються моделі.

Модель є інструментом пізнання практики роботи підприємства, а також надає можливість відображення виробничо-фінансової діяль­ності на перспективу у вигляді схем, математичних співвідношень, взірців, що характеризують ознаки досліджуваного об’єкта. Модель, відображаючи реальні події, обставини тощо, сприяє спрощенню конкретної управлінської ситуації.

Для формування управлінських рішень доцільно застосовувати математичні моделі, головною характеристикою якої є спрощення реальної виробничо-фінансової ситуації, до якої модель застосо­вується. Завдяки цьому модель підвищує здатність аналітика до розуміння та розв’язання конкретних економічних проблем.

Орієнтація управління на майбутнє від досягнутого зумовлює використання моделей як інструмента, за допомогою якого можна передбачити варіанти майбутнього визначення наслідків альтерна­тивних управлінських рішень, об’єктивно їх порівнювати, і на підставі цього обґрунтовувати оптимальні управлінські рішення. У процесі еконо­мічного аналізу аналітик повинен мати повне і чітке уявлення про об’єкти, що досліджуються.

Необхідність застосування моделей зумовлюється такими причинами:

• складністю виробничо-господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової)

1.5.7

• наявністю багатофакторних залежностей у процесі розв’я­зання управлінських завдань технічних, технологічних, соціальних, економічних, фінансових);

• потребою експериментальної перевірки багатьох альтерна­тивних управлінських рішень;

• необхідністю орієнтувати управління на майбутнє;

• необхідністю врахування всіх чинників динаміки зовніш­нього середовища, в якому функціонує підприємство.

Важливою причиною, що зумовлює використання моделей, є необхідність передбачення й орієнтації керівництва в майбутньому. Модель у цьому випадку є єдиним способом відчути варіанти майбут­нього, визначити потенціальні наслідки альтернативних рішень, об’єктивно їх порівняти і на підставі цього приймати рішення. Головна функція наукової моделі полягає не в тому, щоб описати явище, а в тому, щоб їх пам’ятати і використовувати в практичній діяльності. Модель допомагає з’ясувати, яким чином деякі сторони явища впливають на інші або на явища в цілому. Якщо модель побудовано достатньо правильно, то ці питання можна з’ясувати, провівши відповідні досліди на моделі, не змінюючи характеристик об’єкта, що вивчався. Моделі використовуються у тих випадках, якщо досліди на самому об’єкті неможливі, або в реальній дійсності дуже дорогі. Тобто, моделі дозволяють раціонально формувати і приймати об’єктивні управлінські рішення в ситуаціях, занадто складних для простої причинно-наслідкової оцінки альтернатив.

Головною характеристикою моделі є спрощення реальної життєвої ситуації, до якої вона застосовується. Завдяки цьому модель підвищує здатність керівника до пояснення, розуміння і розв’язання проблем, що виникають у процесі підготовки, формування і прийняття управлінських рішень. За допомогою моделей:

• описуються економічні явища, господарські процеси;

1.5.8

• надається можливість наукового отримання нових теоре­тичних висновків щодо пізнання економічних явищ, госпо­дарських процесів і операцій;

• забезпечуються врахування всіх чинників і альтернатив, що виникають у процесі формування й обґрунтування управ­лінських рішень щодо визначення виробничо-фінансової діяльності в умовах невизначеності і ризику;

• відбувається вивчення економічних закономірностей;

• відбувається пошук, розробка і вибір свідомих управ­лінських рішень; контроль за їх виконанням та визначення їх ефек­тивності й оптимальності.

Отже, за допомогою моделей описуються та вивчаються економічні явища, господарські процеси і операції, економічні зако­номірності; можуть бути отримані нові теоретичні висновки щодо пізнання економічних явищ, господарських процесів; забезпе­чується використання чинників і альтернатив, що необхідно в умовах невизначеності і ризику.

Рішення людина ухвалювала завжди й у всіх сферах своєї діяльності. Раніше прагнули, щоб ухвалювані рішення завжди були правильними, тепер рішення повинні бути оптимальними. Чим складні­ший об’єкт управління, тим важче ухвалити рішення, і, отже, тим легше допустити помилку. Питанням ухвалення рішень на основі застосування математичних моделей присвячена наука «Дослідження операцій».

Під терміном «дослідження операцій» розуміється застосування математичних, кількісних методів для обґрунтування рішень у всіх сферах цілеспрямованої людської діяльності.

Вибір завдання – найважливіше питання. Вимоги, яким повинні задовольняти завдання, такі:

1.5.9

• повинно існувати, як мінімум, два варіанти рішення математичної моделі (адже якщо варіант один, вибирати немає з чого),

• треба чітко знати, коли рішення математичної моделі повинно бути найкращим.

Таким чином, операційне дослідження є ітераційним процесом, кожний наступний крок якого наближає дослідника до вирішення проблеми. У центрі операційного дослідження знаходяться побудова і розрахунок математичної моделі.

Математична модель – це система математичних співвідношень, яка приблизно, в абстрактній формі описує економічний процес, що вивчається, або економічну систему і використовуються для дослідження економічної проблеми.

Рис. 2.5. Основні принципи побудови економіко-математичної моделі

1.5.10

Метою використання математичного моделювання в економіч­них дослідженнях є аналіз розрахованих рівнів модельованих результативних показників.

Процес математичного моделювання складається з 7 етапів, зміст та послідовність яких розписані на рис. 1.30.

На підставі результатів дослідження здійснюється інтерпретація (описання), моделі і аналіз кількісного співвідношення елементів системи показників.

Економічна інтерпретація моделі являє собою пов’язування вивчаємих кількісних співвідношень стохастичної моделі, яка відоб­ражає окремі сторони фінансово-господарської діяльності підпри­ємства з конкретними умовами управління чинниками з метою досягнення максимальних результатів.

1.5.11

Рис. 1.30. Послідовність і зміст етапів математичного моделювання

1.5.12

На основі інтерпретації здійснюється підготовка висновку:

• що можна робити з результатами моделювання економічних явищ і господарських процесів;

• які відкриваються можливості перед дослідником стосовно збільшення обсягів інформації про поведінку економічних явищ і господарських процесів;

• чи можливо виявити нові взаємозв’язки і закономірності, які неможливо отримати без спеціальної обробки поточної інформації.

На підставі цього абстрактна структура моделі наповнюється конкретними даними, необхідними для рішення управлінських завдань і обґрунтування оптимальних управлінських рішень. На основі пов’я­зування моделі з конкретним функціонуванням об’єкта управління визначається оцінка його роботи порівняно з попереднім періодом, плановим і нормативним рівнем показників в поточному періоді і прогноз на майбутнє.

При моделюванні на підставі інтерпретації відбувається відбір чинників, які впливають на результативний показник. До моделі необхідно включати всі чинники, які впливають на результати роботи. До моделі необхідно включити чинники, які використовуються в економіко-логічному (традиційному) аналізі для того, щоб доповнити детермінований аналіз стохастичними зв’язками. Потім викорис­то­вується чинники, які не підлягають аналізу за допомогою економіко-логічних методів. Поряд з цим вивчаються характеристики нових чинників, можливості доповнення інформаційної бази моделювання. Включення таких чинників до моделі сприяють отриманню результатів, які підвищують обґрунтованість і якість оптимальних управлінських рішень.

Отже, математичне моделювання здійснюється за чітко визначеною послідовністю етапів та закінчується інтерпре­та­цією результатів. Такий підхід допомагає науковому обґрунту­ванню відповідності теоретичної

1.5.13

моделі реальній дійсності стану економічних процесів і явищ господарської діяльності підприємств усіх форм власності.