- •2.Cучасна укр мови та II ознаки. Мовна норма. Усна й писемна мова. Функції мови.
- •Функції мови:
- •3. Рідна мова. Національна мова. Державна мова
- •4. Лексикографія як наука. Типи словників. Словники у професійному мовленні
- •5. Стиль та жанр укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літературної мови та сфери їх застосування.
- •6.Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів
- •7. Офіційно – діловий стиль, його варіанти, лексико – стилістичні мовні засоби
- •8.Публіцистичний стиль: добір лексики. Особливості розмовного стилю української мови.
- •9. Документ та його ознаки. Призначення і класифікація сучасних ділових паперів.
- •10.Формуляр службового док-та та рівень його стандартизації Склад ревізитів док-тів, вимоги до їх змісту та оформлення.
- •3. Основні правила оформлення реквізитів
- •11. Загальні вимоги до укладання й оформлення док-тів. Оформлення сторінки та тексту док-та
- •12. Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах
- •15. Числівники в ділових паперах.
- •16.Мова і професія. Професійна лексика. Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах.
- •Особливості професійної лексики
- •Використання
- •17. Терміни та канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
- •18. Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотах у науковому стилі.
- •19. Особливостi усного I письмового дiлового спiлкування, культура письмового дiлового спiлкування
- •20. Види, типи і форми (жанри) професійного спілкування
- •21. Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •22. Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування
- •23.Публічні виступи(заява, доповідь, промова, лекція, бесіда)
- •24.Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу
- •25. Суржик. Зайві слова в діловому мовленні
- •26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Мнологи. Діалоги. Полілоги.
- •27. Іншомовні слова в діловій українській мові.
- •28. Колективні форми (нарада, дискусія) фахового спілкування
- •30.Основні норми української літературної вимови
22. Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова. В основі схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів: 1)добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу; 2)складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності; 3) літературна обробка мови; 4)Завчання, запам'ятовування тексту; 5)Проголошення.
Композиція - це побудова тексту, спосіб розташування компонентів
(складових частин тексту — вступу, міркування, висновків тощо). Виділяють
три основні типи композиційної побудови тексту: лінійну - це така композиція, за якої частини тексту розташовані за чіткою логікою (зазвичай це хронологічний розвиток подій), спіральну - спосіб побудови тексту, за якого основна думка виступу повторюється неодноразово, але кожного разу збагачується новою інформацією та кільцеву - це спосіб побудови тексту, за якого перша та остання частини твору віддзеркалюють одна одну.
Оратору важливо виховувати в собі такі психологічні якості, як чітку пам'ять, живу уяву, здатність зосереджуватися,
сконцентровану увагу, внутрішній самоконтроль, що дозволяє спокійно і
впевнено виступати перед сотнями очей, критично спостерігати за слухачами, тримати увагу залу. Поряд з чіткою пам'яттю оратору потрібен тонкий слух, натренований так, щоб мимоволі чути власну мову. Це допомагає вести поволі внутрішній самоконтроль і вносити по ходу потрібні корективи.
Вимоги до мови оратора: 1) точність формулювань- точність мовлення; 2) стислість, небагатослівність; 3) доречність; 4) приступність, зрозумілість; 5) виразність; 6) Своєрідність, оригінальність; 7) краса мови
Види переконуючих впливів: Інформування. Розповідь – це живий і образний виклад суті справи. Вибудується двома шляхами: індуктивним (від загальних положень до подробиць) і дедуктивним (від окремих фактів до узагальнень). Роз'яснення. Види: інструктивно (коли від слухача вимагається запам'ятати, що і як потрібно робити); розповідаючи(розповідь, націлене на виклад фактів у вигляді живого оповідання); міркуючи (будується так, щоб поставити запитання й самому на нього відповісти).
Доказ будується на законах логіки: законі тотожності (Висловлена думка тотожна сама собі, якщо в момент її висловлювання обсяг її залишається незмінним); протиріччя(два судження, з яких в одному стверджується щось,a в іншому те ж саме заперечуєтьс, не можуть обидва бути щирими); законі не існуючого третього(З двох взаємозаперечливих суджень одне нeодмінно істинне, інше – помилкове, a третього не існує); закони достатньої підстави (Будь-яке положення вважається достовірним, якщо воно доведене.) Спростування. Різняться не в логічному, а в психологічному плані - у спростуванні ми завжди зіштовхуємося з чиїмось «Я».