Принципи відеозапису
Процес відеозапису складається з розкладання зображення на елемен
ти, послідовного перетворення світлового потоку, що виходить від кожного елемента в електричні коливання, магнітний запис відеосигналу, відтворюється в зворотному порядку. Діапазон звукових хвиль 16-16000 Гц.; відеосигнал до 6Мгц.
Магнітна плівка, на якій роблять запис.
Вимоги до фрагмента відеозапису:
1. Відбивати динаміку процесу.
2. Містити логічно закінчені, найбільш важкі для сприйняття питання програми.
3. Тривалість демонстрації 3-10 хв.
4. Доступний для відтворення темп подачі матеріалу.
5. Цілком використовувати площу кадру, забезпечуючи найбільший масштаб зображення. Вимоги до створення кадру такі ж як і до кадру діафільму (інформація тільки по одному приватному питанню, а вже потім демонстрація взаємодії з іншими елементами).
6. Відбивати головне, принципово важливе для вивчення матеріалу.
7. Контрастність і чіткість зображення.
8. Відеозапис ведеться з дотриманням логіки, передбаченої режисерським сценарієм фрагмента.
9. При натурній зйомці необхідно продумувати ракурс наведення відеокамери на об'єкт.
10. Тривалість демонстрації окремих простих елементів -10-20 сек.
11. Графічний мультиплікаційний канал повинний задовольняти тим же вимогам, що пред'являються до діафільму.
Можливості і достоїнства навчального телебачення.
1. Проникати в небезпечну чи недоступну для людини зону (небезпечне виробництво, робота з дрібними деталями).
2. Оперативно "переносити аудиторію" до місця подій.
3. Демонструвати динаміку досліджуваних процесів.
4. Змінювати час демонстрації процесу.
5. Зупиняти кадр.
6. Оперативно записувати динамічний процес і показувати в потрібний момент часу.
7. Розширювати зорове поле (показ дрібних деталей).
Дидактичні можливості еом. Програмне навчання.
Дидактичні можливості ЕОМ.
Програмне навчання.
Інформаційні технології в навчанні.
Дидактичні можливості ЕОМ.
Вид навчальної діяльності |
Технологія |
Форми навчальних занять |
Навчання |
Традиційна/ продукційна |
Самостійна робота |
Консультації |
Традиційна/ продукційна |
Самостійна робота |
Довідка |
Продукційна |
Лабораторна робота |
Контрольні заняття |
Традиційна/ продукційна |
Контроль знань, лабораторна робота, залік. |
Моделювання |
Продукційна |
Курсове проектування, дипломне проектування. |
Обробка даних |
Продукційна |
Лабораторна робота, практичне, самостійна робота. |
Програмне навчання.
Програмоване навчання (з'явилося на початку ХХ сторіччя) - це навчання по невеликим порціям, дозам. Управління навчанням здійснюється за допомогою навчального чи посібника технічного засобу чи навчальної програми.
Існують різні типи навчальних програм:
Лінійна
Розгалужена
Адаптивна
Програмоване навчання - є основою сучасного комп'ютерного навчання й інших інформаційних технологій навчання. Основоположником програм навчання є Скінер, академік Никондров, Берг. В двадцяті роки з'являються механічні й електромеханічні пристрої, що реалізують програмне навчання. Існує безліч алгоритмів навчальних програм. В сімдесяті роки, коли здійснювався перехід до комп'ютерного навчання програм, навчання одержало друге життя, і перші навчальні програми будувалися за принципом твердих алгоритмів. Достоїнство:
Чітке керування навчанням, контролем
Недоліки:
- Необхідність передбачити різні нестандартні дії учня (це реалізують розгалужені програми). При такому використанні комп'ютера, використовується тільки пам'ять комп'ютера, не використовується можливість процесора, не потрібна висока швидкодія.
Подальше використання припускало:
1. Використання індивідуальних характеристик учнів
2. Використання генеруючих систем (теорія розпізнавання зразків, самонавчання - системи штучного інтелекту).
Схеми алгоритмів навчальних програм. Лінійна програма:
Наприкінці докладної програми здійснюється підрахунок вивченої інформації (кількість теоретичних доз, кількість заданих питань, кількість правильних і неправильних відповідей).
Об'єднана пунктиром частина програми може бути іншою. При неправильній відповіді повторне вивчення тієї ж самої теоретичної інформації не завжди є результативним.
Тому при помилковій відповіді розробляється інформаційний блок більш повного змісту . Тому при розробці навчальних програм доцільно передбачити виклад однієї і тієї ж інформації на різних рівнях.
Наприклад:
1 рівень: коротке теоретичне визначення
2 рівень: докладний теоретичний опис
3 рівень: малюнок у статиці
4 рівень: (при використанні комп'ютерних програм) мультимедійні представлення інформації.
Можливі й інші рівні.
Адаптивні навчальні програми (підбудовуються до можливостей учнів) передбачають:
1. Врахування інтелектуальних можливостей учнів
2. Врахування стомлюваності
3. Врахування індивідуальної пам'яті, особливостей мислення
4. Чергування навчання і відпочинку
Методичні рекомендації викладачу при підготовці дидактичного матеріалу до навчальних програмам:
1. Розділити навчальну інформацію на дози
2. У кожній дозі навчального матеріалу визначити теоретичну інформацію; приклади, що показують застосування теорії, контрольні питання.
3. Теоретичну інформацію представити на різних рівнях складності (коротке визначення, докладний опис, малюнок, опис діяльності фахівця).