- •Головні історичні регіони України
- •5. Скіфо-сарматська доба в Україні. Україна та античний світ
- •6. Етногенез слов'ян. Східнослов'янські племінні союзи на території України
- •8.Соціальний і політичний устрій Київської Русі
- •9.Формування сучасних східнослов’янських етносів. Питання давньоруської народності
- •10.Введення християнства на Русі
- •11.Культура Київської Русі
- •12. Причини занепаду Київської Русі та його наслідки. Давньоруські князівства на терені України
- •13.Галицько-Волинська держава в XII-XIV ст..
- •14.Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі(друга половина XIV-перша пол. XVI ст.)
- •15. Люблінська унія та її наслідки. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •16. Берестейська релігійна унія 1596р. Та її наслідки
- •17. Українська культура епохи ренесансу
- •18.Походження українського козацтва
- •19. Запорізька Січ(XVI-XVIII ст.)
- •20.Еволюція козацького руху (кінець XVI - перша половина XVII ст..)
- •21.Причини та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького
- •22. Хід визвольної війни українського народу.(1648-1654)
- •23.Становлення української козацько-гетьманської держави в ході визвольної війни українського народу
- •24.Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки україно-російської угоди.
- •25. Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода.
- •26.Громадянська війна: криза української козацької держави(60-80рр. XVII ст..
- •27. Гетьман і.Мазепа
- •28. Конституція п. Орлика
- •29.Українська козацька держава у XVIII ст..(1709-1783)
- •30. Галичина та правобережжя наприкінці XVII – XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель.
- •32. Історична доля Буковини та Закарпаття (XIV-XVIII ст..)
- •А) Буковина
- •Б) Закарпатська Україна
- •33. Історична доля Слобідської України 17-18 ст.
- •34.Українська культура доби бароко і класицизму
- •35. Українське національно-культурне відродження кінця XVIII - початку хх ст..
- •36. Українські землі у складі Російської імперії у першій половині 19 століття: соціально-економічний та політичний розвиток.
- •37. Кирило-Мефодіївське братство.
- •38. Українські землі у складі Австрійської імперії у першій половині 19 століття. Початок національно-культурного Відродження.
- •39. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині 19 століття. «Великі реформи» 60-70-х років та їх наслідки.
- •40. Національний рух у Східній Україні (друга половина 19 ст.).
27. Гетьман і.Мазепа
На кінець ХVІІ ст. Лівобережжя перетворилося на центр політичного і культурного життя в Україні. Цей край українці називали Гетьманщиною, а росіяни - Малоросією. Старшина фактично витиснула рядових козаків з вищих посад і відсторонила їх від участі в урядуванні, бажаючи домогтися у царя особливих привілеїв для себе.
26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.
Черговий раз автономія України затверджувалася в урізаному обсягові. Окрім цього, за рахунок обмеження гетьманської влади зміцнилися позиції козацької старшини.
І. Мазепа був високоосвіченим політичним діячем. Він знав декілька мов, зібрав багату бібліотеку, ввійшов в історію як великий меценат: за його сприяння було збудовано й відреставровано понад 20 великих Храмів, споруд для Києво-Могилянської колегії та ін.
У проведенні внутрішньої політики новий гетьман спирався на козацьку старшину - роздавав їй землі, впорядкував податки, земельну власність. Намагаючись зміцнити гетьманську владу, І. Мазепа вводить Нову категорію козацької старшини - бунчукових товаришів, цілком залежних від нього.
У зовнішній політиці Мазепа відмовився від орієнтації як на Польщу, так і на Туреччину та Крим. Розраховуючи зберегти автономію і розширити кордони на південь і захід, він проводив Промосковську політику. До того ж гетьман був близьким другом Петра І.
У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.
Поступово Петро І втягує Україну в Північну війну.
Північна війна дедалі більше утискала інтереси України. Тисячі українців гинули у походах, на будівництві фортець та нової столиці - Санкт-Петербурга.
У 1708 р. перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою. Ставало ясно, що подальша централізація управління в Росії та існування Гетьманщини були несумісні. Окрім цього, участь козаків у Північній війні виявила, що їхня боєздатність менша, ніж регулярного російського війська. Коли поповзли чутки про намір Петра І реорганізувати козацтво, а гетьмана замінити російським ставлеником, то захвилювались і старшина, і Мазепа. Такі дії Петра І з юридичного огляду розв'язували руки Мазепі, бо за умовами угоди 1654 р. Росія була зобов'язана надавати Україні військову підтримку.
Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Пізніше між Україною і Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей і недоторканності українських кордонів. Заклики Мазепи підняти повстання проти російського царя не знайшли підтримки серед селян і козаків, які боялися знову потрапити під владу польської шляхти. Тому замість обіцяних 50 тис. війська Мазепа зміг привести з собою лише близько 2 тис.
Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається Глухівська рада, де обирається новий гетьман - І. Скоропадський, Було зруйновано козацьку столицю Батурин, а її мешканці повністю винищені.
Бік Мазепи взяли запорожці під орудою кошового отамана К. Гордієнка. За це Петро І у 1709 р. ліквідує Запорізьку Січ.
Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони відступили у Молдавію під владу Туреччини. Тут 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.
Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо- і зовнішньополітичних умовах