- •Міністерство освіти і науки України Східноукраїнський національний університет імені в.І. Даля
- •Тема 1: Сутність інвестиційного кредиту
- •1.1.Поняття інвестиційного кредиту
- •1.2.Об'єкти інвестиційного кредитування
- •1.3.Суб'єкти (учасники) інвестиційного кредитування
- •1.4.Переваги кредитного методу фінансування інвестиційних проектів
- •Тема 2: Банківське і інвестиційне кредитування
- •2.1. Принципи банківського кредитування
- •2.2Види банківського інвестиційного кредитування
- •2.3.Вибір об'єктів для банківського інвестиційного кредитування
- •2.4.Ціна банківського інвестиційного кредиту та фактори, що її зумовлюють
- •Тема3: Організація процесу банківського
- •3.2. Розгляд заявки на інвестиційне кредитування
- •3.3. Вивчення кредитоспроможності та фінансового стану позичальника
- •3.4. Форми забезпечення банківського інвестиційного кредиту
- •3.5. Розрахунок сум погашення заборгованості за інвестиційними позичками
- •3.6. Визначення строку користування інвестиційною позичкою
- •3.7. Кредитна угода (договір), його призначення, склад і порядок складання
- •3.8. Контроль (моніторинг) у процесі банківського інвестиційного кредитування
- •Тема 4: Банкiвська експертиза I оцiнка
- •4.1.Експертиза документів обґрунтування інвестицій позичальника
- •4.2.Експертиза інвестиційного проекту
- •1. Попередній розгляд та аналіз інвестиційного проекту.
- •2. Поглиблений аналіз інвестиційного проекту.
- •4.3.Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту
- •4.4.Розрахунок показників ефективності реальних інвестиційних
- •4.5.Оцінка інвестиційного проекту в умовах невизначеності
- •Тема5: Державне та споживче інвестиційне
- •5.1. Зміст і характеристика державного інвестиційного кредитування
- •5.2.Податкове інвестиційне кредитування
- •5.3.Характеристика споживчого інвестиційного кредитування
- •5.4. Державне інвестиційне кредитування фізичних осіб
- •Тема 6: Інвестиційне кредитування під заставу
- •Характеристика іпотечного інвестиційного кредитування
- •Принципи оцінки об'єктів нерухомості при іпотечному кредитуванні
- •6.3. Методи оцінки об'єктів нерухомості при іпотечному кредитуванні
- •6.3.1.Метод валової ренти
- •6.3.2. Метод прямої капіталізації
- •Метод відшкодування інвестованого капіталу
- •Використання фінансового левереджу та методу інвестиційної групи при іпотечному кредитуванні
- •Традиційна техніка іпотечно-інвестиційного аналізу як методу оцінки нерухомості
- •6.6. Особливості оцінки землі при іпотечному кредитуванні
- •Тема7: Лізинг.
- •7.1. Зміст, об'єкти та види лізингу
- •Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація
- •7.3.Учасники лізингових операцій, їх взаємовідносини та регулювання
- •7.4.Порядок визначення розміру лізингового платежу. Графік лізингових платежів, його зміст і порядок складання
- •Лізингові контракти, їх призначення, види та склад
- •7.6. Лізинг в Україні: стан і перспективи розвитку
- •Тема 8: Міжнародний і інвестиційний кредит
- •8.3. Інвестиційне кредитування в Україні міжнародним банком реконструкції та розвитку
- •8.3. Інвестиційне кредитування в Україні міжнародним банком реконструкції та розвитку
- •8.5. Інвестиційне кредитування в Україні іншими фінансово-кредитними організаціями
- •2. Фонд Євразія. Програма позик малому бізнесу України.
- •8.6. Ефективність залучення іноземних інвестиційних позик
- •Динаміка та структура зовнішнього державного боргу україни (млрд дол. Сша)
- •Контрольні запитання і завдання до теми 8:
- •Тема 9: Управління ризиками при інвестиційному кредитуванні
- •Класифікація проектних ризиків і методи їх пониження
- •9.2. Оцінка проектів за методами аналізу ризику інвестицій
- •9.3. Визначення кредитних ризиків
- •9.4. Управління кредитними ризиками
- •Рейтинг якості кредиту за аналізом фінансових коефіцієнтів
- •9.5. Управління відсотковими ризиками
- •9.6. Заходи щодо зниження ризиків
- •Додатки
- •Заявка на кредитування інвестиційного проекту
- •Придбання обладнання або товарів (сировини, матеріалів).
- •Виготовлення продукції.
- •Реалізація товарів.
- •Економічний ефект від реалізації кредитного проекту.
- •Рекомендації банку щодо структури підготовки бізнес-плану
- •Опис та концепція.
- •2. Право власності та менеджмент:
- •Постачальники обладнання та технічна допомога:
- •4. Маркетинг.
- •5. Характеристика продукції, персоналу, сировини та комунальних послуг (включаючи споживання електроенергії, газу, води і т. Д.) і та інші засоби, необхідні за проектом:
- •Інвестиційні вимоги, фінансування проекту та прибутки:
- •Договір застави №__________
- •Предмет договору
- •Права та обов'язки Сторін
- •Строк і порядок звернення стягнення на предмет застави
- •Відповідальність Сторін
- •Строк дії Договору
- •Інші умови
- •Реквізити Сторін
- •Договір поруки №__________
- •Терміни, що застосовуються в Договорі
- •Предмет Договору
- •Порядок пред'явлення претензій за порукою та розрахунків
- •Відповідальність Сторін
- •Інші умови
- •Страхова сума
- •Страхова премія
- •Страхове відшкодування
- •Терміни, що застосовуються в Договорі
- •Предмет Договору
- •Умови кредитування
- •Права та обов'язки Сторін
- •Відповідальність Сторін
- •Інші умови
- •Реквізити Сторін
- •Кредитний договір №__________
- •Глосарій
- •Предмет Договору
- •Умови кредитування
- •Права та обов'язки Сторін
- •Відповідальність Сторін
- •Інші умови
- •Реквізити Сторін
- •Валютної самоокупності
- •Коштів державного бюджету
8.6. Ефективність залучення іноземних інвестиційних позик
Незважаючи на значні іноземні запозичення, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні вітчизняні підприємці і надалі потребують великого обсягу зовнішнього фінансування.
Проте, інтенсивне залучення іноземних кредитів, зокрема під гарантії уряду у різноманітних формах і на різних умовах, закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу.
Так, станом на 1 січня 2000 р. зовнішній державний борг України становив 12,4 млрд дол. США. У структурі зовнішнього боргу борг міжнародним фінансовим організаціям дорівнював 46,5 %, борг іноземним країнам, у тому числі за позиками, наданими під гарантії уряду, — 36,5 %, фідуціарні позики становили 15,2%, заборгованість за облігаціями державної зовнішньої позики 1995р.— 10,6%.
Проводячи аналіз структури зовнішнього боргу, слід зазначити, що динаміка кредитів змінилася у бік західних кредиторів (див. табл. 8.1).
Отже, якщо на 1 січня 1994 р. заборгованість країнам СНД становила 75,4 % усього зовнішнього боргу, то вже на початок 1997 р. — 34,9%, на початок 1998 р. — 27,2% і на початок 1999 р. — близько 20 %. Це дає підстави зробити висновок про позитивні тенденції зменшення зростання боргу, зокрема за поставки енергоносіїв із Росії і Туркменістану. Зовнішній державний борг зростає здебільшого за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Так, у структурі зовнішнього боргу на кінець
1998 р. 25,9 % становить борг Міжнародному валютному фонду, 16,1 % — Світовому банку, 3,3 % — Європейському співтовариству, 1,5 % — Європейському банку реконструкції та розвитку.
У міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу використовуються різноманітні показники. Світовий банк, наприклад, вважає критичним рівень державного зовнішнього боргу, який відповідає 50 % ВВП. Рада національної безпеки Російської Федерації вважає максимально допустимим показник потреби держави в обслуговуванні й погашенні внутрішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25 %.
Україна не має сьогодні своїх узаконених напрацювань щодо критичних показників економічної безпеки країни з державного боргу. Тому на практиці при визначенні меж зовнішньої державної заборгованості використовують показники відношення державного
боргу до ВВП та експорту країни і відношення обслуговування зовнішнього державного боргу до експорту країни. За цією класифікацією Україна має відносно низький рівень державної заборгованості, який, проте, характеризується тенденцією до зростання. Так, обсяг зовнішнього державного боргу у відсотках до експорту товарів та послуг у 1996 р. становив близько 40 %, у 1997 р. - 48 %, а в 1998 р. майже 65 %, обсяг зовнішнього боргу у відсотках до ВВП у 1997 р. дорівнював 22,9 %, 1998 р. -41,8 %, у 1999 р. — 54,2 %.
Таблиця 8.1
Динаміка та структура зовнішнього державного боргу україни (млрд дол. Сша)
Рік |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
Зовнішній борг — усього |
0,396 |
3,624 |
4,828 |
8,217 |
8,839 |
9,555 |
12,48 |
1 . Заборгованість за позиками МФО; |
0,000 |
0,000 |
0,477 |
2,211 |
3,444 |
4,022 |
5,073 |
Світовий банк |
0,000 |
0,000 |
0,101 |
0,503 |
0,905 |
1,212 |
1,749 |
Європейське співтовариство |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,110 |
0,241 |
0,352 |
0,352 |
Міжнародний валютний фонд |
0,000 |
0,000 |
0,371 |
1,565 |
2,263 |
2,392 |
2,811 |
ЄБРР |
0,000 |
0,000 |
0,005 |
0,033 |
0,035 |
0,066 |
0,161 |
2. Заборгованість за позиками, наданими іноземними державами |
0,396 |
3,624 |
4,351 |
4,806 |
4,275 |
3,854 |
2,958 |
Росія |
0,000 |
2,704 |
2,704 |
3,060 |
2,381 |
2,001 |
1,072 |
Туркменістан |
0,000 |
0,000 |
0,713 |
0,708 |
0,704 |
0,599 |
0,458 |
Молдова |
0,000 |
0,028 |
0,028 |
0,019 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
Казахстан |
0,000 |
0,001 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
Японія |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,182 |
0,150 |
0,150 |
Кредитні лінії |
0,396 |
0,891 |
0,906 |
0,745 |
0,860 |
1,013 |
1,217 |
Інші кредити |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,274 |
0,148 |
0,091 |
0,061 |
3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,559 |
1,650 |
4. Зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
1,200 |
1,120 |
1,120 |
1,155 |
Основними причинами такої ситуації є тривала економічна криза, незбалансованість державних фінансів, хронічна дефіцитність платіжного балансу, непривабливість інвестиційного клімату для іноземних інвесторів та значний, відплив за кордон національного капіталу.
Високий розмір зовнішнього боргу України як в абсолютному, так і у відносному вираженні, велика кількість ресурсів, які відвертаються на його обслуговування, призвели до того, що Україна почала втрачати шанси на отримання пільгових інвестиційних кредитів, а також не може розпочати реалізацію програм інвестиційних проектів зі Світовим банком, які могли б бути спрямовані на здійснення структурних реформ.
З цього приводу особливої гостроти сьогодні набуває питання управління зовнішнім державним боргом, яке повинно базуватися як на прямому державному управлінні, так і на побічних методах, що включають надання державних гарантій і нормативно-адміністративне регулювання залучення негарантованих кредитів приватним фірмам.
На практиці при управлінні зовнішнім державним боргом виділяють три способи можливого використання залучених ресурсів:
фінансове розміщення, коли із зовнішніх джерел здійснюється фінансування інвестиційних проектів і розвитку економіки. Цей спосіб є найпрогресивнішим видом використання зовнішнього боргу. При цьому надзвичайно важливим є відбір конкурентних високоефективних інвестиційних проектів, які б забезпечували повернення одержаних ресурсів;
бюджетне використання, за якого залучені ресурси спрямовуються на фінансування поточних бюджетних витрат, у тому числі на обслуговування зовнішньої заборгованості. Цей спосіб використання ресурсів, що залучаються з міжнародного ринку, — найменш ефективний з існуючих;
змішане бюджетно-фінансове розміщення, коли запозичення використовуються як на фінансування поточних бюджетних потреб, так і на розвиток економіки в цілому.
На Україні великого поширення, на жаль, набув найменш ефективний спосіб нові запозичення спрямовуються на фінансування поточних витрат бюджету, включаючи й обслуговування існуючого зовнішнього боргу. Так, на обслуговування і погашення державного боргу в 1998 р. затрачено майже 10 млрд грн, що відповідає 95 % усіх доходів державного бюджету за цей час. Крім того, на цю мету було витрачено 93 % зовнішніх і внутрішніх запозичень.
На підставі поданих вище аргументів можна зробити висновок, що для поліпшення управління обслуговування зовнішнього .боргу, його скорочення, а отже і зменшення негативного впливу на бюджетний дефіцит та економіку України в цілому необхідно:
спрямувати іноземні кредити на інвестиції в імпортозамінюючі та експортноспроможні виробництва;
обмежити й поступово відмовитися від отримання іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли він не за рахунок розвитку інвестицій;
своєчасно готувати обгрунтовані бізнес-плани під отримання іноземних кредитів;
домагатися незв'язаного характеру іноземних кредитів, щоб вони слугували національному виробникові, а не експорту товарів країн-постачальниць;
законодавче заборонити використання зовнішніх запозичень держави для фінансування поточних бюджетних витрат, відмовитися від одержання дорогих короткострокових кредитів;
дати перевагу виробничому спрямуванню зовнішнього кредитного фінансування під гарантії держави.
Таким чином, у перспективі пріоритети в залученні іноземних інвестиційних кредитів мають переходити від уряду України до підприємців країни, а в їх наданні — до приватних кредитів. Адже перспективи отримання зарубіжних коштів із приватних джерел прямо пов'язані з рейтингом підприємницького ризику країни.