6.3. Методи оцінки об'єктів нерухомості при іпотеч­ному кредитуванні

Сьогодні існує багато методів визначення вартості об'єкта нерухомості. Більшість з них об'єднані у три підходи: до­хідний підхід, порівняльний (ринковий) підхід, витратний майно­вий підхід. У практиці іпотечного кредитування найчастіше ви­користовується дохідний підхід, який дає можливість провести пряму оцінку вартості нерухомості залежно від очікуваних май­бутніх доходів.

При використанні дохідного підходу для оцінки нерухомості оцінювачі виділяють кілька рівнів доходів та видатків. Джерелом інформації для цього є бухгалтерський звіт про доходи та видат­ки. Перший рівень — це потенційний валовий дохід від здачі об'єкта нерухомості в оренду на цілий рік, або дохід, одержаний від використання нерухомості будь-яким іншим способом. Дру­гий рівень — це дійсний ефективний валовий дохід, який визначається шляхом віднімання від потенційного валового доходу втрат від недовантажених приміщень, неповного одержання орендної плати та інших втрат. Третій рівень — це чистий опе­раційний дохід — величина, яка характеризує реально одержа­ний дохід за мінусом поточних операційних витрат, без ураху­вання фінансових витрат (витрат на обслуговування боргу). Четвертий рівень — це грошові кошти, які надійшли до виплати податків.

Визначивши величину доходів за попередні періоди, необхід­но визначити тенденцію їх розвитку в майбутньому та вирахува­ти їх прогнозне значення. Саме прогнозні значення доходів є ос­новою для оцінки об'єктів нерухомості при інвестиційному кредитуванні.

У межах дохідного підходу при інвестиційному кредитуванні може використовуватися ряд методів, на яких ми зупинимося більш детально.

6.3.1.Метод валової ренти

Оцінка нерухомості з використанням методу валової ренти базується на тому, що існує пряма залежність між ціною продажу та доходом від здачі нерухомості в оренду.

Інструментом цього методу є мультиплікатор валових рент­них платежів (GRМ—gross rent multiplier), який визначається як відношення ціни покупки (продажу) до рентного доходу. Як рент­ний дохід може використовуватися або потенційний валовий до­хід, або дійсний валовий дохід. Наприклад, об'єкт нерухомості продали за 100 000 грн, а величина дійсного валового доходу склала 12 500 грн. Таким чином, величина мультиплікатора ста­новитиме 100 000 : 12 500 = 8,0, а ставка валової дохідності — 12 500:100 000 = 0,125. Ставка валової дохідності та мульти­плікатор рентних платежів — це взаємо обернені величини (1/8 = 0,125). Отже, якщо є можливість одержати інформацію на ринку нерухомості про укладені угоди по подібних об'єктах (ціна продажу, дохідність операції, величина мультиплікатора або ва­лова ставка дохідності), то використавши ці дані можна провести оцінку об'єкта, виставленого на продаж.

Приклад 6.1. На продаж виставлено об'єкт нерухомості, дійс­ний валовий дохід якого становить 225 000 грн. З угод, які рані­ше були укладені, отримані такі дані (див. табл. 6.1)

Таблиця 6.1.

Об'єкт	Ціна продажу, грн	Дійсний валовий дохід, грн	Валова ставка до:
1	2 200000	275 000	0,125
2	2 118 000	305 000	0,144
3	1 826 000	210 000	0,115

Для визначення вартості об'єкта спочатку вирахуємо середню ринкову ставку доходу:

= 0,12858.

275 000 + 305 000 + 210 000

2 200 000 + 2 118 000 + 1 826 000

Порівнюючи всі якісні параметри та місцезнаходження об'єктів, приймаємо рішення, що найкраще значення валової став­ки доходу 13%. У цьому випадку вартість об'єкта, що продаєть­ся, становитиме:

225 000: 0,13 = 1730 769 грн.

Цю величину можна одержати, якщо для оцінки застосовуєть­ся мультиплікатор (множник). Скориставшись середньою став­кою доходу, обчислимо значення мультиплікатора валових рент­них платежів:

1:0,13 = 7,692307.

Далі визначимо вартість об'єкта нерухомості, що продається: 225 000 • 7,692307 =1 730 769 грн.

Даний метод оцінки нерухомості часто використовується при, її купівлі. Але необхідно зазначити, що він є надто приблизним, тому що не враховує різниці в операційних витратах різних об'єктів нерухомості, а також особливостей їх фінансування, ці­ни можливого перепродажу, розмірів і часу одержання майбутніх доходів.

Для розрахунку вартості об'єкта нерухомості можна викорис­товувати не тільки валову ставку доходу, а й загальну ставку до­ходу (оverall rate of return— ОАR), яка визначається як співвід­ношення чистого операційного доходу до ціни продажу. Такий спосіб розрахунку має перевагу над попереднім, бо тут врахову­ються операційні витрати. Його використання дає хороші результати при оцінці об'єктів, які не обтяжені іпотечною заборгованістю.