9.2. Оцінка проектів за методами аналізу ризику інвестицій

До методів аналізу ризиків належать загальновідомі методи: аналіз чутливості (розглянутий у 4-му розділі посібника); метод сценаріїв; імітаційне моделювання, які в сукупності являють собою комплексний процес аналізу ризиків з інвестиційного проекту.

Враховуючи ці методи, оцінка проекту повинна здійснюватися в такій послідовності:

• готується модель, здатна прогнозувати майбутню реальність;

• відбираються ключові змінні ризику;

• визначаються обмеження значень можливих змінних;

• імовірнісні частки розміщуються за граничним значенням;

• встановлюються відношення кореляційних перемінних;

• генеруються випадкові сценарії, основані на допущеннях; » проводиться статистичний аналіз результатів імітацій. Загальним правилом у цьому процесі повинно бути те, що слід вибирати проект з таким розподілом імовірнісного доходу, яке найкраще відповідає ставленню інвестора до ризику.

Аналіз сценаріїв розвитку проекту дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни кількох змінних через імовір­ність кожного сценарію. Цей вид аналізу може виконуватися як за допомогою електронних таблиць, так і з застосуванням спеці­альних комп'ютерних програм, які дозволяють використовувати методи імітаційного моделювання.

У першому випадку формуються 3—5 сценаріїв розвитку про­екту. Кожному сценарію повинні відповідати:

• набір значень початкових змінних;

• розраховані значення результатних показників;

• певна ймовірність настання даного сценарію, яка визнача­ється експертним шляхом.

У результаті розрахунку визначаються середні (з урахуванням імовірності настання кожного сценарію) значення результатних показників.

У випадку невеликої кількості змінних та можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна використовувати ме­тод дерева рішень.

Перевага даного методу — у його наочності. Послідовність збору даних для побудови дерева рішень для аналізу ризику вклю­чає такі етапи:

• визначення складу та тривалості фаз життєвого циклу проекту;

• визначення ключових подій, які можуть вплинути на подаль­ший розвиток проекту;

• визначення часу настання ключових подій;

• формулювання всіх можливих рішень, які можуть бути при­йняті в результаті настання кожної окремої ключової події;

• визначення ймовірності прийняття кожного рішення;

• визначення вартості кожного етапу здійснення проекту (вар­тості робіт між ключовими подіями).

На базі отриманих даних будується дерево рішень. Його вузли являють собою ключові події, а стрілки, що поєднують вузли, — виконувані роботи з реалізації проекту. Крім того, на дереві рі­шень наводиться інформація відносно часу, вартості робіт та ймовірності прийняття того чи іншого рішення.

У результаті побудови дерева рішень визначається ймовір­ність кожного сценарію розвитку проекту, ефективність кожного проекту, а також інтегральна ефективність проекту. Додатна ве­личина ефективності проекту (наприклад, чистого дисконтовано­го доходу) вказує на прийнятний ступінь ризику, що пов'язаний зі здійсненням проекту.

При формуванні сценаріїв із використанням методів іміта­ційного моделювання застосовується така послідовність дій:

• визначаються інтервали можливої зміни початкових змін­них, у межах яких ці змінні є випадковими величинами;

• визначаються види розподілу ймовірностей у межах заданих інтервалів;

• встановлюються коефіцієнти кореляції між залежними змін­ними;

• багаторазово (не менш 200 разів) розраховуються результат­ні показники;

• отримані результатні показники розглядаються як випадкові величини, яким відповідають такі величини: математичне очіку­вання, дисперсія, функція розподілу та щільність ймовірностей);

• визначається ймовірність попадання результатних показни­ків у той чи інший інтервал, ймовірність перевищення мінімаль­но припустимого значення та ін.

Аналіз значень результатних показників при сформованих сценаріях дозволяє оцінити можливий інтервал їх зміни за різних умов реалізації проекту. Ймовірнісні характерис-тики використо­вують для:

• прийняття інвестиційних рішень;

• ранжування проектів;

• обгрунтування раціональних розмірів і форм резервування та страхування.